10 млн на підтримку легендарної кримської бригади: УП та "Повернись живим" оголошують аукціон мистецьких творів

10 млн на підтримку легендарної кримської бригади: УП та Повернись живим оголошують аукціон мистецьких творів

Фонд допомоги армії "Повернись живим" та Українська правда проведуть спільний аукціон мистецьких творів, щоб зібрати кошти для 10-ї Сакської морської авіаційної бригади (Крим).

На аукціоні буде продано роботи відомих українських митців. Центральною стане серія, яку митці присвятили громадянам, які чинять опір російським окупантам у Криму – українським та кримськотатарським політв'язням та активістам: Наріману Джелялу, Серверу Мустафаєву, Галині Довгополій, Сейрану Салієву, Владиславу Єсипенку, Ірині Данилович, Богдану Зізі, Сервету Газієву та Емір-Усеїну Куку.

Свої роботи людям, які зазнають переслідувань з боку РФ у Криму, створили Алевтина Кахідзе, Вартан Маркар'ян, Рустем Скибін, Олена Каїнська, Зірка Савка, Катерина Козинська та інші.

27 лютого о 18:30 Український ПЕН відкриє виставку робіт, присвячених кримським політв’язням та активістам, які чинять опір окупації. Виставка та онлайн-аукціон триватимуть із 27 лютого по 27 березня. Переглянути роботи можна буде за адресою м. Київ, вул. Лук'янівська, 14а, виставка працюватиме щопонеділка та середи з 10:00 до 18:00 та у дні, в які відбуваються заходи в просторі ПЕН Україна.

Ми вирішили розповісти детальніше про ці мистецькі твори, їх авторів/авторок та людей, яким вони присвячені.

Алевтина Кахідзе намалювала серію робіт про медсестру Ірину Данилович

Медсестру та журналістку Ірину Данилович співробітники ФСБ викрали 29 квітня 2022 року і до 7 травня утримували в підвалі. Традиційно заявили, що знайшли у неї "вибухівку". У січні 2023 року Данилович засудили до 7 років позбавлення волі. "Про судові засідання Іри Данилович я збирала інформацію в інтернеті, якої майже немає, спілкувалася з її близькими аби уявити, що я нібито була там…" – каже авторка присвяченої їй серії картин Алевтина Кахідзе.

Алевтина Кахідзе – художниця, перформансистка, кураторка та садівниця. У своїх роботах та перформансах досліджує споживацьку культуру, світ рослин і тварин, фемінізм, справедливість. У квітні 2014-го створила проєкт "Клубніка Андріївна" про життя своєї матері в "ДНР". Проєкт перервався смертю мами художниці на блокпості 16 січня 2019 року. Роботу Алевтини присвячену полномасштабному вторгненню нині можна подивитись в Мистецькому арсеналі на виставці "Серце землі". Твори Кахідзе зберігаються в колекціях великих українських музеїв та у приватних збірках.

Художниця Зірка Савка присвятила роботу Серверу Мустафаєву

"Як би не намагалися утримувати наше тіло, нівечити наш розум і змусити замовкнути, вогонь жаги до правди і рідного дому нас не покине, а найменші іскри горітимуть від того вітру ще сильніше". Так описує свою роботу, присвячену кримському правозахиснику, координатору "Кримської солідарності" Серверу Мустафаєву, засудженому Росією до 14 років колонії, художниця зі Львова Зірка Савка.

На захист Мустафаєва ставали організації Amnesty International та Front Line Defenders, його ім'я згадується в Резолюції Генеральної асамблеї ООН. У грудні 2022 року правозахисник подав позови до трьох російських СІЗО, в яких його утримували перед колонією.

Зірка Савка працює з різними матеріалами та в різних жанрах. Найбільше цікавиться соціальними темами, відносинам між людьми, реакцією на зовнішні подразники. А в своїх роботах працює з формою людського тіла, його пластикою та оригінальністю.

Катерина Козинська серією знімків розповідає історію Сейрана Салієва

Філолог кримськотатарської мови за освітою, екскурсовод та суддя з національної кримськотатарської боротьби Куреш Сейран Салієв після анексії Криму Росією у 2014-му почав відвідувати суди за сфабрикованими справами як громадянський журналіст. Зрештою його заарештували, звинуватили у "тероризмі" та засудили до 16 років в'язниці.

"Ми ніколи не були знайомі особисто, та я реально відчуваю його пасіонарність і прагнення до волі, розділяю бажання жити на рідній землі, надихаюся героїзмом і незламністю в опорі проти Росії", – так каже про Салієва, якому присвячено її серію робіт мисткиня Катерина Козинська.

Катерина Козинська до повномасштабного вторгнення фотографувала акторів, створювала професійні портфоліо, обкладинки музичних альбомів та театральні афіші. Зараз за допомогою фотографії розповідає історії незламних українців.

Владислав Єсипенко присвятив Вартану Маркар'яну скульптуру із залізних штирів та фузи

Свою роботу - скульптуру із залізних штирів та фузи (застиглої олійної фарби) – полтавський художник Вартан Маркар'ян присвятив журналістові Владиславу Єсипенку.

Владислава затримала у березні 2021 року в Криму ФСБ Росії, катували, щоб вибити свідчення, і 16 лютого 2022 року засудили до 6 років колонії.

"Перечитуючи свідчення про потрапляння у полон та незаконні засудження, переповнюєшся жахом. Твоє тіло роздирають на шмаття лише для того, щоб зломити, збити з ніг, адже тільки на це здатен режим росії", – пояснює свою роботу художник.

Вартан Маркар'ян – міждисциплінарний художник, працює з живописом, графікою, інсталяцією, відео, VR. Досліджує людину в міському, промисловому та індустріальному просторі. А з початком повномасштабного вторгнення зайнявся документальною фіксацією наслідків війни.

Постер "Листування" Рустема Скибіна присвячено Наріману Джелялу

Постер "Листування" присвячено Наріману Джелялу - кримськотатарському політику, викладачу, журналісту, з 2013 року заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу. У вересні 2021 року представники окупаційної "влади" Криму затримали Джеляла, вивезли у невідомому напрямку та утримували у наручниках із мішком на голові. У вересні 2022 року так званий "суд Криму" призначив йому покарання у вигляді 17 років колонії.

Художник з Криму Рустем Скибін створив свій стиль поліхромної розпису керамічних виробів, в рамках традиційної культури кримських татар. Після анексії півострова Росією залишив Крим і переїхав до Києва. Його роботи відомі далеко за межами України та зберігаються у музейних та приватних колекціях.

Оленка Галай намалювала художника Богдана Зізу

Кримського художника Богдана Зізу ФСБ затримала 17 травня 2022 року за те, що він облив жовтою та блакитною фарбами вхід до окупаційної "адміністрації" Євпаторії. Ось що про свою роботу, присвячену йому, каже мисткиня Оленка Галай: "Це, власне, портрет самого Богдана, взятий із фотографії зі стилізованими елементами класичного кримськотатарського орнаменту та його першим листом із незаконного ув’язнення. Зверху забризканий блакитно-жовтою фарбою, як символ проукраїнської позиції Богдана й абсурдності його покарання".

Оленка Галай - фотографиня, кінооператорка, мисткиня, яка працює у Києві. Також керує проєктом "Галайчикові читання", в якому популяризує сучасні вірші та прозу.

67-річній Галині Довгополій присвятила роботу Дар'я Головніна

67-річній жительці Севастополя Галині Довгополій, затриманій російськими окупантами за підозрою у "державній зраді" та засудженій так званим судом до 12 років ув’язнення, присвятила свою картину під назвою "Я несу світло в руках" художниця Дар'я Головніна.

"Я не схиляюсь. Я стою. Я не падаю духом. І ви не схиляйтеся. Стійте. Не падайте духом. Працюйте, жартуйте. Одягайтеся тепліше, коли холодно. Чекайте на мене", – описує авторка свою роботу.

Дар’я Головніна – художниця з Харкова.

"Справа, якої немає" - робота Артема Ясинського про Сервета Газієва

Роботу під назвою "Справа, якої немає" – діджитал-арт у вигляді папки зі справою, надрукованою на папері – фотограф Артем Ясинський присвятив Сервету Газієву, фігуранту так званої "справи кримських мусульман". Він зазнавав нелюдського поводження під час утримання в російському СІЗО, де провів близько двох років. А в січні цього року був засуджений до 13 років колонії суворого режиму та 1,5 року обмеження пересування.

Артем Ясинський київський фотограф і відеограф. Працює в різних стилях, у своїх роботах прагне розповідати історії.

Еміру-Усеїну Куку присвятила картину Олена Каїнська

Картина Олени Каїнської присвячена кримськотатарському активісту Еміру-Усеїну Куку, незаконно засудженому у 2019 році до 12 років позбавлення волі. Він був заступником голови релігійної мусульманської громади Кореїза та виступав проти російської окупації й порушень прав людини на півострові. "Емір-Усеїн колекціонував монети. Монети, які висипаються з будинку, символізують зруйноване життя чоловіка та його сім’ї", – пояснює Каїнська.

Художниця Олена Каїнська працює в техніці "чистого мистецтва". Досліджує теми пошуку внутрішнього спокою, відновлення після травми, вродженої людської доброти та любові як керуючої сили у всесвіті.

Окрім серії робіт, присвяченим кримським політв’язням, на спільному аукціоні від УП та "Повернись живим" свої готові роботи надали такі відомі митці як Жанна Кадирова, Нікіта Кадан, Володимир Кузнєцов, Лада Наконечна, Ксенія Гнилицька, Євген Коршунов, Сергій Сабакарь, Олексій Сай, Юрій Болса та Тарас Ковач.

Серед них – твори різних жанрів та виконані різними матеріалами: тут і паляниця з каменю Жанни Кадирової (вона також зараз виставляється в Мистецькому арсеналі на виставці "Серце землі"), урбаністичні офорти Тараса Ковача.

Твори можна буде побачити вживу в аукціонному домі Goldens в Києві (вул. Леоніда Первомайського, 4) з 23 до 28 лютого. У ході прев’ю кожен охочий зможе зробити ставку на вподобані лоти безпосередньо у залі експозиції або на сайті аукціонного дому.

Крім художників, до збору коштів на спеціалізований транспорт, засоби зв‘язку, комплекти авіаційної гарнітури, дрони та Старлінк для передових авіаційних навідників 10-ї морської авіаційної бригади долучилася співачка Джамала. Переможниця Євробачення, володарка "Нагороди за визначне лідерство артиста" від Атлантичної ради США 2022 року віддала на аукціон своє фортепіано. Його вже продали на онлайн-аукціоні за 400 000 грн.

Фортепіано Джамали вже продали на онлайн-аукціоні за 400 000 грн

"У кожного артиста є своя історія. Моя – бере початок в українському Криму, у домі, який відібрали в мене. Саме тому, де б я не була, першочерговим завданням для мене є нагадати про те, що в мій дім прийшли чужинці вбивати й калічити життя, нищити й переписувати мою культуру. Так було у 1944-му, а потім і 2014-му, і от знову. Тепер усі в Україні розуміють, що це може статися з будь-ким – якщо зло не спинити й не змусити відповідати за власні злочини", – каже Джамала.

Читайте також: Революція Гідності в мистецтві: які твори можуть залишитись "у вічності" і про що вони розповідатимуть

Реклама:

Головне сьогодні