Тільда Свінтон зачитає "Словник війни" українців на літературному фестивалі у США

Відома британська кіноакторка Тільда Свінтон зачитає "Словник війни" на літературному фестивалі Deep Water Festival у США.

Про це повідомив автор проєкту Остап Сливинський у Facebook.

"Виживуть тільки коханці" з Тільдою Свінтон – то був фільм одного з наших мирних вечорів. Ми дивилися його на найбільшій вдома порожній стіні, посідавши утрьох з котом довкола променя проектора. Тоді здавалося, що це і є синонім життя: спокій, у який проникає щось інше, неможливе, але також справжнє.

Тепер Тільда Свінтон читатиме "Словник війни", котрий є синонімом іншої неможливості, яка також стала нашою справжністю", – підкреслює Сливинський.

Тільда Свінтон зачитає історії українців за "Словника війни" у США. Фото: Arp/Depositphotos

Читайте також: "Від коміка до лідера": у США випустили комікс про Зеленського. ФОТО

Українці у коментарях до допису відзначають, що Тільда Свінтон надзвичайно схожа на парамедикиню Юлію Паєвську з позивним "Тайра", яку взяли в полон окупанти.

Разом з акторкою "Словник війни" читатиме й шотландсько-американський кіноактор Алан Каммінґ, відомий ролями у фільмах "Діти шпигунів", "Доктор Хто", "Золоте око" тощо.

Організатор літературного фестивалю – Аарон Хіклін. За словами автора "Словника війни", Хіклін не побоявся приїхати до охопленої війною України, щоб привезти звідси трохи історій.

Кіноактори читатимуть тексти "Словника війни" англійською. Їх переклав Тарас Малкович.

"Дуже дякую Тарасу Малковичу за невтомний культурний менеджмент і переклад. А особливо дякую всім авторкам і авторам "Словника". Ми разом творимо абетку нашого спротиву", – наголосив Остап Сливинський.

Читайте також: Вони не брали до рук зброю, але Росія їх вбила. 20 відомих людей, які стали жертвами війни

Deep Water Festival відбудеться 17 – 19 червня у Нерроусбурзі, в окрузі Салліван штату Нью-Йорк.

"Словник війни" – це історії українських біженців та очевидців російської агресії проти України. Остап Сливинський документував історії на Львівському вокзалі, де мав нагоду поговорити з людьми, що прибували з усіх куточків України.

Зокрема, багато історій можна знайти за хештегом #словниквійни.

"Українська правда. Життя" публікує одну з них.

Катерина Єгорушкіна

БАБУСЯ

Оптимісти не складають тривожних валіз. Вони вірять, що для безумства мають бути реальні підстави.

Я збираю речі дуже повільно як для людини, за вікнами якої летять снаряди. Я зависаю над іграшками і книжками, читаю старі листи.

Листи, яким вісімдесят років. Це весь мій спадок від бабусі Тані.

Листи її коханого Андрія з Другої світової.

Він писав про війну, яка пожирає молодість і красу. Про звуки потягів, що мчать у невідомість. Тепло обіймів та ніжність цілунків, за якими скучив.

Так дивно думати, що моя бабуся була ніжною і чуттєвою. Дивно не тому, що вона моя бабуся, а тому, що війна її змінила. Заморозила. Заточила на виживання.

Бабуся мала два громадянські шлюби: бо настав час, бо так треба було. Однак коханий був лише один і його забрала війна. Бабуся замовила портрети: свій і Андрія, завжди возила їх за собою і вішала над ліжком. Чоловікам казала, що то її брат.

Перед смертю бабусю втішало лише одне: віра у зустріч з коханим.

Навіщо вона жила минулим? Невже не можна було відпустити і любити тих, хто поруч?

Навіщо їй ця пам‘ять?

Схоже, бабуся хотіла зберегти себе і коханого саме тими, довоєнними: світлими, щирими, ніжними.

Схоже, вони були емоційно дуже близькими.

Схоже, це був її зв‘язок із собою.

Я пакую ці листи у тривожну валізу. Може, сьогодні, у перший день війни, я знайду в них бодай якісь відповіді?

Може, зрозумію свою бабусю?

Може, мені вдасться лишитися ніжною?

Та чи потребуватиме світ ніжності після всього, що станеться?

Читайте також: "Колискова для Кіри": 3-місячній дівчинці, яка загинула внаслідок ракетного удару в Одесі, присвятили пісню. ВІДЕО