Пишаймося своїми: як “Видавництво Старого Лева” продає українську книжку у більш ніж 30 країн

Ми звикли, що британські, американські, скандинавські книжки стають українськими, коли їх перекладають з мови оригіналу.

Але мало говоримо й чуємо про те, що українські книжки стають словацькими, корейськими, болгарськими, латвійськими…

А дарма. Адже так видавці просувають українську книжку в світі.

За даними Українського інституту книги, за останні 5 років права на переклад українських творів іноземним державам продали на майже 300 книг.

Найбільше прав продало львівське "Видавництво Старого Лева" – на 108 книг. Як їм це вдалося?

Фото видання "Маяк" з книгарні-кав'ярні Видавництва Старого Лева

***

2019 рік. Франкфурт. Найбільший книжковий ринок світу.

Здалеку в зоні дитячої літератури видніється The Old Lion Publishing, цілий стенд львівського "Видавництва Старого Лева". Більше українських видавництв у цій зоні ми не знайшли.

У зоні дитячої літератури найбільшого книжкового ярмарку світу, 2019 рік. Фото авторки

На українському стенді на двох книжках Видавництва Старого Лева ми побачили ось таку позначку.

Вона означає, що книжка увійшла в топ-100 найкрасивіших пікчебуків (книжок-картинок) за вибором Франкфуртського ярмарку 2019, який курував сервіс dPictus.

Це "Голосно, тихо, пошепки" творчої майстернї "Аґрафка" та "Ідея на мільй000000н" Катерини Сад.

Ілюстрація з книжки "Голосно, тихо, пошепки"

Ілюстрація з книги "Ідея на мільй000000н"

Видавництво Старого Лева уже намацало закордонний ринок. Вони продали права на свої книги у більш ніж 30 країн світу.

Історія Видавництва Старого Лева очима його співзасновниці

Далі – пряма мова Мар’яни Савки:

Ідея виходити на іноземний ринок у нас була завжди. Але не було ні досвіду, ні ідей, як це робити.

Коли ми вперше поїхали на книжкову виставку в Болонью у 2013 році, намагалися роздивитися, як там і що.

Наступного року поїхали туди уже зі своїм стендом, розуміючи, що треба ризикувати.

Мар'яна Савка, співзасновниця Видавництва Старого Лева

Ми якраз видали книжку "Зірки і макові зернята" у співпраці з творчою майстернею Аґрафка, Андрієм Лесівим та Романою Романишин.

Подавали її на конкурс і, о диво, перемогли. Увійшли в п’ятірку в номінації "Opera Prima" Bologna Ragazzi Award (один з найпрестижніших конкурсів в світі з дитячої ілюстрації і дизайну - УП).

Деякі ілюстрації з книжки "Зірки і макові зернята"

За умовами цієї виставки, ми одразу обрали великий стенд, оформили його під цю книжку, і почали знайомитися з гравцями ринку.

Завдяки номінації ми побачили свою книжку там на рекламних стендах, і це пробудило зацікавленість до видавництва з України.

Наступного року, коли ми зробили книжку "Війна, що змінила Рондо", ми знову потрапили в номінацію, знову отримали нагороду уже в новій номінації "Нові горизонти" (New Horizons).

Це було майже нереальне попадання. Так практично не буває. Робили знову оформлення стенду під цю книжку.

Кілька ілюстрацій з "Війна, що змінила Рондо"

Перші права на "Зірки і макові зернятка" купив французький видавець Ален Сер - Видавництво Rue du monde. Коли ми вдруге приїхали в Болонью, Ален почав нас знайомити з іншими гравцями ринку. Це людський момент, коли хтось тобі допоможе, просто познайомивши зі своїми колегами, тоді тебе вже починають якось бачити.

Крок за кроком, це тривала історія, ми стали видавництвом, яке має своє обличчя.

Коли ми отримали ще й перемогу у жанрі дитячого нон-фікшну з новими книжками, це була для нас несподіванка і великий прорив. Дилогія творчої майстерні "Аґрафка" (Романа Романишин, Андрій Лесів) "Я так бачу" і "Голосно, тихо, пошепки" стала переможцем премії "Bologna Ragazzi Award 2018" – найпрестижнішої міжнародної нагороди у галузі дитячої літератури – у номінації "Non-Fiction".

Це було новаторством, за яким в Європі Україну уже вирізняють і чогось подібного від неї і хочуть.

Мова про так званий стиль інтелектуального графізму в дитячій ілюстрації: коли за ілюстрацією прочитується серйозний інтелектуальний контекст.

Наші ілюстратори пишуть і тексти до книг, що є рідкістю. Вони відкрили двері в цей світ іноземних прав.

У 2018 році книга "Я так бачу" виборола гран-прі за найкращий книжковий дизайн на "Книжковому Арсеналі". На фото: Мар'яна Савка з творчою майстернею "Аграфка" (Андрієм Лесівим та Романою Романишин). Світлина з Facebook Мар'яни Савки

Ми почали намацувати цей простір, брати участь у різних виставках. Сформувався відділ, керівником якого є Іван Федечко.

Почали розуміти, що потрібні каталоги наших книг і щоденна робота в цьому напрямку.

Коли прицільно працюєш, в якийсь момент воно дає результат. Поступово ми почали все більше продавати прав на світ, найперше на дитячі книги.

Їх простіше продавати за кордон, там менше тексту, більша увага на ілюстрацію. Таку книжку легше осягнути.

Щоб зрозуміти дорослу книжку, роман, її треба прочитати мовою оригіналу, а читачів, які в різних країнах читають українською, зовсім небагато.

Або щоб вона була перекладена уже англійською. І тут теж уже питання. Бо перекласти англійською роман – дуже дорого. А чи ця затрата матиме потім потрібний результат?

Іноземні видавці чекають від кожної країни своєї родзинки. Наприклад, від скандинавських держав світ чекає певних жанрів: нуару чи скандинавського детективу. Це маркер, який дозволяє краще продавати права на авторів цієї літератури.

Видавці почали шукати того, що є в Аґрафок – високого рівня графіки в дитячій літературі. Їм дуже сподобався нон-фікшн як сильний жанр в дитячій літературі. Цей жанр продається найкраще.

Кілька ілюстрацій з "Я так бачу" Творчої майстерні "Аґрафка"

Коли тебе помітили і розуміють, що оцього від тебе можна сподіватися, то наступного разу від тебе сподіваються цього + ще чогось. Якщо ти цього не додаєш, до тебе втрачають інтерес.

Більшість серйозних видавців у світі хочуть хорошого за рівнем ідеї контенту, особливо від нової для них літератури.

При цьому вони дуже вимогливі: чи не задовгий текст, чи не закороткий, чи достатньо художний, але при цьому достатньо лаконічний.

Буває, тексти, які для нас важливі й успішні, не відповідають усім їхнім критеріям. Наприклад, занадто багато тексту як на ті ілюстрації. Це стає перепоною, щоб продати права на цю книжку.

Намагаємося продавати й іншу стилістику й жанри та зрозуміти, що потребує кожен ринок зокрема. Це намацальна річ, просто поїхати туди, поспілкуватися з тамтешніми видавцями, і постійно означувати свою присутність.

Азійський ринок, наприклад, шукає більш традиційної ілюстрації. Їм подобаються красиві картинки, які малює, наприклад, Оксана Була. Інтелектуальної ілюстрації чекає європейський ринок.

Ілюстрація Оксани Були з її книги "Зубр шукає гніздо"

Кілька ілюстрацій з книги Оксани Були "Ведмідь не хоче спати"

Є країни, куди ми частіше продаємо права. Скажімо, в Словаччину чи Південну Корею.

ТОП-5 країн, які найбільше купують права

на книжки Видавництва Старого Лева:

📖 Китай

📖 Корея

📖 Словаччина

📖 Чехія

📖 Франція

Китай і Південна Корея – країни, з якими ми дуже активно співпрацюємо. Там чудово реагують на смішні книжки, люблять книги Галини Вдовиченко. Скажімо, про 36.6 котів. Окрім того, що це великі ринки, там висока культура читання, це важливий чинник.

ТОП-10 книг Видавництва Старого Лева

за кількістю країн, куди продали права:

1. 📖 Голосно, тихо, пошепки, Творча майстерня "Аґрафка"
2. 📖 Я так бачу, Творча майстерня "Аґрафка"
3. 📖 Хто росте в парку, авторка Катерина Міхаліцина, ілюстрації Оксани Були
4. 📖 Зубр шукає гніздо, Оксана Була
5. 📖 Ведмідь не хоче спати, Оксана Була
6. 📖 Зірки і макові зернята, Творча майстерня "Аґрафка"
7. 📖 Війна, що змінила Рондо, Творча майстерня "Аґрафка"
8. 📖 Хто росте в саду, авторка Катерина Міхаліцина, ілюстрації Оксани Були
9. 📖 Фелікс Австрія, авторка Софія Андрухович
10. 📖 Незвичайні професії, авторка Алла Гутніченко, ілюстрації Юлії Коломоєць

Ілюстрація з книги "Незвичайні професії"

Наші ілюстратори стали у світі досить помітними, чимало з них працюють на "закордон".

Раніше українських видавців взагалі не ідентифікували, а наші національні стенди були жалюгідними і викликали співчуття. Там не було фахових працівників, які могли б щось фахово пояснити про українську літературу англійською, і був настільки хаотичний добір книжок а-ля "вишивана моя Україна", що було нонсенсом уявити, що за кордоном мають уявлення про те, який насправді книжковий ринок в Україні.

Останні кілька років є нові формати наших колективних стендів, почали з’являтися окремі гравці зі своїми стендами. Але цього дуже мало.

Зараз серйозно зріс рівень ілюстрацій і в дорослій, і в дитячій літературі.

Ілюстрація з книги "Хто росте в парку"

Але все ще є багато видавців, які живуть олдскульними картинками й шрифтами, і таким же змістом. Книжковий треш помітний неозброєним оком.

При цьому в нас є достатньо сильне гроно українських літераторів, яких треба просувати. Для цього слід застосовувати приватні контакти, знайомства з агентствами, культурні програми, щоб ці люди там зазвучали. Вони стануть популярними тільки тоді, коли читач буде голосувати за їхню книжку, коли вона йому сподобається.

Нам в Україні дуже потрібні хороші сторітеллери, люди, котрі вміють писати історії, а не просто бавитися в літературу.

Зараз в нас є літератори, яких варто показувати світові.

В дитячій літературі це Тарас та Мар’яна Прохаськи, Оксана Була, Аґрафки, Галина Вдовиченко та Катерина Міхаліцина.

В дорослій літературі це Софія Андрухович, Іларіон Павлюк, Оксана Луцишина, роман Галини Вдовиченко, Наталка Сняданко, Василь Махно…

В нас є автори, які могли б достойно презентувати українську літературу.

***

"Зірки і Макові Зернята" отримала призи на книжковій виставці в Болоньї. Це було тригером, щоб ми звернули на них увагу. Ми зустрілися з Видавництвом Старого Лева, і так почалася наша співпраця, - каже Алісе Ніґале з латвійського видавництва Liels un Mazs, яке видало "Зірки...".

Там дуже красиві ілюстрації. Це дуже цікаво, як Аґрафка поміщає нон-фікшн в дизайн.

В Латвії є багато талановитих ілюстраторів, але вони не працюють в жанрі нон-фікшн. Для дітей, коли вони вчаться, важливо, щоб інформація та освітній контент були упаковані в красивий дизайн і давали більше простору для інтерпретації. А ці книжки саме такі.

Я отримала багато класних коментарів про цю книжку. Вона має кілька рівнів прочитання. Перший - просто красиві картинки. Далі - це про спосіб мислення маленької дівчинки. Я чула від вчителів в садках, що ця книжка допомагала їм пояснювати дітям певні складні речі, як діти будують своє мислення, наприклад.

Видавництво також готує до друку в Латвії дует книг "Голосно, тихо, пошепки" і "Я так бачу".

***

Окрім Видавництва Старого Лева, у топі за кількістю проданих прав за останні 5 років також видавництва "Ранок" (73 книги), "Віват"(52 книги) та "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" (45 книг).

Найактивніше купують права на українські книги:

• Болгарія – 76 книг
• Китай – 33
• Грузія – 20
• Румунія – 19
• Словаччина – 15
• Молдова – 14
• Польща, Латвія – по 13
• Чехія – 12
• Німеччина, Корея – по 10
• Словенія, Італія, Росія – по 8
• Франція, В'єтнам – по 7
• Угорщина, Іспанія – по 6
• Тайвань, США, Білорусь – по 5

По кілька прав купили Туреччина, Австрія, Литва, Греція, Вірменія, Малайзія, Ліван, Австралія, Казахстан, Данія, Бразилія, Індія, Нідерланди та Велика Британія.

По одній книжці поки купили Японія, Португалія, Естонія, Єгипет, Аргентина, Швеція, Хорватія та Сербія.

Ірина Андрейців, УП

Читайте також:

Яким був найбільший книжковий ярмарок світу і Україна на ньому: репортаж з Франкфурта