Що і як читають у Японії, Туреччині, Фінляндії, Бразилії та Польщі. Чому нам варто у них повчитися

6477
22 жовтня 2019

Українці вкрай рідко проводять вільний час за читанням книг.

Щонайменше кожен третій не прочитав жодної книжки за рік. 

Кожен сьомий ніколи не читає книжки дітям.

Це лише дві цифри з минулорічного дослідження читання в Україні.

Найпопулярнішими серед українців є сучасні детективи та класична література. 

 Фото: t.tomsickova/Depositphotos

Під час найбільшого книжкового ярмарку світу у Франкфурті "Українська правда. Життя" розпитала декількох видавців з інших країн про те, як і що читають у них, та як можна заохотити людей читати більше.

Відповідають: Японія, Туреччина, Фінляндія, Бразилія та Польща.

Японія: народилась дитина – подарували набір книг 0+

У вас народилась дитина. Ви приходите з нею на перший огляд до лікаря, а там… вам безоплатно видають набір книжок 0+ ще й інструкцію, як правильно читати новонародженій дитині.

І за ці книжки платить не держава, а приватний сектор, розповідає Йошіакі Хамза Йошіно з Японської асоціації книговидавців. Програма називається Book Start.

Йошіакі Хамза Йошіно з Японської асоціації книговидавців

Йошіакі пояснює, що в Японії є культура читання. Батьки починають читати дітям з 0 років.

Читають японці усе: фікшн, нонфікшн, комікси, навчальні книжки, дитячу літературу:

"Важко сказати тенденції, бо все популярне, включно з практичними книжками: про туризм, кулінарію і так далі".

У садочках та початкових школах діти мають багато контактів з книжками. 

Наприклад, у початковій школі є своєрідна промоція читання: щоранку перші 10 хвилин діти читають книжку. 

До середньої школи діти активні, але ближче до старшої школи захоплення читанням знижується.

"Дітям потрібно вчитися, щоб вступити до вищої школи, вони активніше займаються спортом. Саме в цей період, коли починається більше навчання, падає кількість дітей, які ходять у бібліотеки. До середньої школи рейтинг відвідування бібліотеки високий".

Комікси в Японії теж популярні. Фото з Японського книжкового стенду на Франкфуртському книжковому ярмарку

Дорослі теж проводять час за літературою, але читачів серед дорослих у Японії не більшає, при цьому росте кількість людей, котрі проводять час в додатках смартфонів, Netflix чи іграх. А це міг бути час на читання, усміхається Йошіакі.

Туреччина: хай дитина сама обирає книжку, а держава захищає видавців

47–річний Емра Кісакурек з Асоціації книговидавців Туреччини почав читати змалку.

Першою книжкою, яку він прочитав, був "Тарзан". Далі були "Три мушкетери" та "Робін Гуд". Потім Емра познайомився з Жулем Верном і прочитав його всього. Має повну колекцію.

Емра Кісакурек з Асоціації книговидавців Туреччини

Читав пригодницькі, романтичні сюжети:

"І зрозумів, що читання – не така проста річ. Часом у тексті можуть бути незрозумілі слова. Тому треба подивитися в словник. Часом нову книжку варто читати саме заради цих слів. Це важливо. 

Ми читаємо більше, щоб зрозуміти інших". 

В чоловіка є 7-річний син. Він почав читати йому казки з 6 місяців. Свої перші кроки син зробив в 1 рік, коли Емра привіз його на Франкфурський книжковий ярмарок:

"Я завжди дозволяю йому обирати книжки на його смак. Щоразу, коли він вибирає нову книжку, то сідає біля стенду і починає читати. 

Зараз, коли у школі йому задають прочитати те чи те, він каже: "А я вже це читав".

Якщо ви даєте дитині можливість читати і вибирати власні книжки, вони полюблять читання. Ми віримо, що люди в нас багато читають".

За словами видавця, турецький книжковий ринок – величезний. Минулоріч опублікували 67 тисяч нових назв, це 410 мільйонів книжок. 

В Туреччині дуже популярний фікшн, хоча розважальний інтерактивний контент – Netflix, фільми тощо – витісняють читання, при цьому штовхають людей до певних видів літератури. Наприклад, якщо популярними є фентезі-серіали й фільми, то це спонукає людей до фентезійної літератури.

У країні багато й нонфікшну: історичної, релігійної літератури.

Турецький стенд на Франкфуртському книжковому ярмарку

Більшість видавців друкують дитячу літературу. 

"Вона важливіша для родин, ніж інша. Батьки освічені зараз в Туреччині, вони не так багато витрачають коштів на себе, але на дітей – надто багато", – сміється Емра.

І додає, що ринок дитячої літератури росте. При цьому тримають планку популярності класична література і відомі в країні місцеві автори.

"Читач не змінює своїх звичок, але відкритий до нових стилів та авторів. Читачі шукають дуже традиційну літературу. Ти хочеш понюхати книжку, помацати її, спати з нею. За цим ідуть в Туреччині. В нас немає великого ринку електронної чи аудіокнижки".

Видавець припускає, що електронна та аудіокнижка не розвинені в країні через піратство.

Паперову ж книжку захищає законодавство. У 2002 році ухвалили закон, за яким на книжки наносять голограми. Коли ви скануєте їх через додаток міністерства, ви можете перевірити, піратський цей примірник чи ні:

"Кожну книжку, яку ми друкуємо, надсилаємо до міністерства, і книжку додають у бібліотеку".

Фінляндія: Возіть авторів книжок у школи, і вкладайтесь у бібліотеки

 

Для фінського суспільства література – це база. Кожне маленьке село має читати книжки, інакше вони не почуваються комфортно у спілкуванні з іншими, дивує директор Фінської асоціації видавців Сакарі Лайхо.

директор Фінської асоціації видавців Сакарі Лайхо

Він розповідає, що у Фінляндії – дуже потужні бібліотеки:

"Бібліотеки теж є частиною фінської ідентичності. Вони є практично у кожному селі, це дуже сильні інституції. 

Бібліотеки завжди були місцем зустрічі та книжок, але зараз вони розширюють свої сервіси. Людям подобається.

Як заохотити людей читати більше? Це питання на мільйон доларів! – сміється Сакарі.

Він переконаний, що дітям, замість "Тобі треба прочитати цю книжку", треба показувати, що читати – це весело. Також у дитини має бути вибір, що читати.

"Дуже сильний інструмент – автори, які розповідають про свої книжки. Слухати когось, хто написав історію і читає її перед тобою – дуже потужно.

У нас є інституція з дитячої літератури, яка наймає авторів, щоб ті їздили в школи. І це працює". 

Сакарі розповідає, що цьогоріч Фінляндія запозичила досвід Швеції. Там роблять дітям не "осінні канікули", а "читальні канікули":

"Ми рекламуємо книжку як найдешевший спосіб подорожувати світом.

Велика частина нашої історії базована на тому, як ми ідентифікуємо себе, і значна частка цієї ідентифікації – література. Чому? Цікаве питання. 

Можливо, питання у мові, яка об’єднує з іншими фінами. Може, це через те, що книги – дешевий спосіб розважитись. Зараз ми багаті в глобальному сенсі, але сотню років тому були дуже бідні. А, може, це співпадіння, що в нас були великі автори". 

Влада не настільки залучена в промоцію читання, цим займаються ряд організацій. Молодіжних, наприклад: 

"Ми нація 5 млн людей. Публікуємо 10 тисяч назв щороку. Це не так багато за світовими мірками, але не мало для нас. 

Читацький ринок Фінляндії поділений так: третина – навчальні матеріали, третина – фікшн, і третина – нонфікшн".

Бразилія: Бібліотек має бути більше, але сучасних

Бразилія в плані читання нагадує Україну.

Там люди багато не читають:

"Половина населення країни не читає взагалі. Читачами ми вважаємо людину, яка прочитує хоча б 1 книжку раз на три місяці, – розповідає Фернанда Дентес з Бразильської книжкової палати. 

Фернанда Дентес з Брзильської книжкової палати

В Бразилії є проблеми з освітою. Базова освіта дуже бідна. Вона не стимулює дітей читати. 

Більшість сімей теж не читають. Це замкнене коло. Ситуація покращується, але повільно. Це довготривала стратегія".

Фернанда переконана: щоб люди більше читали, найперше треба збільшити кількість бібліотек і дати людям шанс мати стосунки з книжкою.

Люди мають відчувати книжку частиною свого життя. 

А в Бразилії є величезна проблема, яка є і в Україні: більшість бібліотек старі та несучасні.

Що стосується жанрів, то найпопулярнішим у Бразилії є фікшн. 

Підліткам найбільше подобається фентезі, а коли вони підростають, переходять на романи. 

Дуже популярними є комікси та нонфікшн, особливо книжки про самомотивацію.

Польща: Заохочуйте дорослих читати своїм дітям

Читання не є потужним в Польщі, десь 40% мешканців читають хоча б 1 книжку за рік. Це не дуже хороша цифра, пояснює Агнєшка Урбановська з Польського інституту книги.

Агнєшка Урбановська з Польського інституту книги

Читачів не меншає, але й не більшає:

"І це те, над чим нам треба працювати. 

Ми запускаємо кампанії для дітей і батьків, щоб батьки читали своїм дітям і читали разом з ними. 

Коли дорослий не читає книжок взагалі, дуже важко переконати його почати. А коли цей дорослий має дитину, є більше шансів заохотити до літератури через читання дитині".

За словами Агнєшки, зараз у тренді в Польщі – нонфікшн.

Поляки шукають літературу з самодопомоги та мотивації. Популярним є літературним репортаж і значно розвинувся жанр біографії за останні три роки.

Не пасуть задніх й оповідання:

"Все популярнішим стає польський кримінальний фікшн. Були часи, коли ми читали норвезьке кримінальне чтиво. Ми досі так робимо, але польські автори стають все популярнішими. 

У нас є Нобелівська лауреатка Ольга Токарчук. Вона завжди була популярна в країні. Це дуже цікавий приклад автора, що пише амбіційну прозу, але в той же час виграє номінації "вибір читачів". 

Ірина Андрейців, УП

Усі фото авторки

Як українську книжку зробити sexy. Антон Мартинов про державну стратегію з розвитку книг та читання

powered by lun.ua