Українські мистецтвознавці критикують рішення продати арт-колекцію Медведчука
Напередодні Національне агентство з розшуку та менеджменті активів (АРМА) повідомило про підготовку до продажу картин з колекції колишнього члена нині забороненої партії ОПЗЖ, кума Путіна Віктора Медведчука. У відповідь українські мистецтвознавці, арт-куратори та фахівці висловлюють сумніви в доцільності такого розпродажу.
Про те, що АРМА готується виставити на продаж 264 арештовані судом картини Медведчука, щоб поповнити бюджет країни, повідомила очільниця агентства Олена Дума. Вона додала, що співробітники агентства провели повторний огляд колекції картин і далі реалізацією займеться конкурсна комісія.
Велику частину колекції складають роботи представників Закарпатської художньої школи – це роботи Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, Золтана Шолтеса. На даний момент роботи тимчасово зберігає Національний художній музей України.
Однією з перших на звістку про розпродаж колекції Медведчука публічно відреагувала мистецтвознавиця, кураторка Ольга Сагайдак. Вона зазначила, що серед творів є твори музейного значення. І оскільки в умовах війни музейний фонд має значні втрати і не може собі дозволити придбати роботи, доцільно було б скасувати продаж.
"Зазвичай, музеї мають пріоритетне право придбання робіт з аукціонів. Але в нашій ситуації музей не має коштів, свідомі ж меценати в більшості донатять на армію", – зазначає вона.
На думку Сагайдак, АРМА варто було б порадитися з фахівцями-музейниками, які з робіт лишити в державній власності. Також вона зазначає, що в нинішніх умовах картини зможуть продати за ціною, нижчої їхньої реальної вартості: "Ринок антикваріату зараз відсутній, аукціони практично не проводяться. Отже, те, що в 2012 коштувало 60-70-100 тис. дол, зараз буде виставлено за 10-20 тис. дол. Вартість цих творів у повоєнний період буде на порядок вищою".
Мистецтвознавиця, кураторка, авторка книг про українське мистецтво Діана Клочко закликала Міністерство культури та інформаційної політики подбати про те, щоб важливі роботи були передані до колекцій національних музеїв.
"Як відомо, мистецтво у нас, що в музейних збірках, що у публічних просторах, належить Мінкульту. Вибачте, МКІП. Яке також, як оператор усього музейного фонду країни, я думаю, має право придбати для українського народу певні артефакти. Не все ж надавати і забирати статус "пам'ятки", колись треба і про власне пам'ятки подбати", – висловилася Клочко.
Ексзаступниця очільника Міністерства культури, колишня народна депутатка Ірина Подоляк звернула увагу на те, що АРМА не оприлюднює повний перелік картин із колекції Медведчука, яку збирається виставити на продаж.
"Колекція зараз розділена за місцем знаходження – найцінніша частина у нашому "улюбленому" Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, інша частина (не найцінніша) на перетримці у Нацмузеї і може ще десь – невідомо. Можемо припустити, що за таким принципом розподілені всі колекції Медведчука з різних його маєтків - на Закарпатті, в Києві і ще Бог зна де. Чому перелік (і атрибуція, яка б досконала чи не досконала вона не була) не є відкритим – це, блін, питання. Просто – країна таємних жерців якихось. Шо вам з цієї таємності, володільці інформації? Мутки?" – запитує Подоляк.
Вона також погодилася із думкою мистецтвознавців, що до роботи з арештованими картинами мали б залучити музейників та експертів з українського мистецтва.
"Чому з часу арешту колекції не створена нормальна, відкрита комісія не лише з мистецтвознавців, слідчих і судових експертів, які поняття не мають про ринок предметів культури, його функціонування чи й відсутність, а з ширшого кола учасників – музейників, артдилерів, організаторів мистецьких аукціонів?...Чому жоден з національних музеїв - без різниці київський, чи не київський – не став платформою для обговорення, як діяти і поповнювати музейні фонди арештованими роботами?" – зазначила політична діячка.
Подоляк підсумувала, що "аукціон небаченої щедрості" має бути негайно зупинений, "щоб не довелось, як у часи Другої світової, продавати родинне золото за вартістю окрайця хліба".
"Дуже дивним" називає рішення продати колекцію Медведчука артменеджерка, засновниця ГО Port of Culture Катя Тейлор. "Тут важливо не тільки що державі потрібні кошти, а звідки ця колекція взялася, чи легально вона була придбана. Тобто фактично мова може йти про речі, які є національною культурною спадщиною. Хотілося б дуже цю колекцію побачити. І зрозуміти, як її продаж може покращити фінансову ситуацію. Бо зазвичай мистецтво працює не так", – переконана вона.
На думку артменеджерки, картини краще відправити по музеях, приміром, до розграбованого росіянами Херсонського художнього. Також вона вважає, що після того обов'язково варто позначити їхнє походження.
Тейлор також наголосила на тому, що такі рішення не мають ухвалювати поза думкою фахівців з мистецтва: "Зрештою, коли рішення про таку спадщину приймаються АРМА, яка не є експертом у питаннях мистецтва і культури, дуже хотілося б мати публічне заключення, обґрунтоване чому таке рішення було прийнято, одразу з оцінкою творів мистецтва. Бо при всій моїй любові до мистецтва, Бокшай за межами України поки не суперзірка, і дорого його не продаш. Тобто великих грошей в казну не отримати, а спадщину розпилити дуже легко, залишившись з голими музейними стінами і голим задом".
Про колекцію Медведчука
Восени 2022 року правоохоронці вилучили з будинку Медведчука в Пущі-Водиці колекцію із 316 предметів мистецтва.
Тоді видання "Слідство.Інфо" публікувало документ з переліком вилученого, а також знімки картин, які мали б висіти вдома у Медведчука та Оксани Марченко. Серед портретів кума Путіна та його дружини сумнівної цінності серед арештованих предметів мистецтва були справді цінні речі. Приміром, три роботи художника Івана Айвазовського.
Також у колекції Медведчука – роботи українського живописця Володимира Орловського, російського імпресіоніста Костянтина Коровіна, українського художника-реаліста ХІХ століття Костянтина Крижицького.
Тоді повідомлялося, що вартість ідентифікованих експертами картин з колекції Медведчука може сягати 700 тисяч доларів.