Кров не можна купити, або Чому ми повинні ставати донорами для незнайомців

Кров не можна купити, або Чому ми повинні ставати донорами для незнайомців

Лейкоз, гепатобластома, лейкемія, серцева недостатність, рак, протезування — далеко не повний список того, чому людині може знадобитися переливання крові.

Але кров неможливо купити в аптеці. Тому надія лише на тих, хто готовий своєю кров’ю рятувати інших, а заодно і покращувати своє здоров’я.

***

Тані 45 років. Вона працює бухгалтером, і у ній уже багато чужої крові.

Фото Ірини Андрейців

Щодва місяці вона потребує переливання.

Кожного разу мені треба шукати три донора, щоб у мене 900 мл крові заливали, і я довше трималась, – розповідає.

Кістковий мозок жінки не виробляє достатньо потрібних клітин, через це кров не виконує свої функції і поступово руйнує організм.

У неї мієлодиспластичний синдром, який дуже ризикує перейти у гострий лейкоз, рак крові.

Лікарі не одразу зрозуміли, що з нею. Після операції (у Тані виявили абсцес печінки) у жінки різко впав рівень гемоглобіну. Його намагалися підняти препаратами, але марно.

Професора-гематолог порадила зробити пункцію, і виявили передраковий стан.

Весною 2017 року Тані призначили терапію в таблетках.

– Десь 9 місяців мені було добре. Ніяких переливань мені не робили. А у 2018-му почали переливати кров, бо гемоглобін падає.

З гемоглобіном 60 (при нормі хоча б 120) неможливо ходити, 90 у мене це добре, я можу сама на 5 поверх вийти, – розповідає жінка.

70 уже погано, голова постійно шумить. Запаморочення, сил не вистачає.

Як на роботу в такому стані ходити? Чоловік відвозить на роботу і з роботи забирає.

Добре, на роботі розуміють і іноді дозволяють з дому попрацювати. От взимку я так робила, бо мені хворіти не можна. Я тому нікуди особливо й не ходжу.

Фото Ірини Андрейців

Переливання крові у Тетяни залежать від показників здоров’я. Перелили кров у вересні 2018, гемоглобін до 120 підняли.

Думаю: "Ого, краса! Півроку тепер можу ходити!". А ні, гемоглобін у грудні знову впав. Знову переливання, підняли, у березні знову мусили переливати.

Кожне переливання це три "дози" крові по 300 мл.

Щоб мені гемоглобін підняли до 100, треба три переливання. Я попала в лікарню у вересні, і мені сказали: "Шукайте донорів".

Ми готові були заплатити, але кров не продається, треба донорів шукати.

Щоб Тетяна отримала потрібну їй групу крові у потрібній кількості, вона повинна знайти трьох донорів будь-якої групи для поповнення банку крові.

Я питала, чого така ситуація. Мені сказали, що мало здають крові. А ті, хто здають, не вся кров підходить. У когось вірус, хтось татуювання недавно зробив, різні причини…

Банки крові не можуть допомогти усім, адже при нормі у 33 донори на 1000 людей в Україні лише 11.

Тетяна шукає донорів через колег, знайомих і незнайомих.

Мені кожні 2 місяця треба переливати кров. Я коли сиділа в лікарні в гематологічному відділенні, там жінка мусить щотижня переливання робити, і теж сама шукає донорів.

Вона літня жінка, була заслуженим донором Радянського Союзу, у неї навіть довідка про то є, а тепер сама мусить шукати собі донорів 2-3 на тиждень.

Поки недуга жінки не перейшла у рак, вона шукає кошти на лікування.

Вони потрібні на препарат вендуза, щоб зупинити розвиток хвороби до лейкозу.

Після цього лікування можна буде ще довго спокійно жити.

Мені кажуть, що зараз треба хоча б 6 курсів, у кожному курсі - 9-10 флакончиків.

Кожен флакончик коштує 7 280 гривень. Мені треба 60 флаконів (це більше 400 тисяч гргивень – УП).

Коли вдома дивишся телевізор, показують хвору дитину, думаєш: "Бідолашна, кину 100 гривень".

А коли незнайомі люди мені кидають 100 гривень, чи коли незнайома людина дзвонить: "Я хочу здати для вас кров" я плачу, це щастя, витирає сльози з очей жінка.

Їй залишилось зібрати ще 100 тисяч:

Ніби не така аж велика сума, але де її взяти?

Допомогти Тані можна за цим посиланням.

***

– Коли в Київ приїжджає людина з іншого міста, вона нікого не знає. У неї немає знайомих, до кого можна звернутися, щоб здати кров.

Багато таких критичних ситуацій, що бігаєш по відділенню, і в дівчат, навіть медсестер, питаєш: "Дівчата, можете здати?". "Не можемо, бо здали уже", – розповідає Тетяна, мама онкохворого Єгора, який лежить в Інституті раку.

У хлопця – остеогенна саркома, метастази уже поширились у плечову ліву кістку і легені.

Таня з сином не були вдома два роки. За цей час їм знадобилося 6 вливань крові по 400 мл.

– От у мене в дитини на губі утворилась ранка. Він шкірку з неї здер, все. Губа спухла, сильна кров, ми зупинити не можемо. Треба вливати (донорську кров УП), бо дитина може просто померти…

У мене в дитині тромби високі, 400-500. А є дітки, що заходять з тромбами 100-150. Вони "валяться" миттєво. Кожна "хімія", кожен блок, раз на місяць їм потрібні донори. Треба вливання. Мало того, що треба тромбоконцентрат, їм ще потрібна цільна кров.

Донорка крові ініціативи Zdai Blood

А ще операції дітей. Коли Єгору останній раз робили операцію, влили аж три пакета крові по 400 мл:

– Уже замінник вливали, бо не було чого вливати уже…

Таня розповідає, що банку крові в інституті працюють хороші люди, і кров дітям дають без проблем, але ж її потрібно звідкись брати.

Мусять бути донори, і їх недостатньо. Тому батьки дістають дітям кров по-різному: через банк крові, сайт donor.ua, по відділенні ходять і питають, яка група крові в мам, тат, чи можуть здати…

– У донорах є величезна потреба. Не варто боятись. Наші діти – герої! Вони такі процедури терплять! І в післяопераційні періоди, коли все розпанахане і дренажі стоять. Дитину заставляють вставати і ходити, бо треба. А тут треба просто прийти і здати кров, бо це рятує життя дитині, додає Тетяна.

Донори проекту Zdai Blood

Пацієнтам Інституту раку допомагає благодійний фонд "Краб". У них є уже своя база донорів, які готові прийти і здати кров дітям.

Батьки між собою діляться контактами. Наприклад, мама 5-річного онкохворого хлопчика Христина отримала список донорів від людей з її області, які також лікувалися тут.

На першу операцію дитині з пухлиною в малому тазі потрібно було троє донорів, на другу двоє.

– В мене був список з 11 чоловік, і було там ім’я Андрій. Я подзвонила, він зразу відгукнувся, відпросився з роботи, і казав, що коли другий раз у нас буде операція, щоб ми дзвонили, він поможе.

Пухлини у хлопчика уже немає.

Дівчинка Даша лікується в Інституті уже рік. Приїхала з мамою Наталею з Маріуполя. У дитини - меліобластома.

Вчора дитині вперше вливали кров. Її дівчинка отримала з банку крові.

Про донорство її мама каже просто: "У нас дуже багато хороших людей, вони просто не знають, що треба це робити".

Фото: AntonMatyukha/Depositphotos

***

Дітям, які лікуються в Інституті раку, допомагають колишні студенти КПІ. На випускному курсі факультету соціології їм мали домашнє завдання: створити соціальний проект.

Дарина Власенко та Анастасія Магеррамова організували акцію Zdai Blood для студентів свого вишу. Згодом до них доєдналося ще двоє: Владислава Приступа та Іванна Скорецька.

Так з'явився проект Zdai Blood, який популяризує донорство.

Дівчата раз на місяць поширювали інформацію про потреби донорства та залучали студентів здавати кров. Згодом зрозуміли, що ефективніше збирати людей не раз-два на місяць, а щотижня.

Тож з 2017 року Zdai Blood запустили "Сердечні четверги" у Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії в Києві і вже три роки супроводжують донорів крові.

А наприкінці 2018 року їхня допомога поширилася і на Інститут раку. Zdai blood організували там "Добрий вівторок".

Головна мета нашого проекту показати, що здавати кров потрібно і зовсім не страшно. Багато хто взагалі не знає, що є проблема із донорами, багато хто боїться, бо є багато міфів, які лякають.

Ми розказуємо, що кров потрібна завжди, незалежно від групи, міста чи центру. Необов’язково з нами здавати, кров можна здавати в будь-який день, в будь-якому центрі, коли вам зручно, пояснює Іванна Скорецька.

Вона у команді Zdai Blood уже кілька років. Спочатку була постійним донором, а нині допомагає з організацією акцій:

Для мене було колись страшним стресом здавати кров з вени, бо багато залежить і від медсестри, яка ставить катетер. Та коли я вперше здавала в кардіоцентрі, була приємно здивована: нічого не відчула, усе пройшло безболісно.

Мало що відчуваєш під час самого процесу, хіба що піднесення, ейфорію. Можливо, це якесь внутрішнє задоволення, коли усвідомлюєш, що можеш комусь допомогти.

Акція трохи виправила ситуацію із донорами. В сердечний четвер люди завжди приходять, їх багато, вони нас виручають. Завдяки акції часто приходять новенькі, які ніколи не здавали, але вони в основному приходять лише в дні акції. В інші дні людей не так багато, каже медсестра Яна Шаповалова.

Вона пояснює, що неможливо спрогнозувати, скільки точно крові і плазми треба буде. Усе залежить від операцій.

Коли планується операція, видзвонюємо донорів з потрібною групою крові і збираємо, скільки необхідно. Не може бути плану на рік, бо якщо хтось екстрено поступає, то треба конкретна група крові з конкретним резусом, а як це можна запланувати?

Люди кажуть, що повертаються до нас, бо з нами не страшно. Ми їх підтримуємо, супроводжуємо і складаємо компанію. Це така позитивна і компанійська атмосфера, розповідає Іванна.

Після здачі крові донорів пригощають печивом

Усі, кого супроводжує проект, отримують значки з зображеннями тих клітин, які людина віддала. Їх розробила Даша Урвачова для проекту Олени Балбек "Середа в Охматдиті", але вона дозволила і тут дарувати такі ж.

Багато хто зізнається, що такі подарунки мотивують приходити знову, деякі донори повертаються, щоб зібрати всю колекцію. Бувало, що значки закінчувалися, то ми записували контакти і потім надсилали поштою чи передавали особисто, згадує Іванна.

Кожен значок дівчатам обходиться не безкоштовно, на них десь треба брати гроші, тож Zdai blood заснували неприбуткову громадську організацію "Сенс крові". Тепер можуть офіційно співпрацювати зі спонсорами.

команда Zdai Blood зі значками, які отримують донори ініціативи

***

Нещодавно у Zdai Blood з’явився свій бот, який розповідає про протипоказання, донорство та акції #Сердечний четвер і #Добрий вівторок.

Найпопулярніші питання до zdaiblood_bot:

Чи можу я щось "підчепити" під час донорства?

Ні. Усі голки, пакети з консервантами та інше необхідне приладдя стерильне. Його розпаковують при вас і лише тоді використовують.

Якщо сумніваєтесь у стерильності голки, попросіть медсестру відкрити її у вашій присутності.

Якщо я курю, чи можу стати донором?

Якщо куриш, але хочеш здати кров не кури за 2 години до та 2 після здачі крові.

Якщо в мене є тату чи підсинг, чи можу я стати донором?

Так, але лише якщо ти робив тату чи пірсинг більше року тому.

У мене поширена група крові, хіба треба її здавати?

Так, не буває не потрібної крові: якщо певна група крові поширена серед донорів, то вона поширена і серед реципієнтів.

Пам’ятайте: щодня список тих, хто потребує переливання крові, поповнюється.

На Donor.ua ви можете обрати людину, якій хочете здати кров, чи просто центр, якому пожертвуєте частинку себе.

Це корисно і для вашого здоров’я! Ось 5 причин:

  • У них менші ризики захворіти на рак легенів, прямої кишки, шлунку та гортані.
  • Донори мають менше проявів запалень та краще знешкоджують вільні радикали.
  • А ще безкоштовно отримують аналізи на ВІЛ, гемоглобін, сифіліс, гепатити B та С. Ці аналізи варто регулярно проходити усім.

Дарія Скрипнюк, журналістка, для УП.Життя

Корисно знати:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Реклама:

Головне сьогодні