"В потертостях весь шарм": 5 фото-історій про тих, хто реставрує ретрокари
Зізнайтесь, вам подобаються ретро автівки.
Навіть прихильники сучасності не зможуть не обернутись, коли по дорозі XXI сторіччя їде красень з минулого.
А якщо ви поціновувач вінтажу та історії, то що може бути прекрасніше за ретрокар?
Хібо що ралі ретрокарів!
14 липня фінішувало "Зіркове ралі" – змагання ретро авто з усіх куточків країни.
Змагання таке проводиться не вперше.
Зазвичай воно фінішує в Одесі, а цього разу – у Кропивницькому.
На початку заїзду було 35 учасників, а от до фінішу доїхали 25 авто.
Попри свій солідний вік, всі вони на ходу і розвивають швидкість у 40-60 кілометрів на годину.
Розповідаємо історії учасників.
Дядя Фара (Олег Федоренков) і його дружина Віра, Харків
Подружжя купило Ford 20М 1972 року 7 років тому у Києві.
Машина була побита життям і багато років зберігалась просто неба, а взимку, коли її засипав сніг, діти влаштовували із неї імпровізовану гірку.
Після купівлі авто відновили, а от перефарбовувати до ідеального стану не стали.
"У цих потертостях весь шарм і справжність", – кажуть власники.
Леонід Рубаненко, Харків
Заслужений економіст все життя мріяв про ГАЗ 21.
"Ні на яку іншу машину так не дивився як на 21 "Волгу". Дружна жартувала, що у всіх чоловіки дивляться на молоденьких дівчат, а мій – на стареньку машинку. І на моє 60-річчя вона сказала знайти таку машину собі в подарунок", – розповідає він.
Машинку звати "Марта", бо виготовлена у березні 1967 для Німеччини.
З цією автівкою чоловік заснував секцію ретротуризму.
До шикарного вигляду авто довів разом з помічниками.
Олександр Момот, Одеса
Його автівка – найстаріша на ралі – Opel Olіmpia OL 38, кабріо-лімузин 1938 року.
З Одеси до Кропивницького він їхав аж 8 годин: за Уманню автомобіліста чекала погана дорога й дощ.
Загалом таких авто випустили близько 18 тисяч екземплярів.
Авто випускалось у нацистській Німеччині, і було передане румунам, які окупували Одесу із 1941 по 1944 роки.
Після Яссько-Кишенівської операції мости через Дунай радянські війська знищили й ця автівка залишилась на нашій території.
Машина нагородна: перший її власник, кавалер Ордену Слави, проїздив на авто 60 років.
Олександр придбав її по ціні металобрухту 20 років тому. П’ять років пішло на відновлення і зараз вона на ходу.
Ігор Левченко, Донецьк
Його авто – "Фольксваген" 1300 відомий всім як "жук" 1968 року випуску.
Від початку авто було білим, але коли ретролюбитель придбав його у 2000 році, то машина була пофарбована в червоне і колір він вирішив не міняти.
Відновлював авто 5 років.
Машина майже вся в оригінальному виконанні – двигун, підвіска, кермове керування – все заводське.
Двигун допрацьовували. Передні сидіння змінені на більш сучасні.
"Машина вся відновлена. 3 сантиметри машини були обрізані, бо то вже був не метал, а лахміття. Вварювались шматочки від радянських холодильників – найкращий метал", – пояснює власник.
Сергій Білявцев, Дніпро
Білявцев брав участь у ралі з ВАЗ 2801, першим радянським серійним електрокаром.
Його випустили для обслуговування Олімпіади-80.
Тоді на нікель-цинкових акумуляторах авто могло проїхати близько 120 кілометрів на швидкості 80 кілометрів на годину.
"Заряджалась" автівка близько 8-12 годин.
"Оскільки машина мала знаходитись серед людей, щоб не отруювати повітря вихлопами, було вирішено виготовити 47 таких авто.
Після завершення олімпіади авто розформували: частину повернули в Тольятті на завод, частину передали заводу "АвтоЗАЗ", а конкретно це авто працювало в Запоріжжі в ремпобуттехніці – возило телевізори й холодильники на ремонт", – розповідає власник.
Зараз в машині стоїть бензиновий мотор від "Жигулів".
Олександр Прядун, Кропивницький
Авто: "Фольксваген" D31985 року.
В Україну автівка потрапила на початку 90-их і її використовували для перевезення вуликів. Машина була у стані металобрухту.
Два роки тому Олександр забрав і переробив її так, як йому хотілось.
Зараз на авто встановлена сонячна батарея, яка забезпечує роботу електроплитки, а також є кілька спальних місць.
Він вже проїхав на ній приблизно 70 тисяч кілометрів: був у Фінляндії, Швеції, Польщі, Румунії, Болгарії.
Авторка: Анастасія Дзюбак
Вас також може зацікавити:
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.