Національний музей історії України у Другій світовій війні прибрав напис російською з фасаду

Анастасія Большакова — 30 січня, 16:45
Національний музей історії України у Другій світовій війні прибрав напис російською з фасаду
Національний музей історії України у Другій світовій війні

Національний музей історії України у Другій світовій війні завершив демонтаж російськомовного напису зі скульптурної галереї "Герої фронту й тилу".

Про це повідомили на сторінці музею у Facebook.

Напис "их подвиги будут жить вечно их имена бессмертны" вважають проявом радянського російськомовного пропагандистського наративу.

"За нинішніх умов повномасштабної війни наявність у просторі Меморіального комплексу російськомовних написів, які ретранслюють наративи ворога та слугують обґрунтуванням російської агресії є неприпустимим", – наголосили представники музею.

Національний музей історії України у Другій світовій війні
Національний музей історії України у Другій світовій війні
Національний музей історії України у Другій світовій війні
Національний музей історії України у Другій світовій війні
РЕКЛАМА:

Перед демонтажем музей ініціював обстеження напису. Фахівці науково-реставраційної комісії музею провели дослідження та обґрунтували необхідність демонтажу. Його мають реставрувати й переосмислити, щоб надалі використовувати у виставковому просторі.

Наприкінці 2024 року Національний музей історії України у Другій світовій війні демонтував назви російських та білоруських міст з Алеї міст-героїв.

У музеї підкреслили, що радянський термін "місто-герой" ввели указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року. "Не було визначено жодних критеріїв щодо роботи комісій, які ухвалювали рішення про присвоєння звання "місто-герой". Відзначення міст мали хаотичний характер і використовувалися суто з ідеологічною метою – імплементацією міфу про "Велику Вітчизняну війну", пояснили музейники.

Серед демонтованих назв міст найбільше російських – Москва, Новоросійськ, Ленінград, Волгоград, Тула, Мурманськ і Смоленськ. Ще два – білоруські: Мінськ і Брест. Є і українські – Київ та Одеса, а також два міста Криму – Севастополь та Керч.

Переосмислення Музею історії України у Другій світовій

З 2022 року в музеї стартував проєкт "Тризуб Батьківщини". В його межах у серпні 2023 року демонтували радянський герб на монументі "Батьківщина-мати" та замінили його українським тризубом. Також повідомлялося, що після заміни герба монумент планують перейменувати.

У березні 2024 року музей повідомив, що услід за переозначенням "Батьківщини-матері" планує позбутися слідів радянського наративу про міф "Великої Вітчизняної війни". Тоді спільнота Ukrainian Modernism розкритикувала установу через імовірні плани демонтувати горельєф "Курська битва".

Втім, у розмові з УП.Культура директор музею Юрій Савчук пояснив, що йдеться не про скульптурний коридор в стилі бруталізму, а про бронзовий горельєф авторства скульпторів Євгена Карпова та Валерія Федичева присвячений битві на Курській дузі.

Реклама:

Головне сьогодні