Життя без корупції. Чому доброчесність має стати новою нормою?

Корупція входить до переліку трьох основних проблем України. Так вважають 91% опитаних українців.

Корупція – це втрачені мільярди коштів платників податків, слабка економіка та перешкоди або неможливість отримати базові послуги, які надає держава.

За останні роки зроблено багато, щоб корупціонери не залишалися безкарними.

В Україні створена цілісна система антикорупційних органів (була повноцінно запущена в 2019 році), які запобігають корупції, виявляють її та забезпечують справедливе покарання.

Але це лише одна складова протидії корупції. Інша, менш популярна і скандальна, повністю залежить від кожного з нас. Йдеться про доброчесність. Кожен з нас відмовляється давати чи брати хабар, коли ми обираємо законні процедури, а не прискорений розгляд питання "для своїх", ми робимо невеликий, але дуже важливий внесок у розбудову справедливої та чесної держави.

Офіс розбудови доброчесності спільно з представниками громадськості та бізнесу розповідають історії людей, які обрали світлу сторону та шлях доброчесності.

Перший наш герой – Олександр Елькін, засновник та натхненник спільноти відповідального вчительства "EdCamp Ukraine", співавтор концепції реформи "Нова українська школа".

Іспити за гроші? Ні, дякую

Попри те, що освітня галузь вважається корумпованою, наш герой з власного досвіду зміг згадати лише один подібний випадок.

Тоді Олександр Елькін викладав у Східноукраїнській філії Міжнародного Соломонового університету. Він добре пам’ятає, коли до нього прийшов студент і у присутності колег запитав, скільки потрібно заплатити, щоб скласти іспит.

"Мене ця ситуація одночасно і обурила, і засмутила. Бо я ніде нікому не казав, що готовий приймати іспити за гроші.

А тут студент при колегах впевнено питає скільки треба заплатити? Мене це шокувало. Я хвилювався – як відреагують мої колеги? Що мені слід робити у такій ситуації?" – згадує ті події Елькін.

Олександр пішов до ректора і розповів, що ця історія для нього дуже серйозна, і він хоче, щоб студент вибачився за свої слова.

"На килим" викликали студента і його батька. Вони довго перепрошували і говорили, що виникло непорозуміння. У результаті студент склав іспит самостійно.

Виявилось, що і колеги, і керівництво насправді готові підтримати твій намір зробити правильний вчинок. А відчуття внутрішнього задоволення від того, що ти вчинив правильно, перевершує дискомфорт, на який ідеш, щоб повідомити про недоброчесний намір студента.

Інше зіткнення з потенційною корупцією відбулося при намаганні отримати водійські права. Ви, мабуть, чули не одну історію, що здати права без хабаря набагато складніше, аніж коли просто погодишся заплатити. Чув про це і Олександр. Але розумів, що так зробити не зможе.

Він добре вивчив теорію і самостійно склав іспит, здивувавши екзаменаторів.

А далі було практичне завдання. Олександр сів за кермо автомобіля. Збоку вже був інструктор, який сказав: "Рушай". При цьому авто стояло на ручному гальмі й знятися з нього було неможливо, бо інструктор тримав руку на важелі.

Рушити, не знявшись з ручного гальма – це явна помилка, яка робить неможливим успішне складення іспиту. Відповідно далі довелося би проходити перездачі та чути натяки вирішити це питання "простіше".

Олександр зробив єдине, що міг у тій ситуації: заявив, що не поїде, поки інструктор тримає руку на ручному гальмі.

"Ви не уявляєте, як це непросто, коли ти складаєш іспит, хвилюєшся, а тут тобі навмисне створюють умови, щоб ти цей іспит завалив.

Треба знайти внутрішні сили, щоб впевнено і ввічливо сказати "будь ласка, приберіть руку, поки ви цього не зробите, я не рушатиму, і з машини не вийду", – ділиться не найприємнішим досвідом Олександр.

У нагоді тут став і попередній досвід того, як гідно виходити з подібних "сірих" ситуацій. 

Того дня бажання скласти іспит без хабаря було сильнішим за натяки екзаменатора і Олександр отримав водійські права, не заплативши за них жодної зайвої гривні.

"У теорії обрати "доброчесну" поведінку дуже просто. Але реальні проблеми трохи інші. У реальності тебе схиляють до недоброчесності або можливістю значної вигоди, або ж погрозою отримати неприємності.

Більшість людей банально не мають навичок чи життєвого досвіду в момент, коли вперше стикаються з такою ситуацією", – рефлексує Олександр.

Освітні події без корупції

З кінця 2015 року життя Олександра Елькіна нерозривно пов’язане із його дітищем – спільнотою відповідального вчительства "EdCamp Ukraine". Під час пошуку приміщення для своєї організації Олександр зрозумів, що й тут доведеться боротися за право вести справи прозоро.

Потрібне приміщення для офісу в Харкові вони знайшли доволі швидко. Однак власник з порога заявив, що жодних договорів підписувати не планує, а оплата має бути в готівці.

"Ми не могли собі дозволити працювати без контракту. Для нас єдиним шляхом було орендувати офіційно і прозоро, і ми це пояснили орендарю.

Спершу він зник, але коли не знайшов інших охочих орендувати приміщення, повернувся і сказав, що раз ми такі чесні, то він готовий відкрити для цього ФОП.

Виходить, ми принаймні одну людину загітували вести чесно бізнес", – Олександр сміється, згадуючи цю історію.

Це вирішило всі проблеми з орендою приміщення.

"EdCamp Ukraine" – це можливість для вчителів у неформальному середовищі поділитися власним досвідом.

За 5 років такий формат набув великої популярності, наприклад, охочих потрапити на останню офлайнову національну подію було у 8 разів більше, аніж місць.

Олександр розповідає, що до них як до організаторів не раз зверталися з пропозицією взяти участь у EdCamp за гроші, аби тільки потрапити.

Частина людей це робить, бо не розібралися, що участь є безкоштовною та на конкурсній основі, а частина – просто звикли щось отримувати за хабар.

"З тими людьми, які не зорієнтувалися в ситуації, ми комунікуємо, пояснюємо як працює EdCamp, що участь безкоштовна, і вони можуть спробувати потрапити до нас наступного року.

А є такі, які звикли спілкуватися в наказовій формі: "Нам треба квиток, тому скажіть, скільки й кому заплатити". Такі не хочуть чути жодних пояснень і грубіянять, коли їм відмовляють. Ми таких просто додаємо в чорний список", – ділиться деталями роботи освітянської (не)конференції його співзасновник.

Доброчесність – нова норма

Історія Олександра – це ілюстрація того, як кожен з нас може безпосередньо будувати доброчесне та успішне суспільство.

"Це не тільки принципи. Мені зручніше і спокійніше працювати, коли я знаю, що роблю все правильно.

Я не хочу платити гроші там, де не мав би цього робити. І я нізащо не вимагатиму в когось хабаря. Бо як ми зможемо побудувати успішну державу, якщо самі собі ради дати не можемо?" – ставить риторичне питання Олександр Елькін.

Одне із завдань Офісу розбудови доброчесності – зробити так, щоб подібних прикладів ставало все більше і більше. Щоб бажання бути чесним з іншими та з самим собою стало нормою, а нетерпимість до проявів корупції була на найвищому рівні.

Офіс розбудови доброчесності є новим програмним напрямом Національного агентства з питань запобігання корупції і був створений після перезавантаження НАЗК.

Офіс відповідає за просвітницьку та навчальну діяльність, а також взаємодію з громадянським суспільством.

Місією Офісу є запуск змін для розбудови доброчесного суспільства.

Вікторія Козаченко, керівниця Офісу розбудови доброчесності, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина gustavofrazao/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Як гра в "Мафію" може боротися з корупцією. Та ще 5 успішних кейсів

"Чи бачили ви ці парти?": Як львів'янка бореться із поборами і корупцією у школах

Дещо про витоки нашої корупції, або Про користь заготівлі дров

Корупція, наукова халатність і секс-домагання: розповідь колишньої археологині

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.