"Голодна блогерська туса": чи є в Instagram місце пам’яті про Голодомор?

9318
30 листопада 2021

27 листопада поверталась додому і рахувала свічки, які палахкотіли у вікнах. В одному дворі нарахувала п’ять і зняла про це сторіс.

Я раділа і сумувала водночас.

Сумувала за всіх загиблих, за життя, які не відбулися, і через величезну травму, завдану нашому народові. Яку ми осмислюємо – і проговорюємо – тільки зараз.

Раділа – через те, що все більше співгромадян долучаються до акції у День пам'яті жертв Голодоморів.

 Фото з Facebook Тамари Злобіної

Що інформація про масштабну трагедію і злочин проти людяності тепер є не лише у закритих архівах і заборонених наукових дослідженнях.

Що ця пам’ять не просто зафіксована у підручниках і телепрограмах, а проявляється в думках і діях тих, хто живе сьогодні.

Минуле не змінити. Та пам'ять про минуле змінює нас. Створює НАС. 

Адже спільнота постає з того, про що вона пам'ятає, до чого прагне, і що робить.

Повернувшись додому, я вирішила заглянути в інші вікна. У вікна в чуже життя, якими є особисті блоги. Хоча "особистісність" у блогах з мільйонами підписок це вже радше данина жанру, аніж правда. 

Бренди не просто так платять (ще й багато) блогерам за рекламу. Ми довіряємо тим, кого знаємо. А блогерів, чиє життя "як на долоні" в сторіс – наче ж знаємо. Тому їхнє "купуйте, класний товар" впливовіше, аніж звичайна реклама.

І продають у блогах не лише косметику й інфопродукти, а й стиль життя і цінності.

Я передивилась з десяток топових інстаграм сторінок, україномовних. У блогах-мільйонниках місця для Дня пам’яті жертв Голодоморів не знайшлось.

Хеловін був, Чорна п’ятниця була, Голодомору – не було.

У сторіс реклама чого завгодно, одяг, пальми, спокусливі тіла в різних ракурсах, машини, діти, і їжа, їжа, їжа.

Блогери і блогерки готують холодець і борщі, годують ними сім’ю на камеру, відвідують пафосні ресторани, фотографують стильні тарілки з дорогою їжею.

Ніби 364 дні в році їм мало для такого контенту. Ніби одна свічка і кілька слів пам'яті поламають їхні гладковилизані благополучні образи.

Хоча хто знає, може такі і поламають.

Можна сказати – кого там вони взагалі цікавлять, це ж "розважалка" на кшталт телевізора. Однак на Заході недарма придумали слово "інфлюенсери" – воно добре відображає той вплив, який блогерки і блогери мають на інших. 

І, до слова, західні блогерки усвідомлюють і свій вплив, і відповідальність, яка приходить разом з ним – тож не цураються складних тем. Наприклад, Кім Кардаш’ян розповідала про геноцид вірмен 1915 року.

Це справді важливо. Адже ми живемо у світі, в якому середньостатистична підлітка точно знає, хто така блогерка Х, і не факт, що знає про Сталіна. 

У сторіс вона бачить красиве життя, якого прагне, яким воно "має бути" – нову нормальність. І бачить – побачила вчора – що там немає місця розмові про трагедію і злочин проти українців, які досі, через покоління, продовжують на нас впливати.

Можна також сказати, що це особисте рішення і блогери нікому нічого не винні. Адже їхня робота – показувати своє життя, світогляд (вже які є), а підтримувати "все хороше" вони і не зобов’язані.

Згодна, не зобов’язані. Та кілька сотень підписок робить з блогера інфлюенсера, а зі звичайної людини – публічну особу. Які, як відомо, несуть посилену відповідальність за свої слова і вчинки. Адже публічність робить нас зразком для інших.

То якими цінностями живуть інста-зірки, які працюють в Україні, заробляють гроші продажем і рекламою для української аудиторії?

Усіх переплюнув блогер Y, в якого у суботу був день народження. У Львові він влаштував грандіозну "тусу", запросив колег з не менш мільйонними аудиторіями. Поки одні ставили запалену свічку на підвіконня, інші виставляли сторіс з танцями і вульгарними забавами.

 Скриншот інстаграм-сторіз Володимира Остапчука

Відірваність компанії від українського суспільства стала ще очевиднішою, коли ведучий виклав фото святкової вечері з підписом "блогерська голодна туса". Так, у той самий вечір Дня пам’яті жертв Голодоморів.

Це, звісно, викликало скандал у соцмережах. Підписники почали соромити блогерів і блогерок в коментарях. Ті – огризатись в стилі "то що, треба народитись в інший день?".

Сам блогер Y спочатку назвав критику "заздрощами", "чиїмось політичним піаром" (?!) і прийшов до тями та вибачився тільки після дзвінка поліції.

Та скандал не вщухає. Відомі бренди почали публічно відмовлятись від співпраці з тими, хто засвітились на вечірці. І від цього інфлюенсери, чиї статки залежать від лояльності аудиторії і рекламодавців, уже так просто не відмахнуться.

Сьогодні я знову сумую і радію водночас. 

Сумую через те, що українські блогери і блогерки хором промовчали про День пам’яті жертв Голодоморів на всі свої багатомільйонні аудиторії, співмірні аудиторіям загальнонаціональних телеканалів. Це поганий і безвідповідальний вчинок, який негативно впливає на суспільство в цілому.

Радію, адже активна спільнота не стала мовчати. І нагадала інста-зіркам, де вони живуть і кому вони завдячують своєю популярністю. 

У тому дворі, де я знімала сторіс, було 30 вікон. І лише 5 свічок. Та цього вже досить, щоб пам’ять працювала, змінювала нас, і визначала нові межі прийнятного.

Я спеціально не називала антигероїв історії по іменам. Приберегла славу для героїнь. 

Дякую вам @kateryna_burrell, @viktoriia__ilchuk, @anjela.petrovna, @monritta за те, що ви не лише вмієте вести цікаві і корисні сторінки, а й розумієте, чому пам’ятати важливо. Що у ваших вікнах знайшлося місце для свічки.

Пишіть в коментарях блоги, в яких говорили про Голодомор. Нехай їхні аудиторії ростуть.

Тамара Злобіна, блогерка, редакторка експертного ресурсу "Гендер в деталях", спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Блогерська вечірка в день пам’яті жертв голодоморів: резонанс, наслідки та пояснення "героїв"

"Десять міліонів пятсот тищ. І крапка". Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Якими є психологічні наслідки Голодомору в повсякденному житті українців

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua