Українському кіно роздали 1,7 млрд, а тепер хочуть забрати. Кінематографісти просять Зеленського зупинити це

1,7 млрд грн державного фінансування мало би отримати нове українське кіно.

Такими є результати 11-го пітчингу Держкіно, який відбувся 8 серпня, повідомляє Детектор Медіа.

Однак не всі кінопроєкти можуть отримати ці кошти.

Українські кінематографісти просять не відміняти результати пітчингу. Фото fergregory/Depositphotos

Під час прес-конференції 12 вересня міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський заявив, що Держкіно вийшло за рамки своїх повноважень, коли затвердило переможців, фінансування яких сягає на 1,7 млрд грн.

Він запропонував переглянути результати конкурсу.

– Це втричі перевищує бюджет Держкіно. На наш погляд, Держкіно і рада вийшла за рамки своїх повноважень, тому що максимальна сума, якою вони могли оперувати, – це 500 млн гривень на рік.

А друга частина проблеми в тому, що це кошти тільки на ігрове, дебютне кіно і копродукцію. Рада взагалі не передбачила держпідтримки на анімацію, документальне кіно та серіали.

І рібейти теж фінансуються з цього фонду. А джерела для фінансування вже вичерпані, – зазначив Бородянський.

Українські кінематографісти просять не відміняти результати пітчингу. Про це вони написали відкритого листа президенту Володимиру Зеленському і міністру Бородянському.

Лист підписав 151 представник кіногалузі та підтримали 7 громадських організацій.

Серед підписантів – кінорежисери Сергій Лозниця, Роман Балаян, Валентин Васянович, Ірина Цілик та інші.

У листі йдеться про те, що перегляд результатів 11-го конкурсного відбору означатиме фінансові та репутаційні втрати не лише для компаній-виробників, а й для України в світі.

Чимало переможців, за словами підписантів, вже почали виробництво фільмів, "інвестуючи як власні кошти, так і залучені ресурси за зобов’язаннями перед українськими й міжнародними партнерами".

Але кіноспільнота підтримує реформування галузі за допомогою відкритого діалогу між представниками сфери та владою.

Тому пропонує створити робочі групи за відповідними напрямками (ігрове, неігрове, анімаційне кіно) та залучити делегованих індустрією фахівців галузі.

Також представники кіно сподіваються на оголошення відкритого конкурсу на заміщення посади голови Держкіно України.

Вони зазначили, що останні п’ять років були найпродуктивнішими для української кіногалузі:

"До українського прокату вийшли 110 вітчизняних повнометражних фільмів, які побачило 8 094 789 глядачів, а загальний бокс-офіс склав 472 976 037 грн.

У міжнародних кінофестивалях класу "А" брали участь 28 українських стрічок, що значно підсилило сприйняття України як кінематографічної держави".

За словами кінематографістів, українські кіновиробники можуть подаватися до європейських фондів лише після офіційного підтвердження підтримки від Державного агентства України з питань кіно чи іншого державного фонду України.

Процес подання проєктів, проходження конкурсів та отримання результатів зазвичай займає кілька років.

"Розгляд Радою з державної підтримки кінематографії фінансування проєктів на більшу суму, ніж виділено коштів на фінансування кінопроєктів на 2019 рік, не є порушенням ані законодавства Україні, ані міжнародних стандартів кіновиробництва.

Це є логічним рішенням з огляду на світову практику, адже кіновиробництво – процес тривалий, і створення фільму, на відміну від серіальної та іншої телепродукції, не обмежується одним фінансовим роком", – додають у листі.

Скріншот листа

Вас також може зацікавити:

Чому можна повірити Бородянському

Фільм "Заборонений", або Чому варто подивитися кіно про Василя Стуса

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя