Коронавірус VS ЗНО. Що далі?
Зовнішнє незалежне оцінювання, на мою думку, є однією з найкращих реформ за часи незалежної України. І так, ЗНО – не ідеальне, воно перевіряє лише завчені знання з певного предмета.
Воно не стільки вчить аналізувати, думати, а більше запам'ятовувати, відтворювати. Проте ЗНО суттєво поламало корупційні схеми при вступі в університет та дозволило дітям без хабарів вступати на бюджетні місця. Крім того, ЗНО показало рівень знань в масштабах школи, громади та навіть цілої країни.
Ще в нас існує ДПА – державна підсумкова атестація, яку складають після 4 та 9 класу в школі, де дитина навчається, та після 11 класу, яка складається у формі ЗНО.
У 2020 і 2021 році ДПА скасували в 4, 9 та 11 класах через коронавірус. Тобто рівень освіти погіршився через онлайн-уроки, та й ми ще не знаємо, наскільки. І учні, які будуть цього року вступати, теж не знають свого рівня, адже здавали ДПА лише після 4 класу.
Зараз жваво обговорюють скасування ЗНО у формі ДПА для 11 класу. Що це означає? Ті, хто хоче вступити у заклади вищої освіти, складатимуть ЗНО, щоб вступати в університети. Але всі їх однокласники, які не планують вступати у заклади вищої освіти, не складатимуть ЗНО. Якщо дитина не вчилася, ми потураємо цьому, кажемо: "не вчися, тобі складно, у тебе була дистанційка". Такі потурання не готують дитину до дорослого життя.
Зараз у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №7037, який скасовує ДПА у формі ЗНО. Ми зробимо все можливе, щоб не допустити його прийняття. На це є такі підстави:
- У нас вже третій рік коронавірус, тому цьогорічні випускники не складали ДПА після 9 класу.
Тобто останній раз ми бачили рівень їхніх знань після 4 класу.
- Коли ці діти підуть на роботу, куди б вони не йшли, їх ніхто не питатиме: ти вчився в карантинний рік чи звичайний? Ти грав в ігри під час зум-трансляції чи слухав уроки?
Вони просто будуть не достатньо освічені.
- Багато батьків говорять, мовляв, навіщо дітям той стрес. Стрес – пристосування до нових, незвичних умов.
Усі діти відчувають стрес – при зміні школи, вступі в університет, коли йдуть на першу та нову роботу. Але це життя, і потрібно дітей поступово до цього готувати. Щоб діти були готові долати труднощі, проходити співбесіди, їх необхідно поступово готувати – періодично оцінювати.
- Якщо ми третій рік поспіль скасуємо ДПА, то матимемо менш освічених громадян.
А ми бачимо, до чого це призводить на практиці – люди не знають своїх прав, не ходять на вибори, легко піддаються маніпуляціям, наприклад, стають жертвами фінансових пірамід. У країнах з нерозвинутою економікою часто так ставляться до знань. Щоб мати краще економічне та геополітичне становище, нам треба мати освічених громадян.
- Ми не маємо з чим порівнювати результати дистанційки. Багато людей бідкаються, але яка причина цього?
Ми не знаємо, чи дистанційка провалилася лиш по певних вчителях, а може по школах, чи все ж по всій країні. Якщо в нас не буде моніторингових даних – ми не зможемо оцінювати цю ситуацію і змінювати її на краще.
- Звичайно, рівень знань дітей, які вчилися на дистанційці, залежить від того, як школа і вчитель змогли організувати освітній процес. Я – мама школяра, і добре розумію мінуси дистанційного навчання.
Ми не можемо повністю порівнювати результати навчання у карантинні роки з попередніми. Але щоб підняти рівень знань та мотивацію дітей, їх варто порівняти між собою в межах року.
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов має аналогічну позицію. Ми це питання ще будемо розглядати на засіданні комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій.
Тому закликаю колег не скасовувати ДПА. Адже це оцінювання дозволяє визначити недоліки в дистанційній освіті, куди рухатися далі в організації освітнього процесу. Воно показує об'єктивний стан справ. І навіть якщо людина не йде в заклад вищої освіти, а буде працювати чи вступати в коледж, чи комусь знання коли-небудь зашкодили?
І на завершення.
Нещодавно 11-класник Петро з Івано-Франківська зробив петицію про скасування ДПА. Він – відмінник, і сам збирається складати ЗНО і вступати в університет. Він зізнався, що зробив це по приколу. По приколу і записав відео на ТікТок, так і зібрав 25 тисяч підписів.
На цьому прикладі ми бачимо, як працює комунікація та створюється публічна думка. Автор петиції запустив її, не думаючи про наслідки. І це нормально для дитини, яка хоче спростити собі життя. Проте які наслідки це матиме для нашого суспільства, для нас як країни?
Наталія Піпа, депутатка фракції "Голосу" у Верховній раді, спеціально для УП.Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
ЗНО-2022: які предмети обов'язково складати для вступу до вишів?
Вступ-2022: інструкція, як вступити в університет
Коли проведуть іспити для вступу на магістратуру у 2022 році? Розклад
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.