Частина споруд колишнього монастиря Києво-Печерської лаври стане музеями
Частина споруд Києво-Печерської лаври будуть використовуватись як приміщення музейного призначення.
Йдеться про приміщення на території Нижньої Лаври, які були передані у державне управління, повідомив виконувач обов'язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Напередодні в.о. очільника МКІП проінспектував приміщення у Лаврі разом з головою комітету гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєвим, генеральним директором Національного заповідника Києво-Печерська лавра Максимом Остапенком та фахівцями міністерства.
"Безумовно, частина з "новобудів" потребує знесення і відновлення історичного ландшафту. Разом з тим, окремі будівлі можуть принести користь державі", – заявив Карандєєв.
Також він повідомив, що в одному з приміщень буде створено фондосховище музейних цінностей.
Що відбувається довкола Лаври?
1 січня 2023 року сплив термін дії договору, укладеного між Національним заповідником Києво-Печерська лавра та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою УПЦ МП про надання Успенського собору та Трапезної церкви в безоплатне користування церкві.
У березні 2023 року заповідник розірвав договір із УПЦ МП про безоплатне користування Лаврою в Києві, тож ченці змушені були покинути монастир і всі будівлі. Але представники УПЦ МП відмовилися це робити.
29 березня 2023 року до Господарського суду Києва надійшов позов від Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У ньому УПЦ МП вимагала визнати незаконною відмову від договору.
Тоді ж намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло заявив, що він та духовенство не планує покидати Лавру до закінчення судового розгляду.
1 квітня 2023 року Шевченківський суд Києва відправив Павла під цілодобовий домашній арешт на два місяці за підозрою у розпалюванні міжконфесійної ворожнечі та виправдовуванні збройної агресії РФ проти України. 7 серпня митрополита Павла звільнили під заставу в розмірі 33,3 млн гривень.
12 квітня на території Лаври розпочала свою роботу Комісія з приймання-передачі державного майна. 5 червня вона завершила свою роботу, після чого заповідник направив УПЦ МП вимогу про невідкладне повернення всіх будівель та іншого майна державі.
13 червня Господарський суд Києва відмовив у задоволенні позову УПЦ МП до Національного заповідника і зобов'язав повернути заповіднику 79 об'єктів Нижньої лаври.
6 липня комісія почала опечатувати корпуси Нижньої лаври. Планували опечатати всі приміщення, крім необхідних монахам для проживання. Втім, кожного разу це супроводжувалося бойкотом та протестами вірян УПЦ МП.
Станом на березень 2024 року у користуванні чоловічого монастиря УПЦ МП перебувало 26 приміщень.
7 вересня минулого року ЮНЕСКО внесло Лавру до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.
