“Соромно, що ми все ще мусимо щось доводити”: протести проти Чайковського в назві столичної консерваторії

Сьогодні, 16 березня, попри заборону масових зібрань, на Майдан Незалежності у Києві повернулися протести. Студенти, викладачі столичної консерваторії та знані українські музиканти вимагали прибрати Чайковського з назви Національної музичної академії. Небажання прибрати російського композитора з назви вишу призвело до кризи в консерваторії – звідти почали звільнятись найкращі викладачі. 

Випускниця НМАУ, а нині музична оглядачка УП.Культура Наталка Писанка взяла участь у протесті та написала про це репортаж. 

"Сором", "Скільки ще?", "No Russian culture", "Чайку геть", "Соромно, що ми все ще мусимо щось доводити" – такі плакати я зафіксувала в руках студентів та викладачів, що прийшли на акцію під стіни своєї альма-матер. Їхня вимога – прибрати сліди країни-агресорки Росії зі стін консерваторії та повернути викладачів, які звільнилися на знак незгоди з керівництвом музакадемії. 

Окрім плакатів, учасники акції принесли музичні інструменти і влаштували імпровізований концерт. Почали його з виконання гімну України під акомпанемент двох скрипальок. Далі звучали "Ой у лузі червона калина", "Україно, Україно" та інші пісні.

Читайте УП.Культура у Telegram

Студенти скандували гасла "Чайковський – це Росія!", "Чайку геть!", "Ні російській культурі".

Один із організаторів акції протесту – студент-магістр фортепіанного факультету Максим Майборода. Він і його однодумці вимагають позбутися імені російського композитора, забрати всі російські символи, наявні у НМАУ, і повернути викладачів, які звільнилися. 

"До прикладу, 2-3 роки тому у консерваторії повісили великий портрет Чайковського, і там присутній російський прапор", – каже Максим Майборода.

Максиму терпець урвався у червні минулоріч. Тоді відбулися збори вченої ради Академії, де було проголошено, що Чайковський, як Христос і Шекспір, належить усьому світу, і перейменування Академії недоречне. 

Ці тези спричинили обурення студентської спільноти. Дискусії точаться вже рік, за цей час студенти неодноразово висловлювали свою позицію: писали відкриті листи до Мінкульту, робили відеозвернення студентів, викладачів, аспірантів і випускників НМАУ.

Нещодавно написали відкритого листа ректору, проте відповіді не отримали. Профільний комітет Верховної Ради, Інститут культури, МКІП, сам міністр Олександр Ткаченко рекомендували позбутися імені Чайковського. Але адміністрація консерваторії продовжує наполягати: Чайковський приваблює до Академії закордонних студентів (а саме - китайських), тож зміна назви ставить під загрозу існування закладу. 

Через таку вперту позицію адміністрації з Академії почали звільнятися викладачі – Олена Корчова, Володимир Сіренко, Алла Загайкевич. Пані Алла та Олена беруть участь у акції сьогодні. 

"Моє рішення звільнитися з Академії – це звісно  "останній аргумент". Коли всі можливі уже вичерпані. Рік війни в Україні – достатній час для "самовизначення. Мій крок, звісно, є кроком підтримки моїх колег – видатної музикознавиці Олени Корчової та подвижника української сучасної музики, диригента  Володимира Сіренка. Вияв професійної та громадянської солідарності", – коментує мені своє рішення піти з консерваторії композиторка, лауреатка премії "Жінки у мистецтві", доцентка кафедри композиції Алла Загайкевич. 

"Збереження імені Чайковського у назві флагмана національної музичної освіти  для мене є передусім виявом зневаги до  цінностей сучасної України. До сенсів української музики, мистецьких ідеалів сучасної музичної спільноти. Власне, на моє переконання цей рік "невизначеності", сумнівних пошуків "українського коріння Чайковського" зашкодив не тільки іміджу Академії, але й іміджу професійної української музичної спільноти загалом", – продовжує композиторка. 

"Один з небагатьох композиторів, який відкрито підтримав перейменування Академії – лідер музичного авангарду 60-х Леонід Грабовський – дуже добре знає сенс понять "інтернаціоналізм, чи русифікація". У 1965 р. Іван Дзюба писав про це, застерігаючи і опираючись режиму. На мою думку, тези  "музика поза політикою", "Чайковський – світовий геній"… є новою версією тієї ж до болю знайомої ідеології зі старої "методички". Толерування "малоросійської" позиції керівництва Академії вважаю загрозливим і неприпустимим. 

Повторюю за Миколою Хвильовим, головним героєм фільму "Будинок Слово", до якого я писала музику - "Геть від Москви!", – говорить Алла Загайкевич.

Серед тих, хто прийшов на акцію протесту – цьогорічний лауреат премії імені Миколи Лисенка, композитор Геннадій Сасько. 

"Я цілком солідарний з тими, хто підтримує зняття назви Чайковського з консерваторії. Ця орда поставила собі за мету знищити українську націю, тож про яку російську культуру всередині України може йтися? Чайковський для Києва нічого не зробив. А тут раптом вирішили переписати історію консерваторії. 1913 – це рік заснування закладу, а не 1863, як пишуть вони зараз. Це вже самоуправство. А коли самоуправління переходить в самоуправство, то виникають такі прецеденти. Раніше студенти (студенти НМАУ) були менш політизовані, зараз від того відкараскатися не можна, бо є фронт. Гинуть їхні знайомі, родичі… Не можуть діти бути байдужими до цього – тому вони вийшли, попри те, що їх може чекати покарання у майбутньому", – пояснює  композитор. 

Читайте також: Час "Ч" для консерваторії Чайковського. Що з нею не так і чому проблема не лише у назві

Геннадій Сасько каже, що відчуває спорідненість з протестувальниками, адже свого часу, у тривожні 1960-ті, був організатором акції протесту проти поганих побутових умов у гуртожитках. Тоді на заняття не вийшли студенти трьох вишів  – консерваторії, театрального та художнього. І ця сміливість допомогла їм у вирішенні проблеми. 

Першою на знак протесту проти дій керівників Академії з неї звільнилась Олена Корчова. 1 березня вона написала на своїй сторінці у Facebook:

"Вільна. Від сорому "чайковського миру". Від гібридності в стінах НМАУ. Від сліпої волі більшості. Від розмивання людських і професійних істин… Вільна, бо звільнилася". 

Услід за нею звільнився ще один викладач – головний диригент Національного заслуженого симфонічного оркестру України, лауреат Шевченківської премії Володимир Сіренко. Його позиція лаконічна і чітка: "І я, і оркестр свою думку висловили. Поки є ім'я Чайковського у консерваторії, я там працювати не буду. Мені совість не дозволяє".

Сьогоднішня акція протесту студентів консерваторії, напевне, перша від 1960-х. Навіть у 2014-му їх не було помітно під час Революції Гідності, хоча ж сама будівля консерваторії розташована у серці подій – на Майдані Незалежності. 

Представники адміністрації Академії цілком очікувано не вийшли до протестувальників. Ректор консерваторії, очевидно, ще не повернувся з Європи, де перебуває "з робочим візитом". Як зазначено 15 березня на сторінці Академії у Facebook, Максим Тимошенко нині інформує представників культури інших європейських країн про створення у структурі НМАУ єдиної у світі музичної кафедри ЮНЕСКО "Музика, освіта, наука – заради миру".