Пробудження Вроцлава: європейські стратегії культурної столиці

"Говорячи про європейські цінності, які потрібно захищати, ми говоримо і про Україну, де нині триває війна", — зазначає Міністр культури і національної спадщини Польщі Пьотр Ґлінскі на церемонії оголошення Вроцлава однією із цьогорічних європейських столиць культури.

Під час вікенду-відкриття, 15-17 січня, Україну повсякчас згадують і польські політики, і куратори культурної програми Вроцлава.

У цьому простежується загальна польська підтримка українських євроінтеграційних кроків, а поза тим Вроцлав ставиться до України особливо відкрито і приязно. На те є сучасні причини — в місті працює і навчається чимало українців, — а ще історичні: 1945 року, коли все корінне німецьке населення було депортовано, до міста переїхали не лише поляки, а й багато львів’ян.

Про львівський слід в історії нинішнього Вроцлава нагадують українські прізвища багатьох місцевих мешканців і культурні пам’ятки, які були перевезені до міста в 1940-ві, як, приміром, пам’ятник Александру Фредру чи Рацлавицька панорама.

Зважаючи на тісні історичні та культурні зв’язки з українським містом, влада Вроцлава пішла на безпрецедентний крок — запропонувала Львову розділити титул Європейської столиці культури.

І хоча такий шляхетний жест не можна вважати офіційним, оскільки цей статус можуть отримувати лише міста з країн-членів Європейського Союзу, на думку Надзвичайного і Повноважного Посла України в Польщі Андрія Дещиці, цей титул допоможе Львову "навчився бути європейською столицею культури".

[L]Що допомогло Вроцлаву отримати цей титул, чого має навчитися Україна і якою буде львівська програма в місті на Одрі — в продовженні матеріалу УП. Культура про рік Європейської столиці культури в Польщі.

ДИВІДЕНДИ КУЛЬТУРНИХ СТРАТЕГІЙ

Попри значний український слід в історії Вроцлава, вітчизняна культурна спільнота знає це місто насамперед завдяки літературній премії "Анґелус", яку вже тричі отримували українські письменники — Юрій Андрухович (2006), Оксана Забужко (2013) та Сергій Жадан (2015).

Що прикметно, за весь цей час жодного разу "Анґелусом" не нагородили не те що вроцлавського, а й польського письменника. При цьому головну на сьогодні літературну премію для авторів із центральноєвропейських країн фінансує саме місто Вроцлав.

Минулого року лаураетом премії "Анґелус" став письменник Сергій Жадан. Фото: polskieradio.pl

"Анґелус" є частиною загальної культурної стратегії міста, існування якої й уможливило перемогу Вроцлава в змаганні за звання європейської культурної столиці (ЄСК).

"І промисловість, і економіка є важливими для розвитку сучасного міста, але у ХХІ столітті ми не можемо не розуміти першочергової важливості культури, — наголосив в інтерв’ю УП.Культура президент Вроцлава Рафал Дуткевич. — Місто, яке не вкладає кошти в культуру, не має шансів на розвиток. Раніше економіка базувалася на ручній праці, нині ж більшим попитом користуються не продукти, а ідеї".

Рафал Дуткевич вперше був обраний президентом Вроцлава 2002 року. Фото: Maziarz Rajter

Спілкуючись із Рафалом Дуткевичем, дуже важко лишатися об’єктивним, особливо, якщо ви — українська журналістка, яка не звикла говорити з вітчизняними мерами про культуру.

Математик за освітою, активний член вроцлавської "Солідарності", Дуткевич уже 14-й рік очолює Вроцлав. Утретє його обрали на цю посаду 2010 року із 72-ма відсотками електоральної підтримки.

Найвідоміше досягнення Дуткевича — створені за цей час у Вроцлаві 160 тисяч робочих місць. На початку свого перебування на посаді Рафал Дуткевич вважав, що це межа для міста з 650-ма тисячами жителів, і ось тоді в економіці Вроцлава з’явився культурний чинник.

"На певному етапі я зрозумів, що важливо збільшувати не лише кількість робочих місць, але й рівень зарплат жителів міста, — пояснює секрет успіху Вроцлава Дуткевич. — Для цього ви маєте або виготовляти більше продуктів, або ж робити їх кращими та якіснішими. Цей другий шлях передбачає, що ви маєте бути інноваційними".

Нині Рафал Дуткевич уже має право жартувати, що "економіка Вроцлава зростає швидше, ніж у Китаї".

Можливо, це результат нашого приєднання до ЄС, — додає президент. — Але, аби закріпити своє зростання, ви маєте обов’язково думати про щось нове. Саме тому ми розробили нашу культурну стратегію. І я дуже вірю, що культура приведе Вроцлав до нового етапу".

Рафал Дуткевич називає 2016-й найважливішим часом в історії повоєнного Вроцлава, хоча, безперечно, цей рік стане і найвитратнішим для міського бюджету.

Підготовка й реалізація програми ЄСК у Вроцлаві коштуватиме місту близько 75 млн євро: по 30 млн виділили міська влада Вроцлава і польський уряд, 3,5 млн — європейські культурні інституції та партнери, 1,5 млн — приз Меліни Меркурі, який щороку отримують міста-переможці від Єврокомісії, та ще 10 млн євро Вроцлав отримав від спонсорів і продажу квитків на події.

17 січня Рафал Дуткевич разом з мешканцями Вроцлава взяв участь у перформансі Кріса Болдвіна "Пробудження". Фото: Milosz Poloch

Попри такі витрати, статус культурної столиці приносить містам-переможцям і значні фінансові дивіденди. Рекордсменом за всю історію існування цього титулу вважається Ліверпуль, який 2008 року заробив завдяки увазі туристів та інвесторів 800 мільйонів фунтів стерлінгів (більше мільярда євро).

Якими будуть прибутки Вроцлава, поки що складно передбачити, поза тим уже сьогодні місто має дуже наочні результати.

Крім новозбудованого Форуму музики, у Вроцлаві за останні роки було модернізовано музичний театр "Капітоль", відреставровано й відремонтовано будівлю Інституту Ґротовського, культовий бар 1960-х "Барбара", торговельний центр "Ренома", "Зал Сторіччя" і Щитницький парк, трамвайне депо, яке перетворилося на виставковий центр, кінотеатр "Нові горизонти" та низку інших об’єктів.

Національний форум музики у Вроцлаві було відкрито у вересні 2015 року. Фото: Maciek Lulko

У квітні в місті відкриється Музей пана Тадеуша, присвячений однойменній поемі Адама Міцкевича, рукопис якої зберігається у Вроцлаві.

ЛЬВІВСЬКА ПРОГРАМА Й УКРАЇНСЬКЕ МАЙБУТНЄ

Під час церемонії відкриття Рафал Дуткевич називає цьогорічними культурними столицями Європи не лише Вроцлав та іспанський Сан-Себастьян, але й український Львів, який у рамках ЄСК у Вроцлаві матиме свою масштабну культурну програму.

Статус українського міста не є офіційним, адже Україна на сьогодні не є членом ЄС, а поза тим львівська влада сподівається, що партнерські стосунки із Вроцлавом спонукатимуть Єврокомісію переглянути умови конкурсу.

"Це анахронізм, коли ділять Європу на ті міста, які є в унії, і ті, яких там ще немає, — переконаний міський голова Львова Андрій Садовий, який разом з українською делегацією приїхав на церемонію відкриття року ЄСК у Вроцлаві. — На моє переконання, щороку треба обирати не два, а три міста-переможці, щоби третім ставало місто з країни, яка ще не є членом ЄС".

Художник Володимир Кауфман, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі Андрій Дещиця, міський голова Андрій Садовий та куратор української програми у Вроцлаві Рафал Козінський. Фото: city-adm.lviv.ua

Насправді співпраця українського і польського міст в рамках проекту "Європейська столиця культури" почалася ще минулого року, і правильніше навіть буде сказати, що не із Вроцлава, а з Любліна.

Саме це місто підтримував Львів під час національних змагань у Польщі (крім Вроцлава й Любліна, за цей титул змагалися Варшава, Ґданськ і Катовіце). Але після перемоги Вроцлава місцева влада сама запропонувала Львову розділити почесний статус.

Завдяки культурній взаємодії із Вроцлавом минулого року на сцені Львівського драматичного театру імені Лесі Українки поставили оперу "В пошуках Короля Ліра: Верді", провели фестиваль Jazz Bez і реалізували спільний польсько-німецько-український виставковий проект Dispossession ("Позбавлення") на Венеційській бієнале, в якому від України взяли участь "Відкрита група", Андрій Сагайдаковський та Оксана Забужко.

Акторами у виставі "В пошуках Короля Ліра: Верді" стали літні люди із Львівського геріатричного інтернату, "студентки" Університету третього віку та соціальні працівники. Фото Олександра Хоменка

І вже у квітні у Вроцлаві стартує "Місяць Львова", що об’єднає не лише візуальну, літературну, музичну й кінопрограми, але й передбачає створення в центрі польського міста справжньої Львівської вулички, на якій можна буде скуштувати українські страви, випити львівської кави й потрапити на різноманітні майстер-класи.

Львівська вуличка на площі Ринок у Вроцлаві

Цього року до Вроцлава переїде трієнале сучасного мистецтва "Український зріз: переТВОРЕННЯ", яке раніше проводилося в Любліні.

Серед учасників "Зрізу" вже заявлені "Відкрита група", Алевтина Кахідзе, Павло Маков, Микола Маценко, Влада Ралко, Роман Мінін, Сергій Петлюк, Микола Рідний, Олександр Ройтбурд, Микола Малишко, Олег Тістол та інші сучасні українські художники.

"Якщо для попередніх програм ми намагалися вибирати відомих українських авторів, то цього разу для нас пріоритетнішими були не імена, а конкретні проекти, — привідкриває завісу трієнале його незмінний куратор, художник Володимир Кауфман. — Раніше учасники пропонували свої роботи, нині ж ми самі обираємо проекти, які відповідають нашій основній темі — дослідженню змін свідомості українських художників після Майдану".

Частина експозиції трієнале "Український зріз" у Любліні, 2013 рік

Цій темі буде присвячена й літературна програма "Місяця Львова" у Вроцлаві. Як повідомив куратор літпрограми Григорій Семенчук, нині готується до друку антологія віршів сучасних українських поетів "Листи з України", які були написані після Революції Гідності. Книжка вийде у двох варіантах — українсько-польському й українсько-англійському.

В рамках літературної програми також відбудуться зустрічі з Юрієм Андруховичем, Андрієм Курковим, Юрієм Іздриком, Андрієм Бондарем і Софією Андрухович.

З інших українських заходів у Вроцлаві плануються дискусійна програма "Діалог міст", кінопокази та концерти українських музикантів.

Учасницями ще одного міжнародного проекту "Мій голос — Моя країна" разом із митцями з Ірану, Палестини, Туреччини та Єгипту стануть українська співачка Мар’яна Садовська й акторка Наталка Половинка.

А вже у травні свою культурну програму у Львові реалізує Вроцлав. Поки що заявлено про участь польських музикантів у фестивалі "Флюгери Львова" (зокрема, вроцлавського гурту "Карбідо", відомого своєю співпрацею з Юрієм Андруховичем).

На сьогодні Юрій Андрухович та вроцлавський гурт Karbido записали вже чотири спільні альбоми. Фото: promin.cv.ua

На вересень запланована презентація антології сучасних польських казок, перекладених десятьма мовами національних меншин (серед них — і українською), на Форумі видавців у Львові.

***

На церемонії відкриття у Вроцлаві куратори програм минулорічних європейських столиць культури (бельгійського Монса і чеського Пльзеня), передаючи цей титул своїм польським колегам, порадили їм пам’ятати, що цей рік дуже швидко мине — тобто цінуйте кожну мить і не забувайте про те, що чекає на місто в майбутньому.

Ця порада є особливо актуальною і для Львова, який вустами свого міського голови вже називає себе культурною столицею і брамою, крізь яку світ зможе пізнати українську культуру.

Львів віддавна вважають європейським містом, але чи можна назвати європейськими місцеві заклади культури? Фото: http: nettime.com.ua

Думаючи про цю браму, важливо пам’ятати не лише про туристично привабливий львівський центр, а й про міські музеї та інші культурні заклади, які для європейських туристів можуть стати шоком.

З моїх найсвіжіших вражень — Львівська картинна галерея, в якій з-поміж інших виставлялися й роботи Йоганна Пінзеля. Європейці, вочевидь, будуть заскочені, коли побачать у залі із роботами митця такого рівня найдешевший зволожувач повітря, офісні ролети на вікнах, вже не кажучи про стіни, підлогу і вбиральні.

Садовий запевнив, що знає про цю проблему і що вирішити її допоможе передача державних культурних закладів на місцевий рівень. Навіть коли й так, у Львова вистачає і своїх внутрішніх проблем.

Скажімо, для головної щорічної культурної події в місті — Форуму видавців — за 22 роки існування так і не з’явилося приміщення, котре би могло вмістити таку кількість заходів.

Львівський голова обіцяє, що міська влада візьметься за вирішення цього питання вже наступного року.

"Формуючи бюджет розвитку Львова на 2016 рік, ми визначаємо культуру як пріоритет, — ділиться намірами Андрій Садовий. — Ми хочемо збудувати Конгрес-центр і великий виставковий комплекс. Ми довго шукали інвестора й вирішили почати першу чергу будівництва комплексу за місцеві бюджеті кошти".

Львівському Форуму видавців уже давно затісно в Палаці Потоцьких. Фото: ВВС

Подивимося, чи вдасться реалізувати Андрієві Садовому ці плани, а поза тим Львів дійсно почав робити принаймні перші кроки, щоби в майбутньому претендувати на статус культурної столиці Європи. Чи роблять такі кроки інші міста? Чи думають про це інші мери? Чи робить для цього вже сьогодні певні кроки Міністерство культури України?

"Знайти гроші — це важливо, але куди важливіше Україні й кожному місту виробити свою власну культурну стратегію", — радить президент Вроцлава Рафал Дуткевич.

"Якщо у вас є гроші, ви, звісно, зможете запросити гарних художників і кураторів, які презентуватимуть вашу країну на високому рівні, — додає екс-міністр культури і національної спадщини Польщі Малґожата Оміляновська. — Але найважливіше — активізувати самих українців, залучити їх до творення культури".

І почати цю активізацію можна, приміром, із загальноукраїнського вивчення англійської мови, бо складно уявити, що в котрійсь із сучасних європейських столиць культури люди з інших країн не те що не потраплять на вистави чи фільми з англомовним дубляжем, але й не зможуть знайти спільну мову (в буквальному значенні) з місцевим населенням.

Так що починаємо з себе, а потім, можливо, прийде час і для культурної стратегії.

Авторка висловлює вдячність Польському інституту в Києві за допомогу в підготовці матеріалу.