День у музеї, або Подорож із книгою під пахвою

У період затишних вечірніх вечорів із чашкою какао та книжкою під носом, щоб зовсім не припасти порохом, "Українська правда. Життя" пропонує відвідати 10 найцікавіших українських місцевинок, окутаних літературним духом.

Розпочати екскурсію літературними музеями можна із самого центру України, із Києва.

1. Як Франко в музеї вінчався

Першим пунктом подорожі буде Національний музей літератури.

В ньому привабить історія та міфи про Івана Франка. Адже саме в цьому "скромному" будинку автор "Захара Беркута" обвінчався із своєю дружиною Ольгою Хорунжинською.

Крім франківської романтики в будинку музею ви також можете роздивитися приміщення колишньої Колегії Павла Галагана.

Відвідавши музей літератури, одночасно ви побуваєте в альма-матер відомих учених, юристів, медиків та літераторів. Серед них: Агатангел Кримський, Володимир Липський, Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара,Олександр Богомолець, Михайло Чубинський, Володимир Грабар та ін.

Що читати після відвідання: Роман Горак "Тричі мені являлася любов"

2. Леся Українка та Ко

Музей видатних діячів української культури – це осередок українського Парнасу кінця XIX ст. В склад входять музеї Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського та Івана Франка.

Чого можна очікувати? Старовинних інтер’єрів, елементів побуту – це все так звично. А ще можна побачити картину, яку написала сама Лариса Петрівна Косач.

До речі, весь інтер’єр житла відомої українки був відтворений за спогадами її сестри Ізидори.

Що читати після відвідання: щоденники Лесі Українки, слухати "Різдвяну ніч" Миколи Лисенка

Кімната Лесі Українки в Києві. Її ліжко і робочий стіл. Фото Олени Захарченко

3. Для книжкових фетишистів

Музей книги та друкарства дозволить побачити процес творення книги на власні очі. Музей знаходиться на території Києво-Печерської Лаври. Робота друкарні тут розпочалась із 1615 року. Тож зараз там можна подивитись на видання трьохсотрічної давності.

Що читати після відвідання: культові літописи та різні переспіви "Слова о полку Ігоревім".

4. Море Ольги Кобилянської

Не надто помітною фігурою на фоні наших літераторів виглядає Ольга Кобилянська.

Можливо, щоб познайомитись із її творчістю, варто відвідати музей письменниці в Чернівцях. У тому будинку вона прожила 17 років.

На стінах висить портрет Кобилянської, зроблений із букв її 5 оповідань. З інших цікавинок у музеї варто згадати годинник, на якому показано час, коли її серце перестало битись.

Серед килимів, книг,картин, та щоденників німецькою, польською та українською мовами, є ще одна цікава річ.

Ольга Кобилянська все життя мріяла про море, але так ніколи туди не потрапила. Тож румунська художниця Прунку подарувала їй морську воду в пляшечці. Та пляшечка згодом надихнула Кобилянську на два морські нариси.

Спальня Кобилянської у Чернівцях

Крім музею Кобилянської в Чернівцях, є ще садиба письменниці в селі Димки. Щоправда, подорож туди більше пасуватиме весняній або літній погоді.

Що читати: Валерія Врублевська "Шарітка з Рунгу"

5. Краще не їсти кирпичину

Замість поїдання кирпичини варто сходити до музею Павла Тичини на вулиці Терещенківській в Києві.

По-перше, погляд на митця кардинально зміниться. Той Тичина, який нам у школі здавався нудним та важким, кане в Лету.

Друкарська машинка Павла Тичини

Тичина був дуже талановитою, незвичною та високоінтелектуальною особистістю. Принаймні, на такі висновки наштовхує відвідання музею.

Наприклад, в приміщенні знаходиться рояль, на якому грав Павло Григорович. А ще - бібліотека, яка налічує 20 тисяч книжок. До речі, значна частина бібліотеки - подаровані авторами екземпляри їхніх книжок.

Що читати: вірші раннього Павла Тичини

6. Довженко в колисці

Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довженка – це імітація батьківської хати Олександра Довженка. Вона знаходиться в смт. Сосниця Чернігівської області.

Історія музею сягає 1960-х років. Тоді Юрій Смолич та Олександр Підсуха з миру по нитці збирали речі, пов’язані із письменником. Допомогла їм, наприклад, Юлія Солнцева, дружина Довженка.

Попри те, що хата є імітацією, в ній збереглось багато речей із дитинства Довженка. Скажімо, в музеї висить колиска, в якій колисали маленького Сашка.

Що читати: "Зачарована Десна" Олександра Довженка.

7. Шолом Алейхем!

В Переяславі-Хмельницькому знаходиться музей єврейського письменника Шолом Алейхема. Літератор багато подорожував по світу і закінчив життя в Нью-Йорку. Але насправді він народився та прожив більшу частину свого життя в Україні.

Музей Шолом Алейхема у Переяславі-Хмельницькому

Про подробиці життя Рабиновича Шолома Нохумовича розкажуть речі, які його оточували протягом життя.За лаштунками життя письменника можна трохи більше дізнатися про тогочасниц єврейський побут.

Що читати: Шолом Алейхем "Тев’є-молочник", а потім піти на класичну виставу в театр ім. Івана Франка.

8. Дім львівської Русалки

Завітати до музею Маркіяна Шашкевича у Львові буде доречно всім, хтоцікавиться народженням української журналістики на Заході України.

Саме альманах "Русалка Дністрова" поклав одну із перших цеглин в основу її фундаменту. А його, звісно ж, уклала Руська трійця, тобто Шашкевич, Вагилевич і Головацький.

В музеї можна роздивитись видання альманаху, почути коротеньку історію про те, як і чому це все взагалі з’явилося. Бонус: дух Шашкевича-сміливця в журналістиці ХІХ ст.

Що читати: листування Шашкевича з побратимами по Руській трійці

9. Антонич був Хрущем

Музей Богдана-Ігора Антонича – це батьківська хата Антонича в його різному селі Бортятин Львівської області. Музей-садиба Антоничів міститься на території колишньої плебанії (двір священника). Саме тому музей є не лише пам’яткою творчості поета, а й становлення католицької церкви на Заході України загалом. Окремо музей Богдана-Ігоря Антонича знаходиться в місцевій школі. Всього за два роки експозиція надбала понад сотню експонатів. Де і як виростають такі хрущі як Антонич, можна подивитись в с. Бортятин.

Що читати: збірку "Ротації" Богдана-Ігора Антонича та роман "Дванадцять обручів" Юрія Андруховича

10. Рояль замість троянд і винограду

Взимку, звичайно, нема троянд і винограду біля садиби Максима Рильського. Замість клумб варто відвідати будинок. До речі, його спроектував сам Рильський.

У садибі можна подивитись на вітальню із роялем Рильського. Поет любив акомпонувати співам. А в особистому кабінеті Рильського – купа книжок і творча атмосфера. Інші кімнати обладнані як експозиції про життєвий і творчий шлях Рильського.

У Романівському музею Рильського. Кабінет Рильського

Що читати: Максим Рильський "Троянди й виноград" і переспів Сергія Жадана "Переваги окупаційного режиму"

Звісно, є багато інших літературних музеїв. Кожен з них варто відвідати на вихідних.

Наприклад, музей Михайла Булгакова на Андріївському узвозі, Музей однієї вулиці із алюзіями на "Білу гвардію" того ж Булгакова, музей Миколи Бажана на Терещенківській 5, музей Олександра Пушкіна, музей Бориса Грінченка та інших.

Звичайно, українські літературні музеї часто виглядають дещо по-радянському. Але не всі екскурсоводи розповідають завчені стандартизовані варіанти біографій письменників. Чи взагалі, можна без всяких екскурсів роздивлятися речі різних епох і побачити на власні очі, як жили наші митці.

В статті використано матеріали сайтів музеїв, Вікіпедії та www.day.kiev.ua