"Королеві української поезії" Ліні Костенко сьогодні 95 років. Серед подарунків – перевидання "Берестечка" та інтерв'ю
Найцитованішій українській поетесі сьогодні 95 років. 19 березня легендарна Ліна Костенко святкує свій день народження.
Лавреатка Шевченківської премії та премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону почала публікувати твори у 16 років.
До ювілею у Києві в Будинку кіно відбулася презентація перевидання її роману у віршах "Берестечко". Цей роман Ліна Костенко писала майже 30 років. На зустріч із читачами поетеса прийти не змогла. Була її донька Оксана Пахльовська, яка переказала, що пані Ліна "дуже рада, що такі зустрічі з читачами відбуваються, навіть без її участі".
Роман написаний ще в 1966-1967 роках, однак тривалий час доопрацьовувався і був опублікований уже в незалежній Україні.
Оксана Пахльовська також додала, що з мамою все добре і вона з початку повномасштабного вторгнення знаходиться у себе вдома в Києві.
Ліна Костенко. Фото зроблено 10 років тому.
"Для себе я називаю цей портрет «Українська Королева». У наші межові, вирішальні для Української Держави і всіх нас часи маємо все ж один безсумнівний привілей – жити в її епоху, надихатися її Високим Словом. І особлива радість, що сучасні Королеви й живуть не так швидкоплинно…", – сказав про це фото Іван Малкович.
Оскільки поетеса брала участь у дисидентському русі, тож 1961 року її твори публікували польські та чехословацькі видання, а в Україні – лише "самвидав".
"Ліна Костенко вибрала заслання, хоча і не в киргизьких степах, а в центрі Києва. Писала "в стіл", писала вірші, писала "Берестечко", історичний роман", – пише про поетесу український кінокритик Сергій Тримбач. "Внутрішнім сюжетом тієї історії є ланцюг поразок, з яких не роблять висновків, не використовують як матеріал для творення історичної перемоги…
Та перемога ця усе ж є – вона у самій поезії, у цьому феноменальному явищі на ймення ЛІНА КОСТЕНКО, одній з вершин переможного українського духу. Її прозрінь не варто боятись – "бо вони як ліки". Часом такі гіркі, але такі потрібні задля здоров’я нації", – додав Тримбач.
Поетеса не просто продовжувала писати, вона продовжувала боротися за українських культурних діячів та діячок. У 1965 році Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції, а в 1968 році – лист на захист В'ячеслава Чорновола як відповідь на наклеп, зведений на нього в газеті "Літературна Україна". Після цього її ім'я надовго зникло з радянської преси.
Водночас як зазначив Іван Малкович, видавець "Абабагаламага" зараз загальний наклад роману Костенко "Записки українського самашедшого" сягнув понад 240 тисяч примірників. А загальний наклад вибраних віршів Ліни Костенко "300 поезій" – понад 260 тисяч. І це, каже Малкович, безпрецедентне явище в сучасній європейській поезії.
Малкович зауважив, що Ліну Костенко називають "королевою української поезії ХХ століття, яка "в часи безвір’я повертала людям віру у слово, а також такі поняття, як гідність, національна честь і самоповага. Її поетичними і прозовими рядками читачі висловлюються про безліч тем і речей. Вражає всеохопна тематика поезії Ліни Костенко: від високої любовної лірики, української і світової історії, музики, спорту – до актуального сьогодення: "І жах, і кров, і смерть, і відчай, І клекіт хижої орди. Маленький сірий чоловічок Накоїв чорної біди…""
Вітаючи поетесу з днем народження, Радіо "Хартія" анонсувало три серії інтерв’ю Сергія Жадана з Ліною Костенко, у якому "Ліна Василівна говорить про минуле і сьогодення, про війну і пам‘ять, про близьких і далеких".
На завершення ми згадаємо рядки з вірша Ліни Костенко. А в коментарях діліться своїми улюбленими віршами.
"Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш — то уже навіки".
