Обрядові хліби з села Криничне включили до нематеріальної культурної спадщини України

Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня Святого Георгія села Криничне (Одеська область) увійшла до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Такий наказ підписав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, повідомила пресслужба МКІП.

У селі Криничне Болградського району вже майже 200 років болгарська етнічна меншина святкує День Святого Георгія, який відзначають 6 травня, особливою традицією.

До цього свята старша з жінок в родині випікає п'ять обрядових хлібів з тіста, замішаного на домашній заквасці, основою якої є хмелеві і винні дріжджі, y прикрашеному квітами дерев'яному кориті з додаванням солі та води. Тісто готують у маленькій кімнаті з піччю, яка, за необхідності, дає можливість підтримувати потрібну температуру.

3 тіста робилять п'ять хлібин, які мають свої особливі назви: Боговіца (на честь Бога і св. Богородиці), Рангель (на честь св. Архангела Михаїла), Коровай (на честь св. Георгія) і дві Ушчарьки (символ свята).

Скріншот з "Ковчег смаку. Україна"

Кожен хліб також має свою визначену форму. Боговіца – округлий злегка плескатої форми, прикрашений зверху чотирма перехресними джгутами, складеними у вигляді квітки, що символізує сонце і весняне пробудження природи. Рангель – фігурно переплетений хліб з двох або кількох джгутів з наскрізним отвором посередині, в який вставляється чаша з вином. Коровай – високий святковий хліб, що виготовляється з переплетених джгутів різної кількості. Ушчарька – круглий трохи плаский хліб з обов'язковими символами: розташований по колу незамкнений джгут (відкритий загін для овець), непарна кількість маленьких кульок з тіста (вівці), джгут у вигляді гака (посох пастуха) і фігурка людини (пастух).

Фото: Олександра Барона

Хліб випікають у печі у чавунних глибоких пательнях. Саму піч топлять виноградною лозою та кукурудзяними стеблами.

Готові хлібини кожна господиня виносить о п'ятій годині дня на колективну трапезу на вулиці. Хліб та інші страви розкладають на столах, розміщених вздовж вулиці. За ними для святкування збираються всі мешканці.

Фото Олександра Барона

Читайте також: ЮНЕСКО надала центру Одеси статус Всесвітньої спадщини під загрозою