У Харпер Лі може бути ще одна неопублікована книга, детектив

У 1977-му році водій вантажівки на ім'я Роберт Луї Бернс у заповненому людьми похоронному залі містечка Александер пострілом у голову вбив місцевого священика. Той практикував магію вуду та підозрювався у низці вбивств, скоєних в окрузі.

Про це пише Time з посиланням на Associated Press.

Як згадує 74-річний Бернс, одного дня на його порозі з'явилася несподівана гостя.

"Вона з'явилася, мов грім серед ясного неба. Вона сказала: "Я – Харпер Лі". Сказала, що хоче написати книгу про превелебного", - каже чоловік.

Лі приїхала до текстильного містечка в штаті Алабама, щоби розібратися в загадковій історії про можливі серійні вбивства, окультизм та драму, що розігралася в суді. Вона провела там кілька місяців або навіть років, працюючи над книгою, котра загадковим чином зникла без сліду.

Збирати матеріал для роману, котрому Лі дала назву "Превелебний", їй допомагав адвокат "Великий Том" Редні. Саме він свого часу захищав у суді того самого священика, Вілла Максвелла, звинуваченого в убивстві, а потім і Бернса, який застрелив Максвелла.

Як свідчить удова Редні, що помер у 2011-му, її чоловік тоді відмовився від усіх своїх справ, щоби помогти письменниці в її дослідженні. Їхнє спілкування з питань книги тривало роками.

"Вона пообіцяла йому, що напише книгу про цю справу… У неї був такий гострий розум. Безсумнівно, вона була неймовірна. Гадаю, вона багато курила, багато пила та багато лаялася і була абсолютно чарівна", - пригадує Медолайн Редні.

Доказом того, що вся ця неймовірна історія з утраченим детективом – правда, можуть служити три друковані сторінки, початок "Превелебного", який, зі слів дружини й доньки Редні, Лі надіслала адвокатові.

Це початок історії. Вона починається з телефонного дзвінка священика адвокатові. Імена змінені. Назва "Превелебний" написана від руки. Чи це Лі надрукувала ці чотири сторінки, і чи написала вона продовження, достеменно не відомо.

Роберта Луї Бернса після вбивства священика виправдали, бо він страждав на посттравматичний стресовий розлад після війни у В'єтнамі. До того ж, одна з загиблих, у смерті котрої міг бути винний Максвелл, була його племінницею.

Чоловік каже, що Лі розмовляла з ним двічі. Під час першої зустрічі вона була впевнена в тому, що про це варто написати книгу, але під час другої висловила сумнів, мовляв, це може призвести до того, що будуть звинувачені деякі люди в Александері.

Юридичний представник письменниці та її видавець поки не прокоментували цієї історії. Водночас історик Вейн Флінт, один із небагатьох людей, що регулярно відвідують Харпер Лі у закладі для літніх людей, де 89-річна письменниця зараз живе, вважає, що ту історію вона таки дописала. Про це йому свого часу сказала її сестра Луїза.

Нагадаємо, на початку року стало відомо, що Харпер Лі випустить книгу "Іди, вартового постав". Сіквел роману "Вбити пересмішника", що приніс авторці Пулітцерівську премію, через півсторіччя знайшла адвокат Лі.