Чому Україна пасе задніх у протидії тютюновому лобізму

Висока поширеність куріння в Україні та відсутність належного законодавчого регулювання тютюнових виробів – не що інше, як наслідки активного втручання тютюнової індустрії в політику охорони здоров’я.

З метою дослідження рівня впливу тютюнових компаній на прийняття державних рішень було створено Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії.

У 2020 році було презентовано другий Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії, який аналізує 57 країн та охоплює період 2018-2019 років.

За цим індексом Україна посіла 27-е місце із 34-ьох в рейтингу, отримавши 68 бал.

Такий показник є гіршим у порівнянні з попереднім звітом, який охоплював 2017-2018 роки, коли результатом був 61 бал.

За методологією дослідження, що вищий бал, то сильнішим є втручання тютюнової індустрії.

Найвищі бали і відповідно найгірша ситуація із втручанням тютюнової індустрії виявилися в Японії (88 балів), Індонезії (82 бали), Замбії (78 балів), а найнижчі бали отримали Бруней (14 балів), Франція (27 балів), Велика Британія (32 бали), де уряди ефективніше протидіють тютюновим компаніям.

Дослідження ілюструє, наскільки сильно тютюнові компанії протидіють прийняттю антитютюнового законодавства та державних рішень, а також наскільки ефективно уряди проаналізованих 57 держав протидіють тютюновому лобізму.

Звіт виявив випадки очевидного тиску тютюнової промисловості на формування політики в охороні здоров'я, а також недотримання керівних принципів Статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.

Всього у звіті зафіксовано 7 індикаторів втручання тютюнової індустрії у формування політики: 

• рівень участі тютюнової індустрії у розробці політики;
• діяльність тютюнової індустрії під прикриттям соціальної відповідальності бізнесу;
• привілеї для тютюнової індустрії;
• форми "необов’язкової / нав’язливої" взаємодії;
• конфлікт інтересів;
• прозорість;
• профілактичні заходи.

У відповідності до перерахованих індикаторів дослідження виявило порушення Керівних принципів Статті 5.3 РКБТ ВООЗ, яку Україна ратифікувала у 2006 році: наприклад, відсутність жодних законодавчих змін по неціновим заходам із контролю над тютюном; підписання Меморандуму між Урядом та тютюновими компаніями; перешкоджання ратифікації Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами тощо.

Якщо порівняти Україну із іншими європейськими державами, то ми бачимо, що в саме в Грузії, Румунії та Україні тютюнова промисловість найбільше впливає на прийняття державних рішень про те, які заходи з контролю над тютюном мають прийматися і виконуватися в Україні.

Іншими словами, тютюнові корпорації є такими собі сірими кардиналами, які диктують свої умови, а у випадку, якщо уряди наважуються протидіяти такому тиску.

Тоді у відповідь тютюнові компанії та їхні лобісти вдаються до погроз на зразок закриття виробництва і фабрик.

Попри активне лобіювання тютюновими компаніями власних інтересів, антитютюнові позитивні зміни в Україні все ж відбуваються.

Нещодавно парламент ухвалив закон № 466-IX, норми якого передбачають запровадження з 01 січня 2021 року підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби для електричного нагрівання та сигарили, а також оподаткування рідин для електронних сигарет.

Проте цих змін недостатньо, аби припинити свавілля тютюнових компаній в Україні раз і назавжди.

Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії пропонує дієві інструменти, як захистити політику громадського здоров’я.

Серед рекомендацій для України:

🚬  зобов’язати тютюнову промисловіть звітувати та публікувати щорічно інформацію про прибутки та сплачений податок на прибуток, витрати на маркетинг, медіа супровід та PR, дослідження та лобіювання;

🚬  заборонити спонсорство тютюнової промисловості, що відбувається під прикриттям соціальної відповідальності бізнесу;

🚬  запровадити прозору процедуру взаємодії посадових осіб з представниками тютюнової промисловості і особами, організаціями, які відстоюють їхні інтереси, та зробити публічною всю документацію щодо зустрічей та комунікацій;

🚬  не підписувати меморандуми чи інші договори про співпрацю між державними органами та тютюновою індустрією;

🚬  заборонити представникам органів державної влади залучати представників тютюнової промисловості і осіб, організацій, які відстоюють їхні інтереси, до формування політики, а саме написання законопроектів та інших нормативно-правових актів, та брати до уваги рекомендації тютюнової індустрії;

🚬  проводити заходи із інформування посадових осіб для підвищення обізнаності про статтю 5.3 РКБТ ВООЗ, яка визначає пріоритет заходів з контролю над тютюном і зменшення поширеності куріння над інтересами тютюнової індустрії;

🚬  прийняти Кодекс поведінки для представників органів державної влади про взаємодію та комунікації з представниками тютюнової промисловості та особами, організаціями, які відстоюють їхні інтереси.

Маємо надію, що Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії зможе відкрити очі представникам української влади на реальну ситуацію, пов’язану зі свавіллям тютюнової індустрії та змусить їх вжити необхідних заходів, аби захистити політику охорони здоров’я від втручання зацікавлених сторін.

Лілія Олефір, виконавча директорка Центру громадянського представництва "Життя", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина VadimVasenin/Depositphotos

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

В Україні найдешевші цигарки у світі після Нігерії. ІНФОГРАФІКА

Соціологи: 68% українців проти розміщення цигарок у вітринах магазинів

Українці викурили 65 млрд цигарок. Цільова аудиторія – жінки

В Україні заборонили продаж електронних сигарет дітям до 18 років

Чи може вбити крапля нікотину? Яка шкода насправді причаїлася в сигареті

В Україні більше 13% жінок, які палять, стали курцями е-сигарет. Дослідження

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.