ТОП-10 фільмів 2020 року, які варто переглянути всім

101023
29 грудня 2020

2020 рік – рік унікальний. Через пандемію і закриття чи обмеження кінотеатрів більшість фільмів або не пройшли належним чином, або взагалі були відтерміновані на наступний рік.

Левова часина з перенесених – голлівудські прем’єри. Але і в цій ситуації Голлівуд знайшов позитив для себе – були випущені "проблемні" фільми, ніби скинуті з рахунків, демонструючись зі заздалегідь зрозумілим провалом.

Таким був "Мулан" ("сексистський трешняк" як красномовно висловилась одна українська глядачка), "Пітер Пен і Аліса в країні чудес", "Артеміс Фаул", "Відьми", "Афера по-голлівудськи".

Сюди, як до найгірших фільмів року, можна додати "Бладшота", "Нових мутантів" і "Дулітла".

Україна відзначилася цілою низкою провалів – починаючи від "Пекельної Хоругви" та "Наших котиків" і закінчуючи "Толокою".

Ще однією характерною ознакою року стало перенесення фільмів замість кінотеатрального прокату на відеосервіси і vod-платформи.

І мова не про "скинутих з рахунків". Наприклад, права на показ чудового фільму "Грейндхауз. Битва за Атлантику" були викуплені у творця Sony Pictures стрімінговим сервісом Apple TV+.

Інші фільми поєднували кінотеатри з мережею, іноді лише будучи представлені в одному кінотеатрі або кількох. Що не робить їх менш значними.

Як і те, що вони не потрапили в наш топ-10.

"Ще по одній" (Druk)

Данія

Найкращий фільм року, і це висновок не тільки мозку, але й тіла, яке, так само як і герой у фіналі, хоче танцювати і стрибати.

Томас Вінтерберг знову зробив це! Як мінімум втретє, після "Свята" та "Полювання".

Тепер він відповів на філософське питання практичного ґатунку – шкідливий чи ні алкоголь? – і для цього, ніби жартома, взяв анекдотичну ситуацію.

Четверо друзів, шкільних вчителів, на черговому своєму чоловічому збіговиську вирішують зробити експеримент і відтепер підтримувати в крові 0,5 проміле, щоб здобути недостатню впевненість та відновити жагу до життя.

У них і справді все починає покращувати на роботі і вдома. Але вони вирішують збільшити дозу. І ще раз збільшити…

Проблеми, що, зрозуміло, у них починають виникати, не рівномірні від друга до друга.

Вінтерберг розклав цю відносність так, що стає зрозуміло – нема абсолюту ні в чому, лише як персонально ти вирішуєш і реагуєш на речі.

Веселий і печальний, дуже життєвий і максимально зрозумілий фільм отримав всі головні призи від Європейської кіноакадемії – і за кращий фільм року, і за кращу режисуру зі сценарієм і кращу чоловічу роль (Мадсу Міккельсену).

 

"Атлантида"

Україна

Це не зовсім реверанс в бік українського кіно, це чесне віддання належного – досить підкорятися комплексу меншовартості.

"Атлантида" показує, як можна втриматися на плаву, коли все навколо потонуло.

Детальніше про фільм у добірці 7 кращих українських фільмів 2020 року.

"Сонце" (A Sun)

Тайвань

Представлене у вересні 2019-го на Торонтському кінофестивалі, "Сонце" купив Netflix і в січні 2020-го воно вийшло для всього світу. На щастя. Бо це непросте кіно вселяє певності, що будь-яка, навіть абсолютно дика історія може вирішитися з позитивом.

Злочин, до якого мав стосунок герой, перевертає життя його сімї, та і його також: його кидають за грати, батька переслідує батько постраждалого, брат закінчує життя самогубством, а дівчина виявляється вагітною.

Але це все – лише частина цілковито непередбачуваних подій, де є місце комічності і трилеру, сімейній драмі та сюрреалізму.

Тут дружба з’являється між тими, хто мусили один одного повбивати. Засудженому дозволяють одружитися. А того, хто не платив борг, змушує це зробити лише розлита перед його роботою тонна гівна.

Зняте це все режисером і оператором Чун Монг-Хоном так винахідливо і органічно, що майже тригодинна епопея однієї родини не здається сумовитою, навпаки – бурління подій, перетікання енергій, шок змінюється пасторальністю – це життя в його найдієвіших проявах, зі сміливістю показу і неймовірністю наслідків.

Фантастичне кіно про дуже буденне, водночас захоплююче, страшне і надихаюче.      

   

"Перша корова" (First Cow)

США

На Берлінському кінофестивалі фільм не отримав нагород, можливо, через не бажання інді-режисерки Келлі Річардт ("Венді і Люсі") перевести дружбу героїв-друзів в гомосексуальну історію.

Байдуже: кіно про епоху Клондайка – коли американець рятує китайця, і вони разом придумують на основі коров’ячого молока пекти пироги – і без премії в Берліні перемагає в Києві, заслужено потрапляючи в десятку кращих фільмів 2020 року за версією "Української правди. Життя".

І перемагає через те, що у ньому життя існує без видумки, прикрашення та ілюзії, визираючи ніби у вікно машини часу.

Хоча, безумовно, світ фільму – штучний, де є приблизне ХІХ сторіччя приблизної Північної Америки. Але створений він як картина, вручну, з подертим, не-сучасним одягом, декораціями бідності, відтвореними на рівні звучання розмовами та на рівні манер – рухами і звичками глибокого минулого, і з діалогами, де примітив ділиться навпіл зі щирістю.

Добро у жорсткому світі – це дуже важить, особливо, якщо це відчувається крізь екран четвертого виміру, здатного передати ще й кінематографічний привіт "... корові" Річардт від "Мерця" Джима Джармуша, де є і цитата з Вільяма Блейка і той самий виконавець індіанця Гері Фармер.

Чудове кіно! 

   

"Форпост" (Outpost)

США

Це приклад роботи в жанрі військового екшну, і приклад такий, коли не знаєш, як це знято, настільки воно добре придумано, продумано і візуалізовано, перетворене на життя, яке, здавалося, не можливо відтворити.

Бо майже половина 2-годинного фільму – це один бій, в який потрапив гарнізон американської бази в Афганістані (в дійсності, 2006-го року під містечком Камдеш).

Цей бій у фільмі більше нагадує виступ переможців головного танцювального фестивалю планети: тут камера крутиться і виконує кульбіти, нехтуючи законами фізики, а актори в кадрі (серед яких було кілька учасників того самого бою) ніби справді перебувають під обстрілами, падають, рухаються, вмирають...

Нічого більш реалістичнішого на екрані годі собі уявляти. Переконливість відтворення, відповідальність за чесність і професійна майстерність – тріумвірат, що характеризує "Форпост".

Важливо, що він зафільмований Робом Лурі, в якому так само з’єднані три нагальні для такого кіно ознаки – випускник Вест Пойнту, офіцер військ ППО, він став кінокритиком (!), а потім і режисером.

"Форпост" – його несумнівна вершина і одна з вершин кінематографі 2020 року.    

"Художник і злодій" (The Painter and The Thief)

Норвегія

Документальне кіно, схоже на дійсність – це вже частина дійсності, яку глядач може сприймати за чисту монету.

Але надзвичайним "Художника..." робить незвичайність, адже на плівку зафіксована правдива історія, в яку і за межами екрану важко повірити.

Бенджамін Рі почав знімати фільм про художницю Барбару Кусілкову. Як вона малює, як виставляє картини на виставці... А потім, як кілька її картин крадуть. Як знаходять злочинців, і судять їх, так і не знаходячи картини.

І як художниця пропонує злодієві, в якості відробітки, стати для неї моделлю, малюючи його на двох несамовито вражаючих картинах. І як він починає мінятися. І як вони стають друзями.

А він, наркоман, потрапляє в аварію, ледь не гине, після чого його знову судять, він сидить у в’язниці, міняється ще більше, а у фіналі... Це фантастика, а не кіно.

Втім, за межами історії – з якою режисерові поталанило, – пронизуюча до самого серця доброта фільму і людська чуйність за умов ламання стандартів.

Інопланетне кіно, де люди – це Люди, і хепі-енд – справжній, а не діснеївський.

   

"Пофарбоване пташеня" (Nabarvené ptáče)

Чехія-Словакія-Україна

Ви не часто знайдете цей фільм серед топ-10 критиків, видань та товариств, і цьому, ймовірно, на зваді стали національні, етнічні та тематичні упередження і хейтерство: звинувачення в плагіаті та ненависті автора, Єжи Косинського, тягнуться від часу публікації книги-прототипу 1965 року.

Втім, з точки зору форми, "... пташеня", як фільм про жах Другої світової війни і про жах існування в ній конкретно дитини, не має аналогів.

Навіть "Імперія сонця" Стівена Спілберга в цьому випадку шанобливо поступилася б місцем. І тільки "Могила світлячків" Ісао Такахати могла б сперечатися з "... пташеням" за рівнем болю. Хоча, звісно, нема мови про змагання.

Крім того, що й історія хлопчика, який між різними європейськими фронтами переходить з рук одних потвор в руки інших, це не так правда певного героя, як узагальнений прояв зла в людині, втілений на екрані режисером Вацлавом Маргулом з шокуючою винахідливістю тортур, звісно, в безмежній кількості наданих текстом самого автора книги.

Страшний до відрази (моментами), він, все ж, із серії must see (постійно), бо крім знання тіні людської душі, корінням сягаючої пекла, фільм дає відчути кінематографічну насолоду, характерну геніальному творові, попри затертість вислову.

"Душа" (Soul)

США

Чарівний, майстерний, дотепний, людяний, мудрий – великої душі мультфільм, і на менше не можна було сподіватися від Піта Доктера, творця "Вперед і вгору".

Втім, "Душа" справді пішла вперед і вгору, піднімаючись вище за попередній шедевр режисера, й так близького до стратосфери.

Технічно складний і прекрасний, як "Мерседес", новий мульт від Pixar немов "Жук" – кумедний і добий, власне, цілком вкладаючись в лінійку всіх попередніх проектів студії, він при цьому виглядає абсолютно досконалим.

Це видно, коли герой, вчитель музики в школі, мріючи грати джаз, показує своїм учням, як це робиться, і в цей момент його рухи пальців на клавішах піаніно, рухи його плечей і навіть пуза, що лежить на колінах – немов у живої людини.

Подальші мандри його душі в потойбічному світі, повернення душі назад, але випадково – в тіло кота, і взаємини з персонажем невтіленої душі на ймення 22, – це "Божественна комедія" навпаки, коли печаль і жах міняються полярністю і стають радістю та захватом, а душа не забирається у пекло, а навпаки – їй дається права втілитися на землі...

Якщо "Тенет" Нолана треба було дивитися другий раз для розуміння, то "Душу" потрібно дивитися кілька разів просто для покращення життя.

"Ширлі" (Shirley)

США

Соковитий і божевільний фільм про божевільне життя геніальної письменниці і божевілля існування поруч з нею, як плата за перебування в просторі генію.

"Літературне" кіно вже давно не було на такому рівні, коли слово настільки ідеально конвертується в зображення, і в повній мірі, усіма засобами руху камери, мімікою акторів та деталями інтер’єру, втілюється на екрані.

Аби передати життя і муки творчості письменниці Ширлі Джексон (Елізабет Мосс, "Оповідь служниці"), незалежна режисерка Джозефін Декер ("Мадлен Мадлен") зробила жанровий мікс з мелодрами, біографії, еротики, жахів та психологічного трилеру, кидаючи глядача від збудження до жаху, від інтелектуального задоволення до відчуття огиди і болю.

Романтично і легко розпочата історія приїзду молодого подружжя в дім до професора та його дружини-письменниці переходить у важке співіснування з вимогами, емпатією та спільністю, коли дві жінки починають ділити між собою неприязнь, дружбу, хіть і параною.

І це все відбувається з бурхливими вечірками, словесними бійками, пошуком матеріалу для нової книги, любощами і пиятиками.

Складне і шалене кіно, красиве і вільне – саме таке, як вимагається для зображення письменника на екрані.     

"Товариш Дракуліч" (Drakulics elvtárs)

Румунія

Завершуємо топ-10 цим екстравагантним фільмом, де грайливо, але серйозно і переконливо поєднані чорна комедія з політичною сатирою і містикою.

Показаний на Одеському кінофестивалі, він став розрадою, яку так чекаєш саме від румунської нової хвилі з її каннськими і берлінськими лауреатами від Корнеліо Порумбою і Крістіана Мунджіу до Крістіана Немеску і Крісті Пую.

Сміх та й годі, коли Брежнев, бажаючи вічного життя, примушує голову компартії Румунії знайти йому і доставити живого вампіра, аби той вкусив його.

Власне, такий вампір є, і він саме приїздить до містечка, де йому румунські спецслужби організовують в межах дружньої допомоги кубинському народу збір крові.

На заваді операції стає несподіване кохання між вампіром і агенткою, яке, мов в казці переходить у вічність, принаймні, у посткомуністичне майбутнє, де панує демократія, і вампірам можна цілуватися в метро.

Екшн і чарівність тут надто добре збалансовані з мороком лівацького шабашу, аби пропустити таке кіно.

А з додатком гумору і філософських роздумів фільм Марка Ботзсара є ідеальним кінематографічним витвором, де поржать і подумати фантастично збігаються в одне ціле, однаково прийнятне для всіх прошарків аудиторії.

На жаль, у нас лише 10 фільмів (з одним мультфільмом і одною документалкою).

Це вибране кіно, надзвичайне кіно, яке собою стверджує, що саме у важкі часи потрібно мати під рукою щось помічне, аби втриматися на поверхні і, врешті, доплисти до рятівної землі.       

Якби список мав 20 позицій, сюди добре було б зарахувати "Безмежну ніч" (The Vast Of Night) Ендрю Паттерсона і "Асистентку" (The Assistant) Кітті Грін, "Знедолені" (Les Misérables) Ланж Лі та "Снігу вже ніколи не буде" (Sniegu juz nigdy nie bedzie) Малгожати Шумовської.

Ярослав Підгора-Гвяздовський, журналіст, кінокритик, редактор, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина MediaWhalestock/Depositphotos

Вас може також зацікавити:

"Еммі-2020": неполіткоректні "Спадкоємці", ідеологічні "Хранителі" та безпрецедентне преміювання

7 серіалів про епідемію з хеппі-ендом

10 кращих серіальних екранізацій сучасності: The Walking Dead, Legion, "Ковбой бібоп", "Хранителі", "Титани" та інші комікси

7 українських фільмів 2020 року, які вам варто переглянути

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua