"Вийди і зайди нормально, дитино!" – з кого починається культура спілкування у школі
Мені 31 рік, маю майже 10 років науково-педагогічного стажу і зараз окрім всього я є депутатом Київської міської ради. Втім, днями я знову поринула в атмосферу нездорової комунікації, яка так часто зустрічається в середній школі, - директорка департаменту освіти і науки Києва вирішила назвати мене дитиною.
Трохи передісторії.
Зараз у Києві відбуваються конкурси на посади директорів шкіл.Вперше до складу конкурсних комісій відповідно до закону входять депутати Київської міської ради. Увійшла до складу комісій і я, як людина небайдужа до освіти і з чималим досвідом в цій сфері.
Конкурс проводиться у максимально стислі терміни, тому до його організації було багато питань - то кількість і склад комісії суперечить закону, то члени комісій отримують інформацію із запізненням, то онлайн трансляція не ведеться. Ці питання я, як депутат, що представляє інтереси громади, маю департаменту озвучувати, і озвучую.
У відповідь отримую зазвичай словесну агресію від департаменту. Це як, пам’ятаєте, у школі, коли ти сумніваєшся в правоті вчителя, то найчастіше зустрічаєш фразу "ти тут самий розумний?"
Ось і керівниця департаменту Олена Фіданян публічно називає мене "одним вередливим", якого вони "переживуть". Замість того, щоб дослухатися до аргументованої критики. Зрештою доходить до звинувачень всього депутатського корпусу. Мовляв, останній хоче конкурс зірвати.
На такі звинувачення у бік депутатів, які, звісно, наміру зривати конкурс не мають, але щиро бажають щоби конкурс відбувався відповідно до закону, гласно і прозоро, прошу спільноту не дезінформувати. На що отримую відповідь: "Звідки у Вас, дитино, стільки ненависті до освітян?". Після того директорка департаменту і взагалі мене у фб заблокувала.
Що не так із таким стилем спілкування?
1. Така традиція формує культуру у всій галузі. Якщо керівник департаменту може так публічно спілкуватися із депутатами, із директорами шкіл, то чому далі директор школи не може так само спілкуватися із вчителями. Вчителі далі цей стиль транслюють на школярів. Школа ж має бути навпаки середовищем дружнім і позитивним до директора і вчителя. Тим більше зважаючи на ту кількість стресової роботи, яку освітяни виконують.
2. Школа - місце для пошуку істини, для дослідження. Коли будь-хто, хто ставить незручні питання, критикує, позиціонується як ворог системи, якого треба ігнорувати, - це шкідливо для школи. Навпаки, критика, пошук істини і запитання мають заохочуватися.
3. Ставлення і звертання до повнолітніх людей, та й до підлітків, старшокласників, як до дітей - це їхнє знецінення. Дитина - це особа, яка сама за себе не відповідає і не усвідомлює своїх вчинків, отже можна на неї не зважати. Іншими словами - ейджизм, явище, коли слова оцінюють не за їх змістом, а за віком того, хто їх озвучує.
Мені би дуже хотілося, що українські школи культивували перш за все повагу. Коли ти з повагою ставишся до людини, цю повагу вона транслює і далі - департамент директору, директор вчителю, а вчитель дитині.
Директори і вчителі мають працювати в атмосфері розвитку, інновацій, творчості та самовдосконалення, а не бути загнаними в бюрократію і страх перед керівництвом.
З голови гниє не тільки риба, але й дружня атмосфера в освітньому середовищі. Тому, на мою думку, етика спілкування у найвищих владних кабінетах освіти має бути відповідною.
Департамент освіти і науки Києва має чимало проблем, які треба вирішувати. Вирішення проблеми із культурою спілкування принаймні не потребує великого фінансування з бюджету міста. Чому би із цього не почати?
Ксенія Семенова, освітянка, депутатка Київради, членкиня конкурсних комісій для проведення конкурсу з відбору директорів шкіл у Києві, спеціально для УП.Життя.
Титульна світлина ArturVerkhovetskiy/Depositphotos.
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
"Цифрова деменція". Що буде, якщо в школі впровадять електронний підручник замість друкованого
Цифровізація освітньої сфери: як 60 тисяч вчителів отримають ноутбуки до кінця року
Чи потрібно у школі заучувати дати, назви, імена, орфографічні та інші правила? Думки 5 експертів
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.