Ірина Данилевська, Ukrainian Fashion Week: Ми не маємо купувати дешеві речі

5635
31 серпня 2019

Мода – одна з найпопулярніших тем у світі.

Багатьох цікавить куди вона рухається, а є й такі, що задаються питанням, чому Україна і Київ претендують на те, щоб займатися модою.

З 31 серпня по 4 вересня у Києві відбудеться тиждень моди Ukrainian Fashion Week SS20. Цей захід проводиться вже 22-й раз.

Підкаст "Культура всего" та його ведучі Андрій Боборикін і Констянтин Дорошенко напередодні події зустрілися з Іриною Данилевською, співзасновником, головою оргкомітету Українського тижня моди.

"Українська правда. Життя" публікує основне з інтерв'ю.

Мода – це мистецтво, чи мода – це бізнес?

Це питання не українське, це питання світове.

Це безумовно бізнес. І ми знаємо з вами країни, де видатки з фешн складають левову частку ВВП. Маю на увазі Італію, наприклад.

І в Україні це теж давно бізнес. Я раніше обурювалася і кидалася в бій з мечем проти тих, хто казав, що це не бізнес. Зараз – тільки посміхаюся і розумію, скільки людей цей бізнес годує, і яку прекрасну службу цей бізнес служить для України як країни, для її репутації.

 Ірина Данилевська, співзасновниця, голова оргкомітету Українського тижня моди. Фото vogue.ua

Я можу говорити про бренди, які продають тисячами свій одяг, можу говорити про бренди, під виробництво одягу (або не тільки одягу – аксесуарів) яких задіяні цехи, в яких працюють тисячі людей.

Єдине, що мене завжди трішечки бентежить – що все-таки виробництво одягу і мода – це різні речі, напрямки і моменти розвитку цього бізнесу і розвитку цієї галузі.

Є масова мода, є продукти – наші футболки, наші труси, наші шкарпетки, а є фешн.

Для мене особисто мода – це завжди мистецтво, найбільш актуальне і соціальне із всіх можливих та існуючих.

Тренд – екологічність

Зараз багато хто будує песимістичні прогнози з приводу дизайнерського одягу, говорячи про те, що залишиться тільки сегмент лакшері і мас-маркет.

Великі будинки моди виживають за рахунок вироблення якихось суміжних товарів (парфумерії, косметики або аксесуарів), а не за рахунок одягу.

Криза, яка вступила в активну фазу з 2008 року, вона безумовно є й існує в фешн.

Проте є ще інший тренд – екологічність. І він проти мас-маркету.

Текстильне виробництво засмічує планету. Боротися з цим дуже важко. Це неможливо просто утилізувати, просто закопати, просто спалити, не можна переробити в якісь інші волокна. Це все роблять, але роблять поступово.

Чотири сезони Ukrainian Fashion Week ми дуже активно про це говоримо. У нас є лекційні платформи, у нас є місце в Мистецькому Арсеналі, присвячене sustainable fashion (свідома мода).

Важливим є наше усвідомлення того, що ми не маємо купувати дешеві речі. Варто довго думати перед тим, як купити річ. Свідомо заощаджувати, щоб купити ту річ, яка буде жити довго, буде якісною по своєму виробництву і яка буде якісною за своєю ідеєю.

Така річ довго житиме в гардеробі, тому що вона твоя, ти її не викидаєш.

Ці якості, які я перерахувала, дві з них, вони дуже притаманні дизайнерському одягу. Тому коли мені кажуть, навіщо ти на UFW, у місці, яке продукує кожні півроку нові колекції, говориш про sustainable (свідоме споживання), я кажу, що говорю це абсолютно чесно і дивлюся людям в очі.

Я розумію, що коли ми навчимося не купувати футболки за 90 гривень і викидати їх, а довго вишукувати свою річ і витрачати гроші на якісне – по ідеї, по дизайну, по духу, ну і безумовно по виробництву і тканині, то цим ми можемо трошечки допомогти уповільнити споживання одягу.

Проблема в тому, що часу залишилося дуже мало. І якщо ми раніше могли говорити про те, що можна спокійно, доводячи необхідність сортування сміття, споживання речей тощо, рухатися в цьому напрямку, тепер ми не можемо бути спокійними, тому що за самими оптимістичними прогнозами нам залишилося 30 років до моменту неповернення. І це страшно.

Історія про штучну шубу і натуральну – це історія про те, що людство запанікувало, заістерило, але ще досі не визначило основний критерій, за яким ми маємо визначати шкідливість чи нешкідливість. От чого не вистачає.

Навіть не для якихось там глобальних науковців – для нас всіх. Що є критерієм?

Я, наприклад, згодна, що моя шкіряна сумка, яку я носила 5 років і яку не викинула, а віддала своїй племінниці, і вона буде носити її ще 5 років, це краще, ніж дермантинова (сорі, еко-шкіра, як її називають, хоча це неправда). Ви розумієте, вона порветься і на наступний сезон ти маєш купити собі нову.

Ми маємо рухатися активно (в бік змін, – УП.). Тому, з одного боку, на UFW Маша Сорокіна розповідає, як можна робити прекрасні аксесуари з побутових предметів. Це не тільки в Україні, в Іспанії є цілі школи, які вчать людей переробляти предмети, які є вдома, для того, щоб зробити з них щось корисне.

 Ірина Данилевська переконана, що нам варто навчимося не купувати футболки за 90 гривень і викидати їх, а довго вишукувати свою річ. Фото bestin.ua

З іншого боку – 2 вересня буде панельна дискусія з науковцями, які мають пояснити нам, з точки зору нових технологій, де брати ці старі нові тканини, що ми маємо переробляти.

Наприклад, Україна має виноград, а значить має виноградний жмих, кісточки, які можна переробляти в тканину. Україна має яблука, які можна переробляти в імітацію шкіри.

Компанія, яка займається виробами з конопель, також буде присутня і матиме невеличкий спіч на цій конференції.

Я все-таки вірю в те, що нам треба сподіватися, що ми виростимо правильне нове покоління, можливо питання в цьому.

Мені здається, що і просвітництво в тому числі має допомогти нам виростити покоління людей, які розуміють свою відповідальність.

І воно вже виросло. Я на прикладі своєї доньки і навіть своїх маленьких онуків, я бачу, що це вже трошки інші люди. І це добре.

Зробити крутий продукт і на ранок стати знаменитим 

За останні роки відбулися радикальні зміни. Вони не пов’язані з фешн, вони пов’язані з діджиталізацією, з розвитком інтенету.

Ми не так виробляємо, ми не так продаємо, але найголовніше – ми не так спілкуємося з нашим потенційним клієнтом.

Зараз вже не потрібно обов’язково брати участь в одному із чотирьох тижнів моди – Мілан, Париж, Лондон і Нью-Йорк, для того, щоб тебе помітили міжнародні ЗМІ.

Зараз ти можеш зробити крутий продукт, круту річ або круту колекцію, або просто навіть запропонувати ідею крутої колекції, і на ранок стати знаменитим на весь світ.

І люди будуть стояти в черзі, щоби інвестувати гроші в твою компанію, тому що вони побачили і повірили. 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Ruslan Baginskiy (@ruslanbaginskiy_hats) 16 Авг 2019 в 6:32 PDT

На прикладі бренду Руслан Багінський можна говорити про те, що це спрацьовує. Він робив капелюшки і відсилав їх зіркам в будь-яку точку планети, на будь-яку їхню зйомку…

Це потягнуло за собою попит на його речі. А тепер він продає більше тисячі цих капелюшків в один сезон. На цей бренд працює купа людей – від Франківська до Києва, вони забезпечують або фурнітуру, або самі ці базові капелюшки.

Він залишив за собою таку приємну річ, як все-таки вручну доводити ці нещасні здавалося б 33 стєжка: літерка R, літерка B, які всі цінують, тому що розуміють, що наскільки б тут не доклалися машини, все-таки в якомусь моменті в цей продукт доклалася чиясь жива рука і рука конкретно людей, які живуть і працюють в Україні.

І бренд досягнув шалених успіхів. І там, де продається Sleeper, там продається Багінський. І там продається IENKI IENKI. Бо хтось із моїх колег, з фешн-експертів звинувачує, що це не дизайнерський бренд, а чистої води маркетинг. Але це вдалий маркетинг.

Це бренд, який працює в Україні, який продається в 360 магазинах світу або на онлайн-платформах, це бренд, який забезпечує робочими місцями купу українців, сюди повертаються гроші, в цю економіку.

Більше того, це бренд, який використовує багато елементів, які зроблені в Україні та існують в Україні. Я маю на увазі гусячий пух, який вони використовують.

Наша ніша емоції та естетика

Український дизайн – це про емоції, про естетику. Давайте будемо чесними, можливо він менш функціональний, можливо він менш про комфорт.

І цим ми відрізняємося від інших, і це наша ніша, це наша зона.

Я не кажу зараз про дизайн одягу. Давайте про щось більш абстрактне – про предметний дизайн. Наші дизайнери, які роблять світильники, які роблять стільці, які кожен рік приїжджають з якихось світових конкурсів або світових виставок з якимись нагородами – Red Dot і так далі. Вони все-таки не стільки про функціональність, скільки про естетику і про емоції.

Українці можуть собі дозволити бути емоційними і створювати естетичні речі саме тому, що незважаючи на 360 магазинів IENKI IENKI, ми ще не настільки мас-маркет, не настільки зациклені на сотні-тисяч-мільйонному-виробництві, яке вимагає дуже простого виробництва, яке вимагає дуже величезного спрощення.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от ienki_ienki (@ienki_ienki) 19 Авг 2019 в 2:48 PDT

До нас на UFW постійно приїжджає купа міжнародних журналістів, баєрів, експертів…

Колись дуже авторитетна для італійського фешн людина, власник великого брендингового агентства, приїжджав і казав: "Я приїхав в Київ надихнутися". У нього така фішка – він ніколи не сидів на показах, він завжди стояв. Він не може сидячи сприймати моду, і він стояв.

Так от він казав: "Куди котиться італійський фешн?". Ми це некрасиво називаємо "так ми і до мишей дотрахаємося", а він називав easy simple grey. Вони зараз розміщують виробництво в Китаї, а китайське виробництво і віддаленість, неможливість контролювати якість, передбачає  дуже прості дизайни, і зараз ми всі будемо ходити в уніформі, в прямих спідницях з одним розрізом.

За рахунок того, що український фешн і українське виробництво цих світильників, меблів все-таки не настільки масове, ми можемо собі дозволити невеликі складності, які породжують величезні емоції. А люди хочуть емоцій, люди, мені здається, зараз вони потребують емоцій. 

Наші дизайнери дружать між собою

43 шоу буде на Ukrainian Fashion Week і всі вони різні.

Нам дорікають, що ми не створили певної школи, але для мене це комплімент. Це значить, що ми нікого не утискали, що ми штучно нікого не відсікали від процесу творення цього фешн в Україні.

Мінімалізм Бевзи може абсолютно спокійно представляти Україну так само, як її представляє провокативність Фролова або конструктивізм Літковської. Умовно. І вони всі прекрасно уживаються.

Більше того, феномен чисто людський, можливо, теж якась наша ментальність, те, що наші дизайнери дружать між собою, тому що мало хто з них конкурує, тому що мало хто з них працює на одному полі.

Маю на увазі дизайнерів відомих.

Вони дружать, підтримують одне одного, тому що не є конкурентами по стилю.

А все-таки, як вже казала, я думаю, що конкуруючи за гаманець клієнта, ми апелюємо до його емоцій, до його симпатій скоріше, ніж просто за ціну.

Тому саме немає поки що і, я думаю, що й ніколи не буде української такої експансії, тому що ми не можемо і не хочемо пропонувати світу щось одне.

Хоча історія з вишиванками, дай бог здоров’я Віті Кін, яка цю хвилю підняла, гарно прокотилася світом, прекрасно. І як будь-яка мода піднялася з фешн-історії, з дизайнерських речей, дійшла до мас-маркету і спокійно собі розчинилася. Мода на етно завжди була, але у якийсь момент Віта Кін і революція 2014 року допомогли саме нашим вишиванкам стати знаними.

Чого очікувати від Ukrainian Fashion Week

Мені дуже важко акцентувати увагу на якихось подіях, які відбуваються поза подіумом, тому що все-таки основне – це те, що на подіумі. І оці 43 шоу, про які я казала, це насправді основне.

Але звичайно ми працюємо набагато ширше і глибше.

Я казала про наше be sustainable, це така наша платформа.

Дуже багато опікуємося молодими дизайнерами. З 2000-го року існує наш національний конкурс молодих дизайнерів, міжнародний приєднався. Це нормальне масштабування, за яким ми йдемо.

Це називається формалізація лідерства. Ми тепер, крім України, прихопили собі ще 11 країн Східної і Центральної Європи в фешн сфері. На Захід я поки що не претендую. 

 З 31 серпня по 4 вересня у Києві відбудеться тиждень моди Ukrainian Fashion Week SS20

Будуть події, пов’язані з мистецтвом, але, чесно скажу, не з класичними його форматами.

Ми все-таки позиціонуємо майданчик UFW як дуже вдалий і дуже зручний для креативних індустрій, тому що це потрібно. Тому що я хочу, щоб ми заробляли гроші, наша країна заробляла гроші мізками, а не тільки руками і ще не дай бог своїми ресурсами природними.

Цікавого буде багато. Кілька соціальних проектів.

Наприклад, під час одного на подіумі будуть тільки моделі 50+. Тому що ейджизм...

Ще буде Save Fashion – про створення одягу з серйозним дизайном і вкрапленням світловіддзеркалюючих елементів. Тому що у нас триває війна, а у нас на дорогах гине більше людей, ніж військова статистика.

Це соціальні речі, про які UFW буде говорити.

Тому приходьте.

До подіумів звичайно можна потрапити тільки за запрошенням від дизайнерів, але все інше, що відбувається на UFW, весь інший простір, всі інші 10 тис кв метрів вони відкриті. І лекції, куди достатньо просто зареєструватися, це безкоштовно, ви можете там бути.

"Українська правда. Життя"

Вас також може зацікавити:

7 порад, які допоможуть одягу жити довго й щасливо

Секонд-хенд: можливість заощадити, жити екологічно, а може й трохи підзаробити. Досвід студентки

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua