"Це "обнуляє" місто": мери Одеси та Дніпра виступили проти перейменування вулиць
У середу, 31 липня, в Одесі перейменували 85 топонімів, в області — 347. Того ж дня проти цього рішення виступив міський голова міста Геннадій Труханов.
Як повідомило Міністерство культури та інформаційної політики, обʼєкти топоніміки перейменували відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
"Для перейменування використали імена українських Героїв-воїнів, які віддали життя за Україну в російсько-українських війнах. Це Віталій Блажко, Ярослав Баїс, Віталій Гуляєв, Олександр Станков та інші. Крім того, це імена українців, які відстоювали незалежність України у різні часи нашої історії й були відомими науковцями, митцями та освітянами", – розповіли у МКІП.
Одну з вулиць перейменували на честь окремої механізованої 28-ї бригади замість вулиці Паустовского, зʼявився проспект Лесі Українки (колишній Гагаріна), а також сквер на честь першого Голови Уряду Кримської Народної Республіки 1917 року Номана Челебіджіхана (колишній К. Паустовського).
Деяким вулицям повернули історичні назви:
- вулиця Пушкінська стала Італійською;
- провулок Чайковського – Театральний;
- Гагарінське плато – Аркадійське;
- площа Думська – Біржева.
Втім згодом Геннадій Труханов записав 7-хвилинне відеозвернення, в якому розповів про непричетність до цього рішення міської влади. Він виступив проти перейменування вулиці Пушкінська, Буніна, Віри Інбер, Жуковського, Бабеля, Ільфа та Петрова, бульвару Жванецького.
"Виходячи з логіки "деколонізаторів", ми маємо відмовитись від всього того, що зробило Одесу світовим брендом. Говорячи простою мовою – це "обнуляє" наше місто", – сказав міський голова Одеси.
Також Труханов згадав про памʼятник Пушкіну, який досі міська влада відмовляється демонтувати. За його словами, монумент знаходиться в історичній частині міста і перебуває під охороною ЮНЕСКО. Демонтаж призведе до "порушення цілісності і автентичності спадщини", як і перейменування вулиць в цій частині Одеси.
Раніше, 30 липня, на переймування в Дніпрі відреагував міський голова Борис Філатов. В місті нові назви отримали 114 топонімів. Посадовець також заявив про непричетність його особисто та міської ради до цього.
Як висловився Філатов, більшість нових назв топонімів він вважає зміною "шила на швайку" та антиісторизмами, що не мають звʼязку з історією міста.
"Натомість (навіть не як міський голова, а як звичайний мешканець Дніпра) я прагну почути: чим вас не влаштовує 152-га стрілецька дивізія, що під час Другої світової звільняла Дніпро від нацистів? І чому тепер з мапи Міста ви стерли назву вулиці на її честь? Дайте відповідь лише на одне запитання.
Що це було? Це щоб у Москві було чим займатись пропагандистам?", – написав міський голова.
Як Труханов, так і Філатов наголошують на тому, що перейменування обласна військова адміністрація ухвалила за короткий термін. Тепер вони разом з міськими радами будуть шукати "законні процедури" щоб скасувати рішення ОВА.
Перейменування вулиць в Україні
Для того, щоб перейменовувати вулиці посадовці міських та обласних рад послуговуються законами "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" та "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
Згідно із цим законами, культурними пам’ятками не можуть бути символи російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології. Також завдяки закону з’явилися правові підстави, щоб вилучати радянські пам'ятки з Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
З 2022 року крім зміни назв топонімів почали демонтувати російську символіку з фасадів будинків, прибирати пам’ятні знаки та скульптури на честь російських дієвців та прибічників їхньої влади.
На початку літа 2024 року громадська організація "Деколонізація.Україна" показала оновлену карту вулиць, які пропонують перейменувати згідно до закону про декомунізацію і деколонізацію.
Найбільшу кількість вулиць потрібно було перейменовувати у Запорізькій (1011), Вінницькій (912), Одеській (581) та Харківській (656) областях. Натомість найменше перейменувань були потрібні для Тернопільської (22), Львівської (12) та Івано-Франківської (3) областей.
