Якщо крові немає – шансів вижити нуль: час змінити підхід до донорства крові в Україні
Коли у маленької Іри виявили онкологію, її батьки були в розпачі. Дороговартісне лікування, перебування в лікарні, а головне – переливання крові.
Тоді п’ятирічна Іра все витримала і переборола рак. Проте вже за рік у неї виявили іншу страшну хворобу – гепатит С і В. Саме його занесли Ірі в кров при переливанні.
Довгих 20 років Іра жила з цією недугою, пройшла низку безуспішних курсів лікування. Ірі пощастило: вона дочекалася новітнього лікування і переборола гепатит С. Зараз у Іри маленький син і вона святкує життя.
Це погана історія зі щасливим фіналом, яка не мала би статися в Україні, якби система переливання крові працювала ефективно.
Щодня сотні українців потребують донорської крові. Онкохворі, постраждалі у ДТП, породіллі, військові. І дуже часто, коли родичі хворого звертаються до лікарні, їм кажуть: шукайте кров, бо в нас немає.
Законодавству, яке регулює роботу системи крові в Україні 25 років – майже стільки, скільки Ірі сьогодні. Застаріле обладнання, хаотичність, відсутність управління, координації, неефективне тестування.
70% донорів в Україні – єдиноразові донори – тобто ті, які здають кров заради допомоги рідній людині, й більше не повертаються в систему.
Натомість, саме постійні добровільні донори мають складати основу донорства в будь-якій країні – щоб забезпечувати безперервний запас крові, а також її безпеку.
Наша мета – змінити все це на законодавчому рівні і дати поштовх для розвитку системи крові за кращими міжнародними стандартами. Щоб кожен українець у критичній ситуації не шукав донорів, а вчасно отримати якісну та безпечну кров.
Націлений на це законопроект 3648.
1. Донорська кров буде якісною та безпечною: її перевірятимуть та контролюватимуть за євростандартами.
Ви знаєте, наприклад, що в Україні просто немає ліцензування практики із заготівлі крові?
Тобто, щоб здійснювати забір крові, заклад фактично не має жодних стандартів та критеріїв відповідності.
Така ситуація є неприпустимою, адже безпечність донорської крові – запорука здоров’я пацієнтів.
Тому буде запроваджено ліцензування всіх закладів, які працюють у системі крові – його здійснюватиме компетентний орган.
Цей орган також відповідатиме за організацію відстеження усього шляху крові донора до кінцевого пункту призначення, фіксуватиме серйозні несприятливі реакції під час донації, переливання чи переробки крові.
Безпосередньо в центрах крові та лікарнях кров також буде контролюватися – за всім, що стосується безпеки та якості крові чи її компонентів, спостерігатимуть незалежні кваліфіковані фахівці.
2. Розвиток системи крові базуватиметься на безоплатному добровільному донорстві, як це відбувається у всіх розвинених країнах.
Регулярні донори свідомо обирають рятувати людські життя, слідкують за своїм здоров’ям та постійно перевіряються.
За даними ВООЗ, такий вид донорства втричі знижує ризик інфікування крові. До розвитку системи регулярного донорства будуть залучені громадські організації. А органи влади повинні будуть розробити спеціальні програми розвитку донорства крові.
3. Донорство стане доступнішим.
Закон скасовує норму, яка дозволяє здавати кров виключно за пропискою.
Дозволить бути донорами іноземцям, які проживають в Україні та хочуть допомогти нашій системі крові.
4. Система крові стане керованою та ефективною.
Вона матиме чіткий розподіл функцій на трьох рівнях: національному, регіональному та госпітальному.
На національному рівні формуватиметься державна політика у сфері безпеки та якості донорської крові, працюватиме Національний трансфузіологічний комітет – дорадчий орган, який надаватиме професійні консультації та допомогу у формуванні цієї політики.
На регіональному рівні органи місцевого самоврядування будуть зобов’язані докладати зусиль до реалізації національного курсу та, якщо це потрібно – вживатимуть для цього заходів регіонального масштабу.
На госпітальному ж рівні лікарні матимуть лікарняні банки крові для її зберігання, а також лабораторії для тестування; окрім того, в лікарнях теж діятимуть лікарняні трансфузіологічні комітети – дорадчі органи на локальному рівні, які допомагатимуть із організацією трансфузіологічної допомоги.
5. В лікарнях не буде дефіциту чи надлишку крові.
Приватні заклади зможуть працювати на рівних умовах з державними, натомість у окремих випадках повинні будуть забезпечувати лікарні кров’ю та її компонентами.
Експорт компонентів та препаратів крові буде можливий лише після повного забезпечення національної потреби.
Також приватні плазма-центри будуть зобов'язані купувати надлишки крові у державних центрів за ринковою ціною, щоб не допускати її надмірної утилізації.
6. Буде створено реєстр донорів крові, як складова частина eHealth.
Він буде інтегрований у загальну систему охорони здоров’я. Це дозволить оперативно знаходити донорів та дізнаватися про наявні у них тимчасові чи постійні протипоказання, а отже, оперативно приймати рішення, чи допускати людину до донорства.
Також система дозволятиме простежити шлях донацій – маршрут кожної одиниці крові від донора до точки призначення, з’явиться зворотній зв’язок із донором, якщо в нього буде виявлено інфекцію чи захворювання при перевірці крові.
Світова статистика свідчить, що кожен третій з нас хоча б раз у житті опиниться серед тих, кому потрібна кров чи її компоненти.
Тому хочу звернутися до українців: кожен з вас може особисто взяти участь у побудові дієвої системи крові в Україні.
Це не складно. Просто долучіться до донорського руху. Візьміть собі за правило – кожні 60 днів, здавати 450 мл крові.
Лише 1 донація може врятувати цілих три життя!
Ми змінюємо закон фактично вперше за часів незалежності, щоб нарешті система крові почала працювати для пацієнта. Якісно та ефективно. Безпечно та скоординовано. Рятувала життя, а не відправляла родичів шукати небайдужих здавати кров.
Кров – це завжди про життя. Якщо крові немає – шансів вижити нуль.
Ольга Стефанишина, народна депутатка від партії "Голос", ексзаступниця міністра охорони здоров’я, спеціально для УП.Життя
Титульна світлина AntonMatyukha/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Коли українці перестануть шукати донорів крові для себе, рідних і чужих
5 причин, чому бути донором крові – корисно. Пояснює Супрун
Донор, який врятував 2,4 млн дітей, останній раз здав кров
Втричі менше донорів через карантин: київський центр крові готовий возити охочих на процедури
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.