Першу виставку присвятили закатованому поету – Харківський літературний музей повернувся додому

Ганна Щокань — 23 березня 2023, 18:30

Харківський літературний музей, у якому зберігається потужна колекція митців Розстріляного Відродження, повернувся до свого приміщення й відновив роботу офлайн. Першу експозицію присвятили загиблому від рук росіян письменнику Володимиру Вакуленку.

УП.Життя поговорили із заступницею директорки з питань розвитку музею Тетяною Ігошиною про роботу у повномасштабну війну, актуалізацію колекції 20-хх років минулого століття та про проєкт, присвячений закатованому під час повномасштабної війни митцю.

Наразі Харківський літмузей повернувся до будівлі по вулиці Багалія, 6. Протягом року Музей проводив виставки "на виїзді" – переважно в містах Західної України та в безпечних приміщеннях Харкова.

"У нас були проєкти офлайн у Львові, Івано-Франківську, в Дрогобичі була наша виставка. У Харкові приводили заходи в підвальних приміщеннях – таких є небагато, але використовували ці локації. А повернутись у свій дім вирішили цієї весни. Це для нас дуже символічно", – каже Тетяна.

Харківський літмузей у 2022 проводив культурні заходи в безпечних приміщеннях Харкова.

Фото: Facebook Харківський літературний музей

Попри те, що ситуація в Харкові стала більш спокійною, у порівнянні з 2022 роком – музейники убезпечують приміщення для відвідувачів.

"Ситуація березня 2022 і 2023 звичайно кардинально відрізняється. Звісно, якщо порівнювати, що минулоріч мали "прильоти" по кілька за день – тепер такої ситуації, на щастя, немає. Але все одно не можна сказати, що у нас спокійно. Зараз ідеться про пристосування й пошук шляхів до створення більш безпечних умов для відвідувачів", – каже Тетяна.

Читайте також: "Тут моя земля": історія викрадення і пошуків письменника Володимира Вакуленка

Частина команди Музею продовжує працювати віддалено. На зараз цю ситуацію змінювати не збираються.

"Минулоріч велика частина співробітників разом із дітьми тікали з Харкова. Наразі, звичайно, ще не можуть повернутись. Хтось працює зі Львова, хтось із інших міст релокації. Здебільшого у зв’язку з тим, що в Харкові не працюють заклади для дітей. Повернення все одно не надасть можливості роботи безпосередньо в музеї. Поки що тримаємо дистанційну роботу", – пояснює заступниця директорки.

Харківський літмузей у 2022 проводив культурні заходи в безпечних приміщеннях Харкова.

Фото: Facebook Харківський літературний музей

Читайте також: В Одесі міськрада погодила демонтаж меморіальної дошки Горькому

Харківський літмузей не мав у експозиції колекцій проросійських митців. До повномасштабної війни в Музеї експонувались цінні рукописи та документи, пов‘язані з життям та творчістю письменників Розстріляного Відродження.

"У нас не було експозиції, в якій би були твори, пов’язані з Росією. Музей завжди був абсолютно проукраїнським. По суті до повномасштабної війни у нас відбувалась і відбувається культурна війна. Боролись із цими російським культурними впливами й продовжуємо це робити. Маємо дуже хорошу колекцію, пов’язану з представниками 1920-х", – розповідає Тетяна Ігошина.

Ядро колекції становлять архіви письменника, перекладача Івана Дніпровського, який із 1923 жив у Харкові

"Іван Дніпровський помер 1934 від хвороби, не був репресований – у зв’язку з тим ніхто не проводив у нього обшуки, не вилучав того паперів. А там і листи від інших письменників, і рукописи самого Дніпровського, і фото – все те, що в інших митців було вилучене. Цей архів є дуже ціннім – є основою нашої колекції про 20-ті. І це основна тема, про яку ми говоримо сьогодні", – розповіла Тетяна Ігошина.

У колекції Харківського літмузею – рукописи та першодруки українських митців.

Фото: Facebook Харківський літературний музей

Музей зараз не може експонувати оригінали та робити відкриті експозиції з музейних предметів, які знаходяться у них на зберіганні і належать до Національного музейного фонду.

"Ми зняли свою експозицію 24 лютого минулого року. До того, як почалось повномасштабне вторгнення – вже підготувались, відчували, що може бути. 16 лютого була вже спакована найцінніша частина колекції. Після початку повномасштабного вторгнення – евакуювали її в першу чергу. Потім ще була друга черга евакуації. Найцінніші й невідтворювані музейні предмети – рукописи, перш за все, евакуювали у більш безпечні міста України", – каже заступниця директорки.

У колекції Харківського літмузею – рукописи та першодруки українських митців.

Фото: Facebook Харківський літературний музей

Перший проєкт після повернення "додому" присвятили пам’яті Володимира Вакуленка, який писав вірші для дітей. Його навесні 2022 закатували російські окупанти. У Музеї протягом 3 днів експонували щоденник Володимира, який знайшла у селищі Капитонівка, поблизу міста Ізюм письменниця Вікторія Амеліна. Документ Володимир закопав у себе в саду 23 березня 2022 року, а вже на наступний день поета забрали. Щоденник поет писав на частині записника без обкладинки. Текстом списані 36 сторінок. Його в Музеї виставляли від 21 березня Дня поезії і до 23-го Дня пам’яті Володимира Вакуленка.

"У нас завжди 21 березня відбуваються традиційні "Читання на драбині" в садку літмузею. Цьогоріч ми їх провели наживо, присвятили Володимиру Вакуленку. Не тільки тому, що він був дитячим поетом. У цьому щоденнику останній запис датується 21 березня. Потім окупанти його забрали і він зник. Коли щоденник потрапив до нас на тимчасове зберігання на початку осені, ми розшифровували записи, ще маючи надію, що Володимир, можливо живий і в полоні. Останній запис він завершує життєствердною фразою: "Все буде Україна! Я вірю в перемогу!", – каже Тетяна Ігошина.

У Харківському літературному музеї оцифрували щоденник Володимира Вакуленка.

Фото: Facebook Харківський літературний музей

У Музеї оцифрували щоденник Вакуленка. Зараз він готується до публікації харківським видавництвом "Віват". Музейники забезпечили розшифровку документа і брали участь у процесі наукового редагування.

"Завичай маємо справу при дослідженнях з рукописами, які віддалені від нас в часі. А записи щоденника – це те, що відбувалось тут і зараз – і з Володимиром, і з нами в певній мірі. Звичайно, що Харків, слава Богу не торкнула окупація – але вибухи, ракети, руйнування, порожні магазини, страх, паніка, нерозуміння обстановки, відсутність звязку, страх за дитину – ці всі переживання нам близькі. Неможливо не накладати його емоції на свої. Коли читаєш, то вражає, наскільки 21 березня 2022 треба було мати велику силу волі, щоби бути впевненим, із такою вірою говорити, що це закінчиться, й закінчиться на нашу користь", – каже Тетяна.

Наступним офлайн-заходом у приміщенні Харківського музею має стати Ніч у музеї, яку традиційно проводять 20 травня.

"Зараз хочемо підготувати приміщення, щоби в кінці весни відкрити їх із новими пропозиціями для відвідувачів. Майбутні проєкти, звісно, будуть перегукуватись із 1920-ті – вони безпосередньо актуальні зараз. Це все поєднується", – каже Тетяна Ігошина.

Також із найближчих планів на майбутнє – перевезти в Харків виставку "Харків-Залізобетон", яка протягом року помандрувала по містах України – була у Львові, Івано-Франківську, Ужгороді, Дрогобичі, Одесі.

"Хочемо зараз повернути її додому – щоби Харків повернувся в Харків. Як зараз багато людей приймають рішення про повернення назад у місто. Думаємо, що це буде дуже символічно – бо виставка створена про Харків, а в ньому ще жодного разу не була", – каже Тетяна.

Про Музей

Офіційне відкриття Літературного музею в Харкові відбулося 19 грудня 1932 на вулиці Раднаркомівській, 11, де зараз розташований Харківський художній музей. Але тоді музей так і не запрацював. Харків, як і інші міста України, накрила хвиля репресій митців – установа залишилась номінально створеною, але не функціонувала. Знову про Літмузей заговорили вже після Другої світової. У 1971 письменники збирали підписи задля його відкриття. Тоді активно долучились: Олесь Гончар, Ірина Вільде, Петро Панч, Іван Драч, Віталій Коротич, Павло Загребельний, Юрій Мушкетик, Василь Козаченко, Олександр Корнійчук і багато інших.

Вдруге Літературний музей у Харкові відкрили у 1975. І він знову лишився "на папері". Приміщення Будинку літераторів імені Василя Еллана-Блакитного (вул. Мистецтв, 4), в якому Музей мав розміститись, передали Інституту астрофізики. Запрацював Літературний музей у Харкові аж у 1988 року – після довгих старань активістів. Він розташувався у маєтку початку XX ст. (вул. Багалія, 6), де існує й зараз.

Реклама:

Головне сьогодні