"Прісциллі вистачило сил піти всупереч очікуванням". Нотатки з інтерв'ю з ванної із Софією Копполою

Нова стрічка режисерки Софії Копполи – біографічна драма "Прісцилла" – стала однією з найочікуваніших прем'єр цьогорічного Венеційського кінофестивалю. Щоб представити стрічку на острові Лідо, виконавці головних ролей – Кейлі Спені (яка, до речі, отримала у Венеції відзнаку за свою гру) та Джейкоб Ейлорді – отримали дозвіл від Гільдії кіноакторів США, яка на той час перебувала на піку історичного акторського страйку.

Венеційська прем'єра "Прісцилли" завершилася семихвилинними оваціями. Присутня на показі Прісцилла Преслі, за книгою якої "Елвіс і я" Коппола зняла свій фільм, розплакалася після фінальних титрів.

Українська прем'єра байопіка про дружину "короля рок-н-рола" Елвіса Преслі пройшла в середині жовтня на сьомому кінофестивалі Київський тиждень критики. У широкий український прокат історія Прісцилли Преслі вийде трохи більше ніж за тиждень, 11 січня.

Журналістка УП.Культура Марія Кабацій поспілкувалася з режисеркою Софією Копполою під час ексклюзивного круглого столу.

Наше інтерв'ю з донькою легендарного Френсіса Форда Копполи, що подарував світу такі культові стрічки як "Хрещений батько", "Апокаліпсис сьогодні", "Дракула" тощо, через різницю у часі з США випадає на дуже пізній вечір за київським часом. Через зайнятість Софії, яка збирає відзнаки і нагороди не згірше за відомого батька, його проводять одразу для шести журналістів з різних точок світу.

Поки чекаю на початок розмови, на більшій частині території України оголошують повітряну тривогу, в тому числі в області навколо Києва. Військові повідомляють, що через Київщину летять російські безпілотники-шахіди. Організатори кажуть, що Софія затримується на 15 хвилин, тож я маю час влаштуватися в більш безпечній під час обстрілів локації – у ванній кімнаті.

Зі своїм незвичним для ділової зум-розмови фоном підключаюся до інтерв'ю. Підсвідомо чекаючи на звуки вибухів за вікном, ставлю режисерці "Прісцилли" перше питання:

– Я зараз знаходжуся в Києві, в Україні, де люди вирушають в кінотеатр і не знають, чи зможуть додивитися фільм до кінця, чи їх перерве повітряна тривога. Як от, наприклад, маємо зараз. Ваш фільм – це історія про жінку, яка відстоює свою ідентичність і суб'єктність. Моя країна також бореться за свою ідентичність і суб'єктність та має армію з однією з найвищою чисельністю жінок. Що ваш фільм може розповісти українцям? І з якими думками та емоціями ви б хотіли, щоб вони виходили після перегляду?

"Моє серце розривається через те, через що ви проходите, – починає свою відповідь Софія. – Гадаю, ми завжди можемо отримати інсайти та силу з історій інших людей, історій інших жінок. Я була дійсно зворушена її [Прісцилли] силою обрати важчий шлях, щоб знайти своє справжнє "я". Тож мене надихало і вселяло надію, що вона знайшла свою незалежність та ідентичність за межами ситуації, в яку, як на мене, важко було повірити. Звісно, ніщо не може зрівнятися з війною. Але її власні виклики та боротьба, а ще очікування та ролі жінок того покоління мене зворушили. І як у неї вистачило сил піти всупереч тим очікуванням, які були на той час".

Вона додає, що прагне, щоб українські глядачі пройшли разом із нею через емоційну подорож головної героїні.

"Сподіваюся, стрічка зворушить їх певним чином. Я розповідала про різні етапи, через які вона пройшла, щоб знайти свою ідентичність і подорослішати. Не хочу нікому вказувати, що з цього можна винести. Але мене надихнуло те, що вона пішла проти норми. І те, що її відчуття свого справжнього "я" та ідентичності було досить важливим для неї", – підкреслює Коппола.

Від питань про українців, їхні тривоги та війну переходимо до легших тем. Колеги з інших країн питають оскароносну Софію про підбір акторів на основні ролі, роботу з костюмами та створення саундтреку.

"Ми не робили документальний фільм, але ми хотіли, щоб він був правдивим. Ми завжди поверталися до книги, до того, як вона це описувала, але підходили до справи творчо. Намагалися створити динаміку, про яку вона говорила у своїй історії, і показати це за допомогою акторів", – розповідає режисерка про те, як поєднували факт і вигадку при створенні фільму.

Софія порівнює свою героїню Прісциллу з Алісою в Країні Чудес та пригадує, як з командою відтворювала Країну Чудес Елвіса Преслі – його маєток "Грейсленд". "Було весело працювати з художнім відділом над відтворенням спальні, тому що не було жодної фотографії. Я пам'ятаю, як  запитала Прісциллу, а вона не пам'ятала, як вона виглядала. Тож їм було цікаво придумувати, як би вона мала виглядати", – пригадує вона.

Каже, оскільки Елвіс постійно спав цілими днями, вирішили зробити з його кімнати "справжню печеру з чорного оксамиту". "Художній відділ проробив неймовірну роботу з усіма деталями", – акцентує Коппола.

Режисерка зізнається, що через обмеженість у фінансових ресурсах домовлялася про виготовлення костюмів для стрічки зі своїми друзями зі світу моди: "Ми вирішили звернутися до Valentino і попросили пошити одяг для Елвіса. А потім попросили Chanel зробити весільну сукню. І це допомогло нам, тому що у нас було так багато костюмів, які потрібно було створити. І дуже обмежені ресурси. Ми хотіли попросити друзів у світі моди про допомогу. І дуже раді, що вони нам допомогли".

Нагадую Софії, що на світовій прем'єрі прототип її головної героїні – справжня Прісцилла – розплакалася. І питаю, який момент під час роботи над "Прісциллою" був для неї найбільш емоційним. "Гадаю, перебування у Венеції, коли я побачила завершену стрічку вперше. Дивитися його там разом з Прісциллою, бачити її такою емоційною було дуже зворушливо. Я відчула справжнє полегшення від того, що їй сподобалося. Вона сказала: це було моє життя. Це була єдина річ, через яку я дуже хвилювалася: щоб вона відчула, що ми зобразили її так, як вона намагалася розповісти. Я думаю, що це була історія правдива для неї, тому це було важливо для мене. Тож це був важливий момент", – відповідає вона.

Наша розмова з Софією Копполою добігає кінця, учасники з різних контитентів прощаються один з одним та вимикають конференцію. Я залишаюся за двома стінами чекати відбою повітряної тривоги в Києві. 

Основне фото: Alessandra Benedetti - Corbis/Corbis via Getty Images

Читайте також: "Люди можуть звикнути до всіх жахів, причиною яких є самі": Сандра Гюллер, найкраща акторка за версією Європейської кіноакадемії