Косівська кераміка — спадщина людства ЮНЕСКО. Чим вона унікальна

3287
13 грудня 2019

Українську косівську кераміку внесли до Репрезентативного списку нематеріальної художньої спадщини людства ЮНЕСКО.

Про це на своїй офіційній сторінці у Facebook повідомляє ексміністр культури Євген Нищук. 

Відомо, що кілька днів тому до Боготи на засідання 14-ї сесії Міжурядового комітету з питань нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО відправилась делегація з міста Косів, яку очолила науковець та майстриня, голова благодійної організації "БФ Автентика Гуцульщини" Марія Гринюк. 

 Кахлі. І.Баранюк. 1840-і рр. м.Косів. 
Фото: Музей Івана Гончара

З ними у Колумбії перебував Уповноважений посол України в Республіці Перу Ігор Тумасов.

Про це майстриня також повідомила  на своїй офіційні сторінці у Facebook. 

Чим унікальна косівська кераміка

Марія Гринюк, яка працює в стилі гуцульської кераміки, каже, що косівська кераміка є унікальною не тому, що вона триколірна, тобто зелений, жовтий та коричневий кольори на білому тлі. 

А тому, що на ній присутні образні сюжетні мотиви з життя гуцулів, австрійського війська та зображена сакральна тематика. Унікальну кераміку створюють у місті Косів, у селищі Кути та в селі Пістинь на Прикарпатті.

Кераміка виробляється з місцевої сірої глини, яка розбавляється білою глиною.

Після висушування виріб розмальовують металевою паличкою.

Але головна ознака — це все ж таки сюжет.

На глечиках, чашках та інших виробах зображені традиції, стиль життя та повір’я гуцулів.

З посуду гончарі з Косова та Пістиня очевидно найбільше виготовляли мисок, а менше — полумисків і тарілок різного призначення, форми і розмірів.

Це були не лише столові (повсякденні), а й обрядові (весільні, похоронні тощо) та мисникові (для прикрашення інтер’єру) миски, які "виставляли" в миснику або на полиці над дверима помешкання. 

 Фото: Музей Івана Гончара

Дзбани та глечики призначалися для води, молока, квасу.

В основі декору цих дзбанів горизонтальна багатоярусна будова з мотивами "зубців", "підков", "кучерів", розеток, а згодом рядів ромбів і кілець.

 
Фото: Музей Івана Гончара

Горнята — група керамічного посуду, подібного до глечиків зменшеного розміру.

Оскільки вони були призначені для пиття води, гуцули та покутяни називалиїх "водопійчами".

 
Фото: Музей Івана Гончара

Євген Нищук  зауважив, що наступна номінація, яка теж може потрапити до списку ЮНЕСКО, є кримськотатарський "Орнек".

 
 

Про Кримськотатарську кераміку читайте у тексті:

Вас також може зацікавити:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua