Звичка спалювати: чого нам може коштувати українська "традиція" під час пандемії коронавірусу
Через пожежі, зокрема в Чорнобильській зоні відчуження та Житомирській області, у квітні Київ побив антирекорд.
Він став містом із найвищим у світі рівнем забруднення повітря, за даними світового рейтингу міст за якістю повітря в реальному часі IQ Air.
Чим небезпечні пожежі в часи пандемії коронавірусу
Пожежа у Чорнобильській зоні триває майже два тижні.
За даними ДСНС, ця пожежа вже знищила приблизно 200 га лісу, накрила димовою завісою тисячі гектарів заповідної зони, знищила сотні тварин.
Збитки сягають десятків мільйонів гривень, а обсяги площ вигорання ще потрібно оцінити.
Вогонь впритул наблизився до сховища радіаційних відходів "Підлісний", що поряд із ЧАЕС, і примусив не лише Україну, а й світову спільноту заговорити про серйозність загрози пожеж у зоні відчуження.
| Команда Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН: Євген Килимник, Оксана Удовик та Олексій Москаленко |
Тим часом світова наукова спільнота голосно заявляє про взаємозалежність якості повітря і ускладненнями від коронавірусної хвороби.
Навіть незначне збільшення забруднення повітря може коштувати життя людині, хворій на COVID-19.
Про це свідчать нові дослідження Гарвардського університету.
Також у дослідженні, опублікованому цього місяця в Італії, вивчали причину високих показників смертності в Північній Італії, одному з найбільш забруднених регіонів Європи, і дійшли висновку, що забруднення повітря є одним із факторів летальності коронавірусного захворювання.
Україна також знаходиться на піку боротьби з пандемією COVID-19. З огляду на це, критичне погіршенням якості повітря через пожежі поглиблює нинішню кризу.
Статистика, яка зростає з кожним роком
Перші повідомлення про пожежі у Чорнобильській зоні надійшли 4 квітня, а основні причини займання вбачають у підпалах.
Так, пресслужба Національної поліції повідомляє, що 13 квітня 2020 року було затримано місцевого мешканця, причетного до однієї з пожеж у Чорнобильській зоні.
Як з’ясувалось, чоловік за місцем проживання спалював сміття, потім рештки тліючого багаття вивозив за село і висипав у суху траву. Там сталося займання сухостою.
І це лише один сумний приклад із десятків тисяч, що відбуваються по всій країні.
Зараз триває "традиційний" для України сезон спалювання, що відбувається щороку на початку весни й осені.
Восени люди палять листя, стерню на полях та інші органічні рештки з саду та городу.
Весною – переважно сухостій: траву, очерет та стерню, що вистояли осінні спалювання.
За даними ДСНС, у 2019 році було зафіксовано понад 56 000 пожеж у природних екосистемах та на відкритих територіях. І ця невтішна статистика зростає з кожним роком.
ПРООН підготувала інформаційну сторінку про обсяги випаленої території за весняний період впродовж трьох останніх років: згідно супутникових даних, лише протягом весняних місяців щороку випалюється понад 700 тис. гектарів.
Така ситуація завдає мільярдних збитків, забруднює повітря, знищує цілі екосистеми та забирає життя людей.
У 2019 році непрямі збитки від пожеж в екосистемах склали близько 3,4 млрд грн; загинуло 84 людини.
Чому існує і чим небезпечна звичка спалювати
Практики спалювання в українському суспільстві обумовлена цілим комплексом причин.
Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН визначила щонайменше 20 причин такої поведінки.
Шляхом проведення інтерв’ю, аналізу матеріалів у пресі та власних спостережень під час експедицій нам вдалося встановити, що мотивація українців спалювати сухостій охоплює широкий спектр.
У невеликих містах та селах початок весни та кінець осені асоціюється з димкою у повітрі.
Ще здавна молодь по ночам спалювала рештки з городу, а доки наглядала за вогнем, обмінювалася історіями, жартами і плітками.
Люди старшого покоління також полюбляли палити купки сухих решток з городів чи саду – щоб трішки перепочити, розважитися чи поспілкуватися з сусідами.
Труд на землі забирає багато сил і майже весь час від ранку до вечора. А для працьовитих господарів то би був напевно сором – просто стати відпочити чи поговорити з кимось. Вогонь водночас і зігріває тіло, і заспокоює совість, і звільняє від суспільних закидів у байдикуванні.
У нашому суспільстві є величезний запит на охайність і турботу про інших (хай би як дивно це не звучало).
Ми були здивовані, коли почули, що деякі люди спалюють суху траву, щоб корові "в морду не кололо".
Багато хто спалює траву, щоб звільнити простір для нової зеленої трави, яка згодом вкриє землю суцільним покривом і від того стане гарно й охайно.
Це схоже на якийсь весняний ритуал звільнення від старого, як в італійців жбурляння старих речей у вікно в новорічну ніч (це гарно відображено у фільмі Джузеппе Торнаторе "Новий кінотеатр "Парадізо"" 1988 року).
Практичних причин ми знайшли теж чимало.
Домогосподарства найчастіше спалюють органічне сміття через недоступність альтернативних способів утилізації та брак знань про правильне компостування.
Також люди часто використовують дим для обігріву саду під час весняних заморозків та для боротьби зі шкідниками, а попіл – як добриво.
А, до прикладу, аграрним підприємствам спалювання стерні допомагає зекономити пальне під час оранки.
Для усіх цих практик існують більш екологічні альтернативи, і кожна з причин спалювання потребує окремого підходу, аби вирішити цю проблему на поведінковому та технологічному рівні.
Листя і рештки з городу можна компостувати, стерню на полях – дискувати і залишати як добрива чи використовувати як органічний матеріал для одноразового посуду тощо.
Але це проблема значно складніша і виходить далеко за межі "традиційної" для України практики спалювання.
Лишень погляньте на масштаби пожеж!
Нині, зі зміною клімату, через відсутність снігу зимою трава зовсім пересохла, і будь-яка залишена скляна пляшка, немов лупа, може спричинити займання сухої трави.
Через висушені болота, лісосмуги, луки, ставки і знищені екосистеми зникають природні перепони для вогню.
Квітнева піщана буря в Києві – це ще один доказ того, що зміна клімату стає невід'ємною частиною нашого життя.
Чергова безсніжна зима, відсутність звичної норми опадів зумовили повітряну ерозію ґрунтів, зниження рівня ґрунтових вод, утворення пилу, який і приніс північно-західний вітер до Києва.
Ми нарешті починаємо визнавати, що настав час вживати кроки, щоб адаптуватись до змін клімату і в Україні.
Усвідомлення поступово перестає бути прерогативою тільки вчених та природоохоронців.
Кабінет Міністрів України, усвідомлюючи, що попереду посушливе літо 2020, вже виділив 100 млн гривень на роботу пожежників та рятувальників.
За офіційними даними, цього року кількість пожеж в екосистемах України зросла на 30%.
ДСНС України повідомила про знищення майже 18 тисяч гектарів природних систем і навіть вдається до емоційного "якщо так і далі йтиме, до зими вигорить вся країна".
Адже навіть весною, згідно Гідрометцентру України, дефіцит опадів становить 50% і більше, пише WWF.
Який вихід?
Цю серйозну проблему неможливо подолати лише штрафами – необхідно шукати інноваційні і системні шляхи її вирішення.
Саме тому Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні разом із Центром розвитку інновацій запустили проєкт-челендж для відповідальних громад, які прагнуть ефективно запобігати пожежам у своїх спільнотах.
Запрошуємо громади долучитись до нашого експериментального проєкту, докладніше про який можна дізнатися тут.
Нині для участі у проєкті зареєструвалося вже 190 громад з усіх куточків України, але, зважаючи на загострений інтерес та актуальність проблеми, ПРООН вирішила подовжити час прийому заявок і працювати з усіма зацікавленими громадами та партнерами.
Також запрошуємо експертів і небайдужих до теми заповнити коротку форму і приєднатися до онлайн групи на підтримку проєкту.
Євген Килимник, Оксана Удовик, Олексій Москаленко, Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН, спеціально для УП.Життя
Вас також може зацікавити:
Скільки води пити та як поводитися, коли на вулиці смог. Поради лікаря та ЦГЗУ
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.