Викрадену нацистами картину Василя Кандинського продали на аукціоні за рекордну суму

Шедевр абстракціоніста Василя Кандинського, життя й розквіт творчості якого пов’язані з Україною, зокрема з Одесою, продали в Лондоні за рекордну суму. Картина Мурнау з церквою ІІ, яка була викрадена нацистами у вбитого власника в концтаборі Аушвіц у 1944 році – пішла з аукціону Sotheby's за рекордні £37,2 (приблизно $ 44 млн.).

Murnau mit Kirche II було виявлено майже 10 років тому на стінах музею Ван Аббе в Ейндховені, де воно висіло з 1951 року. Після тривалої судової тяганини минулого року його було повернуто 13 нащадкам родини убитого колекціонера Штерна. Робота датована 1910 роком.

Нащадки Йоганни Маргарети Стерн-Ліпман і Зігберта Штерна, засновників текстильної компанії, заявили, що вони використають частину доходів від продажу, щоб спробувати відстежити більшу частину величезної сімейної колекції мистецтва, яка була захоплена нацисти в 1930-х роках.

Читайте також: Музей, який має найбільшу колекцію творів Малевича, представив його українцем

Картина, яка зображує баварське село Мурнау у яскравих кольорах, висіла в їдальні пари на їхній віллі в Потсдамі, Берлін.

Картину придбав невідомий покупець телефоном. Картина стала зіркою продажу Sotheby's із 36 лотів тижня. На час проведення аукціону твір Кандинського прикрасив обкладинку сторінки Sotheby's у Facebook. Попередня найбільша сума, заплачена на аукціоні за картину Кандинського, становила 33 мільйони фунтів стерлінгів за картину з білими лініями (1913), продану на Sotheby's у 2017 році.

Картину Василя Кандинського продали за рекордну суму в Лондоні. Фото: wikipedia

Родина нащадків власника прокоментували, що частина доходів від продажу "профінансує подальші дослідження долі сімейної колекції".

Як це стосується України

Історія картини Кандинського, яку викрали нацисти, і яка потрапила до нащадків власника лише у 2013 році, на жаль, перегукується із майбутньою історією багатьох шедеврів, які росіяни викрали в Україні. Так, навесні 2022 росіяни пограбували й знищили Музей Архипа Куїнджі в Маріуполі, а в жовтні пограбували Херсонський художній музей. Загалом росіяни розграбували або повністю знищили понад 30 музеїв у Херсоні, Маріуполі, Мелітополі та інших містах. Доля багатьох експонатів невідома, хоча частина з них певний час знаходилась у Художньому музеї Сімферополя.

Читайте також: Киянин Малевич та друзі: український авангард, який привласнила Росія

Науковець Кирило Ліпатов з Одеського художнього музею, який певний час був близько до лінії фронту, розповів в коментарі УП.Життя, що на початку повномасштабного вторгнення в музеї почали створювати цифрову копію архівів – щоби в разі зникнення картин – можна було довести, що вони належали саме Одеському художньому музею.

"Коли знімали, вивозили експозицію 1-2 поверху Одеського музею – я постійно не міг від цієї думки відсторонитись, що багато помилок зробили у 1941. Бо частину колекції вивезли до Уфи в евакуацію, а частина залишилась. І багато колекції поїхало в Румунію чи Західну Європу – ми досі ще не знаємо, де вони знаходяться. А якщо немає підтвердження документального, що конкретно ця робота, яка зараз може знаходитись у приватній колекції, була на обліку в Товариства красних мистецтв в Одесі, дореволюційного, чи потім Музейного фонду вже після 1918 року, а більшість архівів загинуло – чим ми можемо це підтвердити. І це стосується більшості українських музеїв. Якщо у нас є такі можливості зберегти принаймні в цифровому зліпку і колекцію й документи – ми маємо це робити. Це мали зробити ще 5-10 років тому", – сказав Кирило Ліпатов.

Читайте також: "Якби не колаборанти, ми би врятували музей від росіян". Інтерв'ю з директоркою Херсонсього художнього музею