Під звуки дощу: як київська Філармонія закрила воєнний музичний сезон

25 червня позначилося у культурному календарі Києва двома історичними подіями: завершенням воєнного XI Книжкового Арсеналу і закриттям воєнного 159-го концертного сезону у Національній філармонії України. Чим запам'ятався цей сезон і яким був його завершальний концерт – розкаже музична оглядачка УП.Життя Наталка Писанка.

Це був непростий сезон для київської Філармонії. 10 жовтня 2022 її приміщення було ушкоджено вибуховою хвилею від російського ракетного удару по столиці. А ще безкінечні, як тоді здавалось, зимові блекаути, коли світло зникало або ж з’являлося під час концертів. Прохолодна зала, коли відвідувачі сиділи у верхньому одязі. Повітряні тривоги під час концертів, які змушували йти у сховище.

Попри це, музиканти і заклад вистояли. І наче в супротив усього мороку давали цікаві концерти та запрошували закордонних гостей. Наприкінці 2022-го філармонія отримала нового очільника, в афішах з'явилися нові програми, зокрема, для дітей, запровадилися відкриті репетиції, опитування публіки щодо побажань майбутніх програм.

Маріуш Патира перед концертом. Фото: Дмитра Головченка

У програмі заключного концерту сезону було зазначено ім'я польського скрипаля Маріуша Патири. Він є першим поляком, який здобув перемогу на престижному Міжнародному конкурсі імені Паганіні у Генуї.

Головний диригент Національної філармонії Микола Дядюра. Фото: Дмитра Головченка

Читайте також: "Музика має давати надію": диригент Міхеїл Менабде на київському концерті

Перед концертом мені вдалося кілька хвилин поспілкуватися з Маріушем. Він приїхав на запрошення головного диригента Національної філармонії Миколи Дядюри.

На моє запитання, чи непросто було наважитися, відповів: "Я не міг не приїхати. Українські музиканти працюють у таких умовах постійно, а я тут лише на деякий час".

Патира привіз до Києва Перший скрипковий концерт Паганіні – композитора, який, за словами музиканта, є ключовим у його репертуарі. Він грає Паганіні понад 20 років, і каже, що технічно у творах композитора ніби все вже відпрацьовано, проте сприйняття й інтерпретація змінюється з року в рік.

Маріуш Патира грає Паганіні. Фото: Дмитра Головченка

Читайте також: Маріупольська камерна філармонія відкрила сезон у Києві – оркестрантам аплодували стоячи

Маріуш грає на скрипці, яка є копією інструмента Гванері дель Джезу, і виготовлена 2020-го року польським майстром Войцехом Топою. З українських композиторів, яких грав, Маріуш згадав лише Мирослава Скорика і його "Мелодію".

Перед концертом зі вступним словом на сцену вийшли директор Польського інституту в Києві Роберт Чижевський і новий очільник філармонії Михайло Швед. Їхні промови були доволі лаконічними і неформальними. Зокрема, Чижевський говорив про роль мистецтва під час війни, адже це поява життя, частина перемоги, яка вже відбулася.

Михайло Швед подякував усім, завдяки кому цей сезон і цей концерт відбувся. Згодом на сцену вийшов Маріуш Патира. Попри цілковиту зосередженість, соліст під час виступу усміхався і музикантам оркестру, і диригенту. У розмові перед концертом Маріуш казав, що у захваті від співпраці з оркестром філармонії. І справді, це взаєморозуміння відчувалося під час виступу.

Михайло Швед і Роберт Чижевський. Фото: Дмитра Головченка

Сидячи в першому ряду, я зачаровано спостерігала за тим, як Маріуш вправно долає карколомні пасажі у Першому скрипковому концерті Паганіні. Після його виконання звучали заслужені бурхливі овації. Але найбільше зворушило виконання Маріушем посмертного до-дієз мінорного Ноктюрну Шопена у перекладенні для скрипки з оркестром. Маріуш зазначив, що це – його молитва за українців. Після "Ноктюрну" зала завмерла на кілька секунд.

Зала й оркестр на концерті. Фото: Дмитра Головченка

У другому відділі концерту прозвучала масштабна "Фантастична симфонія" Гектора Берліоза. Що важливо – відчувалося, що й оркестранти, і диригент не просто "відбувають" роботу, а справді кайфують від самого процесу творення музики. Чого мені не вистачило у програмі – творів українських композиторів. Сподіваюся, у наступному, ювілейному 160-му сезоні українська музика стане головним акцентом у програмах філармонії.

Публіка аплодувала, стоячи. Фото: Дмитра Головченка

Але повертаючись до дати 25 червня, важливо сказати, що і Книжковий Арсенал з довжелезними чергами охочих потрапити на культурні події, і заключний концерт у філармонії, квитки на який було розкуплено за кілька днів до самого концерту, – наша потужна протидія як російській агресії, так і ганебним явищам всередині самої України. Це – частина перемоги, що вже відбулася, як справедливо помітив Роберт Чижевський.

Наталка Писанка, спеціально для УП.Життя