Українці за останні 15 днів війни залишили на порталі "Поезія вільних" понад 10 тисяч заявок віршів.
Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України.
"Всі 100% віршів про війну, 80% – оптимістичні. Велика частка віршів – про перемогу, силу українських ЗСУ, захват їхньою мужністю та щира подяка всім, хто бореться", – розповіли у відомстві.
Вірші опубліковано сімома мовами: українською, російською, англійською, французькою, польською, литовською та білоруською.
 |
| Зображення: Міністерство культури та інформаційної політики України |
Також у відомстві зауважили, що один раз на 20 віршів зустрічається вже легендарна фраза прикордонника з острова Зміїний "Русский военный корабль, иди нах*й" , яка стала символом українського спротиву.
Модеруванням, редагуванням та корекцією надісланих віршів працюють 27 волонтерів, половина з яких – професійні редактори.
"З перекладом інтерфейсу порталу нам допомагають волонтери зі всього світу, а у віршах ми вже маємо колекцію з 7 мов, тому цей проект можна сміливо назвати міжнародним", – підкреслив міністр культури Олександр Ткаченко.
У відомстві додали, що на порталі тепер можна вказати місце, де написано вірш. Найбільше творів автори написали у Києві, Харкові, Одесі, Миколаєві, Волновасі, Чернігові та підвалах Маріуполя.
Наразі вже 112 віршів отримали позначку "Вибір редакції" – це твори найвищого художнього рівня.
Крім того, найкращі вірші увійдуть до збірки, яка вийде друком за підтримки Мінкультури.
"Поезія Вільних" – місце в інфопросторі, де можна поділитися почуттями, що перетворились на віршовані рядки.
"Кожен вірш, кожен рядок, кожне слово – це вже частина Української історії. Після нашої перемоги, майбутні покоління мають пам’ятати крізь що ми пройшли та надихнутись відвагою і героїчною боротьбою.
Долучайтеся до культурної спадщини й додавайте свої твори, адже ми точно знаємо, що війни закінчуються, а поезія – ні", – йдеться в описі порталу.
Поділитися своєю творчістю можна, перейшовши за посиланням.
"УП. Життя" публікує фрагменти деяких віршів, опублікованих на порталі "Поезія вільних".
Янгол-хранитель, а не привид
Автор: Катерина Мотуз
Не знаю я, хлопче, як тебе звати,
Не знаю, хто вчив тебе в небі літати,
Не знаю батьків, що тебе народили
Та справжнім Героєм тебе, хлопче, зростили...
Таких віртуозів варто ще пошукати,
Тебе не так просто буде злякати,
Мов сокіл у небі ти вправно літаєш
Й атаки ворожі на нас відбиваєш…
Каланчацькі гуси
Автор: Анатолій Марущак
Ніс літак, як безкарний хижак,
Смерть, приховану в кожній ракеті.
Він летів, щоби сіяти жах,
Щоб невинним в стражданнях померти.
Виглядала весна з-під пера,
Над деревами хмари загусли.
Із далеких країв до Дніпра,
В Каланчак поверталися гуси.
Горить Ірпінь
Автор: Наталія Запорожець
Горить Ірпінь... Завали скрізь й руїни;
Купка людей сховались під мосто́м -
Це біль та відчай для всієї України
Від нелюда з рогами і хвостом.
Тут туляться дорослі і малеча,
Шукають захисту й читають молитви́...
Трима синочка батько там на плечах,
І просять всі: "Ракето, не лети!"
Колискова матері
Автор: Наталія Захарчук
Мамо, не плач, не сумуй, не журись!
Я землю покинув, поринув у вись,
Я нашу Вітчизну в боях захищав,
Тепер оберегом для неї я став.
Від відчаю буду й тебе вберігати,
Не раз я прилину до рідної хати.
Я вечором тихим до тебе прийду,
Щоб біль відігнати, відвести біду.
Два кольори, сучасні
Автор: Богдан Щербинін
Два кольори мої, два кольори
у поєднанні створені вони
Це горизонт надії й сподівань
Це прихисток мистецтва і бажань.
У поєднанні створені вони,
два кольори мої, два кольори
В душі назавжди залиши
блакитне небо
жовті схили...
Вас також може зацікавити:
Що там на культурному фронті. Як окупанти намагаються піаритися на українській крові
Чат-бот "Відлік": українців закликають поділитись історіями з війни
#МояВійна: Мінкульт запустив платформу, де українці можуть розповідати про війну іноземцям
Ворог руйнує культурні пам’ятки: куди надсилати докази для Гааги?
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.
