“Електронна музика – це музика опору”: київські рейви запалили Ліверпуль

Українські рейви відгриміли в Ліверпулі не менш гучно, ніж поп-концерти українських зірок шоубізу – чути їх було і в Києві. 7 травня в рамках EuroFestival відбувся Rave UKraine. Він обʼєднав діджеїв та рейверів у Ліверпульському клубі Hangar 34 та київському ХВЛВ в спільний рейв. Ініціатором та куратором події став британський музикознавець Джез Коллінз.

Джез досліджує історію музики, заснував Бірмінгемський музичний архів, створив документальни фільм про легендарний теж бірмінгемський Que Club. Він мав презентувати стрічку в Києві у 2020 і хотів відвідати відомі київські рейви, але так і не потрапив до української столиці через пандемію та тепер - війну. Тож, Джез скористався можливістю і "привіз" київські рейви на Євробачення.

Допомагав йому з цим Андрій Янковський – співзасновник київських клубу "Хвильовий", організатор концертів і вечірок.

Анаід Агаджанова спеціально для УП.Життя поспілкувалась з Андрієм і Джезом про Rave UKraine, відновлення київських рейвів, електронну музику як музику опору та перетин двох культур на цьому поприщі. Вони не стримували себе у висловлюваннях, а ми не цензурували їх лексику. Хіба трошки.

Анаід: Як виникла ідея "один рейв два міста" і чому ви обрали саме формат рейву?

Джез: Коли перша хвиля рейв-культури обрушилася на Велику Британію у 85-86 роках, я був активно залучений у громадський активізм та профспілкову діяльність, через те, що британська клубна культура зазнала утисків та переслідувань після прийнятого Маргарет Тетчер законопроекту про набуття поліцією величезних повноважень – закривати опенеір рейви, арештовувати рейверів тощо це призвело до перетворення цієї спільноти у своєрідне підпілля. Електронна музика завжди була музикою опору. Читаючи новини та дивлячись на те що відбувається в Україні, я у цьому вкотре переконався.

Rave UKraine в Ліверпулі. Фото Mark McNulty

Досліджуючи рейв-спільноти в усьому світі я дізнався про Repair Together в Україні та їх роботу з очищення місць, що постраждали від російських бомбардувань та організовані ними рейви. Я був надзвичайно вражений їх діяльністю та усвідомив наскільки рейв-культура важлива для України навіть в такі часи. Відтоді в мене і виник задум об’єднати рейверів у Великій Британії з рейверами в Україні довкола ідеї взаємопідтримки та солідарності. Ця концепція сподобалася організаторам Eurofestival, і так усе почалося. Я обрав формат рейву, тому що він дозволяє відчути зв’язок між людьми.

Rave UKraine в київському клубі HVLV. Фото Ліз Кукман

Локацією RaveUkraine у Києві став клуб HVLV (Хвильовий). Окрім очевидних загроз та незручностей воєнного часу, серйозним викликом для клубної індустрії стала заборона на проведення заходів у нічний час. Як проходять легендарні київські рейви під час війни?

Андрій: Якщо говорити про Київ, то немає ночі як такої і відповідно, нічне життя відбувається вдень або ввечері. Але клубні майданчики вижили, промоутери продовжують активно організовувати заходи. Зараз посунули комендантську годину, і це дуже круто. Навіть одна додаткова година дає відчутне make difference. Але вцілому, це те, що реально вдалося подолати – люди навчилися тусуватись вдень!

Благодійна "вечірка" у HVLV на підтримку Жіночого ветеранського руху, квітень, 2023. Фото Леся Чорей

Читайте також: Світова прем'єра. Джамала представила альбом Qırım у Ліверпулі разом із BBC Philharmonic Orchestra. ФОТО

Якщо подивитись сторіси з київських "вечірок" – тусовка несеться так, що по ним ніколи б не сказав, що таке може відбуватися всередині дня. Тобто люди адаптувалися. Я чув багато коментарів від відвідувачів про те, що людям навіть навпаки тепер почав більше подобатись денний формат, тому що ти можеш піти і у...шитись на танцполі під якийсь speed garage (жанр електронної танцювальної музики відомий також як Plus-8, прим. авторки), а потім о 10й вечора піти додому і лягти спати як нормальна людина (сміється).

Тому мені здається, що цей виклик був подоланий, і взагалі тепер денні тусовки стануть окремим форматом і залишаться навіть після закінчення війни. І існуватимуть як окремий жанр у світі електронних івентів.

Анаід: Як змінилась українська електронна музика за останній рік, що знакового відбулось? Андрію, які тенденції ти вважаєш найбільш помітними, зокрема в контексті війни?

Андрій: Усі ми бачимо кількість івентів, які зараз відбуваються, як люди допомагають збирають купу грошей на тепловізори, машини, квадрокоптери і все що завгодно. Дуже круто, що київський, український андеграунд теж активно бере участь в обороні батьківщини, допомагає тим, чим може і це надихає.

Rave UKraine. Фото Mark McNulty

З менш очевидного чи такого, що особисто мені здається важливим у цій історії, це вражаюча кількість релізів українських електронних артистів за останній рік, напевно вона перевищила всі роки до того. Але це стосується не лише кількості, а й якості.

Мені здається, що багато артистів впродовж останніх років відшліфовували свій стиль, але багатьом не вистачало змісту, контексту – що і про що це мистецтво.

Повномасштабне вторгнення все розставило по місцях – продюсери, музиканти, артисти стали рупорами змін і стали голосами українського супротиву.

Це виражається, як і в усіляких попсових треках на радіо Байрактар і тому подібних, але так само це відбувається і в андеграундній культурі. Наприклад, трек Russia is a terorist state від Tucha та BADWOR7H Remix ft. RUSIIICK – це один з найбільш популярних треків як в Україні так і за її межами. Або We will rave on putin’s grave, який можна багато де почути.

Звісно є і такі феномени як "Вова, ї..ош їх б...ь"...

Мені здається, що у нас з'явився такий профільний український жанр електронної музики, який можна назвати UA bass. Це мікс брейкбіту, джанглу, dram and bass з елементами фольку, аутентичних співу багатоголосся і жирнючих басових бітів. Припускаю, що ми ще почуємо багато треків у цьому напрямку і вони звучатимуть на величезній кількості вечірок, було би класно качати цей формат.

Втім, я думаю, що той войс і той меседж, який з'явився, насправді є дуже важливим для формування українського наративу не тільки на території України, де для багатьох він вже став очевидним, але і за кордоном. І те, що ці треки стають популярними за кордоном - це дуже круто.

Rave UKraine. Фото Mark McNulty

Другий важливий момент, це вражаюча кількість українських артистів, які вистрілили за кордоном. Такого ніколи не було і це направду ревайвл української електронної музики релізи попадають на міжнародні компіляції великих лейблів, великі закордонні артисти вписуються в компіляції українських лейблів, українських артистів запрошують на різноманітні радіо, такі як NTS, RINZ fm, мюнхенське Radio 80000 та дуже багато інших незалежних радіостанцій в Європі, Канаді, США. Мені здається, що мало не щотижня в ефірах зʼявляються то подкасти українських продюсерів то грають сети артистів.

Анаїд: Джез, якою була жанрова концепція RaveUKraine, за якими критеріями ви обирали кого запрошувати з артистів?

Джез: Ми хотіли продемонструвати широкий спектр рейв-музики, танцювальної та електронної музики, яка б сподобалася широкій демографії рейверів. Також для нас було важливо зібрати гендерно збалансований склад і я дуже радий, що у нас вийшло представити більше виконавиць.

До команди долучились Caroline Prothero Керолайн Протеро – менеджерка Devid Guetta, засновниця першої цифрової промо-платформи для діджеїв Promo One; Jack Beadle Джек Бідл – музичний оглядач та піарник що співпрацював із такими суперзірками як Avicii, Coldplay, Hozier, Rö yksopp, Том Оделл; Mike Deane Майк Діaн – очільник Liverpool Music Week; Charlotte Corrie Шарлотта Коррі – з ліверпульської громадської організації Open Culture та інші.

Організатори RaveUKraine в Ліверпулі. Фото Марка МакКнутлі з Інстаграму Джек Бідл

Куратором київської події я запросив стати Андрія, з яким вже був знайомий та співпрацював раніше. В плані формування київського лайнапу я повністю довірився команді HVLV, щоб вони запросили артистів, яких вважають найкращими на власний розсуд.

Андрій: Це дуже цікава історія співпраці. Ми виступаємо як організатори київського майданчику, в Ліверпулі – свій. Разом з Женєю (Євген Горбань, dj Data Molfar) хотіли сформувати лайнап за принципом української ламаної сцени – який би презентував найцікавіших артистів, які грають чи продюсують в цьому жанрі. Також, для нас було важливо представити не просто класних артистів, а проактивних діячів, які уособлюють рушійні сили нашої андеграундної сцени.

Лайнап київської сцени RaveUKraine: резидентка Кирилівської Jane. Lostlojic – засновник лейблу Mystictrax. Pledov – засновник POLYGON LABLE, один з співзасновників великого мультидисциплінарного фестивалю "Мистецтво зброя", що відбувся в Берліні 25 лютого 2023. Ще Cantrust – викладач Культури звуку і Raavel – зараз військовий ЗСУ, його виступ співпав зі службовим відрядженням у Київ.

RaveUKraine в Ліверпулі

Анаід: Джез, яке ваше кураторське бачення місця в ліверпульському лайнапі Dj Mingulitka та Human Margareeta? Який у них потенціал зацікавити британську аудиторію?

Джез: Human Margareeta – діджейка та електронна продюсерка з Києва. Засновниця феміністичного електронного колективу CUTIECORE, який працює з експериментальною музикою. Human Margareeta прихильниця ритмічного басу та відома своїми динамічними та багатогранними сетами, в яких поєднуються різні жанри – електро, техно, геттохаус і брейкбіт.

Як культурна активістка Маргарета є організаторкою числених заходів присвячених сучасному мистецтву, ламаним ритмам та експериментальній музиці в Києві. Її пристрасть до популяризації андеграундної музики розвинулась до створення колективу GRVGRV, в якому вона брала активну участь з 2019 по 2021 рік.

Mingulitka – музикантка і діджейка з Києва, нещодавно переїхала до Лондона. В її музиці відчувається вплив дуже різних музичних напрямків, однак її справжньою пристрастю є електро, брейкбіт, juke, геттохаус. Її обширна музична обізнаність свідчить про готовність та відкритість до експериментів зі звуком та стилями. Mingulitka є резиденткою Voices Radio, грала також на Brixton Radio, AAJA та Tilos Radio.

Британську сцену на рейві представляли James Lavelle, DJ Paulette, Jodie Harsh, Sarah Story та діджейсет Hot Chip.

RaveUKraine в Ліверпулі

Анаід: Андрію, як тобі ліверпульський лайнап? На перший погляд, артисти британської сцени рейву не справляють враження великих прихильників України. Як ти вважаєш, чи враховували при виборі артистів на цей захід їх громадянську позицію?

Андрій: Звісно, ліверпульський лайнап складається переважно з британських артистів, серед яких є і один великий і дуже відомий хедлайнер – це Hot Chip. Його участь стала можливою завдяки зусиллям Джеза, йому вдалось знайти і домовитись з усіма артистами.

Щодо громадянської позиції слід розуміти, що в Британії рівень підтримки України на цій війні серед населення один з найбільших в Європі. В них дуже конкретна позиція, і все дуже чітко із розумінням подій що в нас відбуваються, як реагувати і що робити. Основний бекграунд-чек, за яким ми стежили – щоб серед запрошених не було тих, хто грає концерти в Росії, а також якихось контраверсійних артистів, з ким уже були зашквари, або таких що можуть їх спричинити. Власне, ми відмовились від одного доволі великого українського артиста, саме через контраверсійність цієї особи. Натомість ми вирішили запросити когось більш андеграундного, але наших core people.

Прицільно обирати лише з тих, хто активно підтримує Україну у твітері чи постить інформацію про якісь збори коштів ми не ставили за мету, але нам відомо що ті ж Hot Chip дуже підтримують Україну, багато хто з артистів погодились зіграти на RaveUKraine не за гонорари, а виключня для підвищення уваги до України.

Джез: Ідея "перетворення" закритих, розбомблених, зруйнованих закладів культури на логістичні центри, продовольчі склади, шелтери для біженців дуже пронизлива. Невпинність, з якою українці доносять своє повідомлення до світу, з яокю вони демонструють силу музики, музики як форми опору, надихає. Для мене велика честь бути партнером HVLV і робити Rave UKraine, я вражений стійкістю українців перед лицем цієї ганебної, шокуючої та огидної війни, яку Росія веде проти вашої країни.

Анаід: Які перспективи в українських андеграундних артистів за кордоном та їх ролі в культурній промоції України?

Андрій: Українських вечірок по усьому світу відбувається напевно більше, ніж будь-коли до цього. Українська електронна музика звучить в усіх містах і люди на неї ходять, її слухають.

Мені здається, що цей рік став роком становлення української електронної сцени, і, що важливо, дав поштовх вийти з колиски в якій вона перебувала впродовж останніх 6-7 років. Нарешті стався цей вихід в люди і мені здається що цей рік і наступний будуть про те, як українська електронна сцена завойовуватиме все більше прихильників по світу. Я впевнений, що завдяки українським артистам, які перебувають закордоном, зʼявляться нові, більш серйозні міжнародні лейбли. На місці поодиноких ініціатив зʼявляться нові формації та промогрупи, які будуть просто розносити кабіни.

RaveUKraine

Анаід: Чи суттєво вплине на ці процеси посилення обмежень виїзду за кордон для чоловіків?

Андрій: Впродовж минулого року дуже багатьом артистам вдалося виступити на різноманітних івентах за кордоном. Але зараз, на жаль, Мінкульт посилив обмеження на виїзд для чоловіків, а ми знаємо, що їх більше половини серед артистів електронної сцени, а також у складі суміжних бендів, де чоловіки і жінки грають разом. Організація привезення артистів це дуже складний процес і коли ти не можеш розраховувати, не знаєш до останнього чи дадуть дозвіл на виїзд, чи відбудеться виступ.

Багато артистів зараз просто відмовляються подавати документи через низку бюрократичних моментів із цим пов'язаних. Це дуже прикро, оскільки минулий рік був надзвичайно потужний в плані експорту українських артистів і хотілось би цю тенденцію продовжити. Але з новими правилами це дуже складно. Я впевнений, що знайдуться рішення і все буде круто.

RaveUKraine в Ліверпулі

Не круто те, що саме ті люди, які виїжджають на пару днів виступити на івенті лишаються за кордоном і роздають інтерв'ю, в яких розказують, як вони класно зʼ...лися як криси.

Це псує репутацію усім та закриває можливості для тих артистів, які свідомо їдуть працювати на репутацію, заробляють самі і збирають гроші на потреби, і вертаються в Україну. І внаслідок дій якогось хмиря, який вирішив повийобуватись на камеру тепер не можуть продовжувати свою діяльність. Але я впевнений, що ми і це теж подолаємо.

RaveUKraine в Ліверпулі

Принципова умова була присутність українських артистів і на ліверпульській сцені, тому київська команда частково долучилась і до формування лайнапу британського майданчика.

Янковський: Щоб додати ще більше українського на цей захід ми, власне і забукали Настю Хаман, яка Dj mingulitka та Марго human margareeta, які презентують український київський подільській двіж безпосередньо в Ліверпулі.

Анаід: На завершення замість підсумків пропоную сформулювати ключові питання від яких залежатиме подальший напрямок руху електронної сцени. Андрію, які це питання та можливі сценарії розвитку на твою думку?

Андрій: Чи успіхи українських артистів за кордоном це одномоментний хайп спричинений війною чи все-таки українська сцена може запропонувати якісну і конкурентно спроможну музику?

Зараз люди ходять на всі українські вечірки, тому що це класні тусовки, чи лише, тому що хочуть підтримати українців, що постраждали через війну? Чи зникне цей інтерес щойно війна закінчиться, все повернеться на свої на кола? Я думаю, що це не так, але час покаже як все піде.

Кількість релізів не зменшується, рух продовжується, івентів відбувається все більше, музиканти не зупиняються і це вже не тільки треки про війну, а просто дуже класна, якісна музика з глибоким контекстом. Я сподіваюсь, що майданчики переживуть цю війну, класні люди не підуть зі сфери, як це частково сталось під час ковіду.

Хочеться вірити, що після війни нас очікує масштабний ренесанс андеграундної сцени, свобода від російського контенту і ринку, якого більше не існуватиме як такого. А українська електронна сцена нарешті повернеться обличчям до заходу та співпрацюватиме із західними партнерами та водночас буде направлена всередину – до внутрішнього глядача.

Київ і вцілому Україна знову стане класним європейським культурним хабом, привабливим для охочих приїхати сюди щоб відпочити, послухати музику, насититись культурою.

Будемо сподіватися, що так все і станеться, але поки що життя покаже. Ми не знаємо, скільки буде тривати війна і яким буде її ауткам, не знаємо в якому стані все залишиться. Тому будемо сподіватися на краще, готуватися до гіршого і намагатися отримати хоча б якесь задоволення в процесі.

Реклама:

Головне сьогодні