Хто отримає національну кінопремію "Золота Дзиґа"? Розповідаємо про достойних

3-го травня на сайті uafilmacademy.org пройде пряма трансляція Церемонії нагородження переможців Четвертої національної Кінопремії "Золота Дзиґа".

Наразі кіноакадеміки завершили голосування, яке проводилося в 23 номінаціях.

Більшість з найкращих фільмів "Українська правда. Життя" вже давала у кількох збірках українського кіно, вартого перегляду любителями вітчизняного продукту.

Залишилися видові "вершки", в яких українці – великі профі: це документалістика, анімація, музика і візуальні ефекти.

Документальне кіно

Минулого року кількість документальних фільмів, де мистецькі якості часом перетиналися з глядацьким зацікавленням, досяг свого історичного максимуму: 20 повнометражних документалок були подані на розгляд кіноакадеміків.

Шість з них добралися до тої чи іншої номінації "Золотої Дзиґи".

Феноменальне "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго" Надії Парфан, яке зібрало півмільйона гривень в кінотеатрах і прокотилось європейськими фестивалями, номінується на "Золоту Дзиґу" як "найкращий документальний фільм" і за найкращу музику – Маргарита Кулічова.

Фільм для перегляду викладений офіційно на українській VOD-платформі Takflix.

Другим номінантом є "Панорама" Юрія Шилова, учасник минулорічного Одеського кінофестивалю, і, певно, найсильніший претендент, чий прокат ще до коронавірусу був намічений на кінець літа початок осені.

Третій фільм в номінації – вражаюча "Людина з табуретом" Ярослава Попова, яка проїхала світовим туром понад півтора десятки країн, Європою, Південною і Північною Америками, Азією і, врешті, в Австралії творців, застряглих через карантин, витягали всією Україною.

Поки стрічка не має офіційної прописки онлайн, але над цим працюють.

Так само над це в роботі у продюсерів "Портрета на тлі гір" Максима Руденка, учасника минулорічного фестивалю Docudays, який наразі номінується на "Золоту Дзиґу" за музику чудового українського композитора Святослава Луньова – орієнтальна, прониклива і пронизлива, музика змальовує в уяві холод і простір карпатських гір.

І знову ж музичній номінації фігурує документальний фільм – "Історія зимового саду" Семена Мозгового, за музику Романа Григоріва та Іллі Разумейка.

[BANNER1]

Музика

Ще одна, окрім документалістики, пристрасть українців, де щасливо і якісно проявляються талант і професіоналізм, – це музика. І в нашому кіно вона помітна і прикметна.

Музичним одкровенням стала робота Тимура Полянського і фрік-кабаре Dakh Daughters у стрічці "Гуцулка Ксеня", який часом помилково називають мюзиклом.

Втім, незважаючи на помилку, музичний супровід в "Гуцулці..." екстраординарний і багатий за формою та містично-гіпнотичний, а часом і вибухово-динамічний за ритмом, і цим в повному сенсі рятівний – саме музика Dakh Daughters і кліпова естетика постановки їх виступів роблять фільм привабливим.

Офіційно "Гуцулку" можна переглянути на VOD-платформі Takflix.

На "Золоту Дзиґу" номінується одна з пісень з фільму – "Мавка-Русалка".

Конкурентом витупає "Океан Ельзи" з піснею "Перевал" до "Захара Беркута", цілком адекватна до епічного псевдопеплуму, яка добре пасує фільмові за мелодикою і обертонами, темою і глобальним сенсом.

Такій навалі звуку і вправно зконструйованому хіту важко протистояти, але її супротивник в номінації, пісня "Табурет" від Freel & Едуард Приступа до фільму "Людина з табуретом", бере ліричністю і щирістю, і відсилає до конкретної людини, до режисера Леоніда Кантера, трагічно загиблого майже два роки тому.

До того ж, в пісні є грайливість і безтурботність, дуже навіть актуальні та затребувані ознаки в час карантинного сидіння вдома, тому, навіть в такій компанії, "Табурет" не варто недооцінювати.

[BANNER2]

Анімація

Мультиплікація – це ще одне "наше все" (скільки його вже в нас?).

Українська анімація завжди була різноманітна, бо аніматори не сахалися заглядати за межі вже створених світів, створюючи нові, свої власні.

Олександр Бубнов, наприклад, ще своїм першим самостійним мультфільмом "Клініка" сміливо перейшов кордон, і створив самобутній, чорногуморний і моторошний світ, з характерною технікою малюнку і серйозністю, збереженою й надалі.

От і цього року номінант на "Золоту Дзиґу", його "Пуповина" – це детально досліджена і розкрита у метафоричній формі психологічна проблема материнської гіперопіки, що руйнує життя дитині-чоловікові-людині.

За рівнем проблематики і глибинного занурення в предмет, цей мультфільм цілком може бути названий кращим, настільки універсально-впізнаваними є ситуації, а драматизм – настільки зачіпає за живе.

Йому протистоїть український фестивальним феномен, "Кохання" Микити Лиськова.

Цей мульт – перший учасник головного анімаційному фестивалю світу в Аннсі, отримав 23 призи на форумах Європи, Китай та Південної Америки, і все за рахунок свого надзвичайного способу поєднання соціальних реалій України, зокрема міста Дніпра, сюрреалізму і специфічного, відкритого і дуже актуалізованого гумору, сарказму й іронії над нашою дійсністю.

Цікаво, що й третій претендент в номінації "найкращий короткометражний анімаційний фільм", "Петрівка-реквієм" Катерини Возниці, так само має елементи сюрреалізму в чітко ідентифікованих, вже київських локаціях.

Плюс, звісно, гумор, куди ж без нього.

Візуальні ефекти

Після військової "Незламної" 2015-го року і фентезійної "Сторожової застави" 2017-го наше кіно безкомпромістно затвердило – зі спеціалістами в галузі комп’ютерної графіки та спеціальних ефектів у нас все в порядку, був би бюджет.

Але тільки зараз Українська кіноакадемія ввела профільну номінацію, де наразі за "Золоту Дзиґу" змагаються троє претендентів – Олексій Голуб з фільмом "Гуцулка Ксеня", Василь Гончаров із "Захаром Беркутом" і Артем Сушильников та Дмитро Овчаренко з "Фокстером і Максом".

Дивовижні кольори, домальовані гори і декорації в "... Ксені" глядачеві, який пропустив фільм в прокаті, можна перевірити онлайн.

Ефекти в "Захарі..." глядачі теж могли оцінити в прокаті, де фільм зібрав 35,5 мільйони гривень.

Але справжнім "спецефектним" монстром в перегонах на звання "найкращого у візуальних ефектах" є "Фокстер...".

Стрічку можна побачити на Megogo.

Тут комп’ютерні ефекти, зокрема намальований, складений з нано-роботів пес, у поєднанні з трюками акторів та каскадерів, роблять фільм новим словом в нашому кіно.

Звісно, такий рівень – це дороге задоволення, що в сумі склало бюджет (офіційно) в розмірі 51,5 млн грн, неймовірну і не можливу для повернення цифру для окупності фільму силами лише українського прокату.

Але, за фактом, можемо пишатися високоякісними ефектами і дизайном, не гіршими, а часом і кращими за набагато дорожчі аналогічні жанрові французькі чи американські фільми, на кшталт "Дітей-шпигунів" та "Громобоя".

Ярослав Підгора-Гвяздовський, журналіст, кінокритик, редактор, спеціально для УП.Життя

Вас може також зацікавити:

"Кіборгам" вручили українського "Оскара". ПОВНИЙ СПИСОК переможців кінопремії "Дзига"

7 українських фільмів 2020 року, які вам варто переглянути

7 кращих українських фільмів останнього десятиліття

7 найкращих українських фільмів 2019 року, які ви могли не бачити

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.