Болю може не бути, а вагітність його не лікує: 10 міфів про ендометріоз
Ендометріоз – це стан, при якому тканина, схожа на внутрішню слизову оболонку матки (ендометрій), починає рости поза її межами, тобто у місцях, де вона не повинна бути.
За приблизними оцінками, на ендометріоз страждають близько 280 тисяч українок, однак реальна кількість може бути значно вищою. В одному з досліджень, яке оцінювало поширеність ендометріозу серед жінок в Україні, його виявили у 28,4 % гінекологічних пацієнток.
Завдяки значній поширеності та складності його виявлення, симптоми, лікування та особливо причини виникнення ендометріозу оточені значною кількістю міфів, які "УП. Життя" розвіює з допомогою таких джерел: Medical News Today, World Health Organization, National Institutes of Health, An International Journal of Obstetrics and Gyneacology, American College of Obstetricians & Gynecologists та ESHRE guideline: endometriosis.
Що таке ендометріоз?
У всьому світі приблизно 10% жінок репродуктивного віку мають ендометріоз. Через велику різноманітність симптомів люди з цим станом часто стикаються із затримкою встановлення діагнозу.
Найхарактернішим симптомом ендометріозу є тазовий біль. Він може бути як помірним, так і дуже сильним.
Зазвичай біль посилюється безпосередньо перед менструацією та під час неї. Залежно від локалізації вогнищ ендометріозу, ендометріоз може спричиняти проблеми з фертильністю.
Для початкової оцінки та прийняття рішення про лікування часто достатньо УЗД на тлі клінічної картини. Водночас лапароскопія все ще є безцінною для хірургічного лікування та уточнення діагнозу (якщо необхідно).
Лікування ендометріозу індивідуальне та залежить від мети (зменшити біль, покращити фертильність тощо). Однак на сьогодні не існує відомого способу для повного вилікування цього захворювання.
Детальніше про ендометріоз "УП. Життя" писала у тексті.
Попри ці відомі факти, навколо ендометріозу існує багато міфів, що часто спричиняє плутанину щодо того, у що варто вірити.
Наводимо 10 поширених міфів про ендометріоз:
1. Менструації завжди дуже рясні та болісні при ендометріозі.
У деяких людей справді бувають дуже рясні та болісні менструації при ендометріозі, але це лише один із варіантів його прояву. У когось спостерігаються легкі спазми та незначні кровотечі, а в інших – біль навіть між менструаціями.
Ендометріоз може проявлятися і в інших формах – наприклад, біль у кишківнику, біль під час сечовипускання, овуляційний біль, а також біль в інших частинах тіла.
Існують випадки повної відсутності болю при великих вогнищах ендометріозу. Такі симптоми іноді можуть "збити з пантелику" лікаря при діагностичному пошуку та скерувати в неправильно напрямку.
2. Вагітність може "вилікувати" ендометріоз.
Дослідження показують, що вагітність не має доведеного терапевтичного ефекту при ендометріозі. Більше того, науковці зазначають, що хоча деякі вогнища ендометріозу можуть частково регресувати, інші залишаються стабільними або навіть прогресують.
Вагітність не виліковує ендометріоз. Деякі жінки можуть відчувати покращення симптомів під час вагітності, однак у інших цього не відбувається, а іноді симптоми навіть можуть посилюватися.
Вагітність змінює рівні гормонів в організмі, а ці зміни можуть впливати на інтенсивність симптомів після пологів.
3. Видалення матки (гістеректомія) може вилікувати ендометріоз.
Згідно з одним дослідженням, у якому брали участь 137 жінок з ендометріозом, які перенесли гістеректомію (повне або часткове видалення матки), 84% учасниць спостерігали покращення симптомів після операції.
Проте навіть при полегшенні проявів, ендометріоз може повертатися після операції. Симптоми також можуть зберігатися, якщо ендометріоїдні вогнища знаходяться поза межами матки.
4. Ендометріоз уражає лише органи жіночої репродуктивної системи.
Вогнища ендометріозу найчастіше виявляють у ділянці таза. Однак вони можуть розвиватися в будь-якій частині тіла.
Часто ендометріоїдні вогнища не вражають безпосередньо репродуктивні органи, а імплантуються на внутрішній поверхні черевної порожнини – структурі, яка називається очеревиною. Саме це й спричиняє біль.
Але ендометріоз може виникати практично будь-де: його виявляли навіть у плеврі легень та в головному мозку.
У дослідженні на мишах, під час якого вивчали здатність клітин ендометріального походження мігрувати до інших органів, науковці припускають, що ендометріоз у віддалених від таза ділянках може бути більш поширеним, ніж вважалося раніше.
5. Ендометріоз завжди викликає сильний біль.
Дані досліджень свідчать, що понад 60% жінок із діагностованим ендометріозом повідомляють про хронічний тазовий біль. Попри те, що це поширений симптом, діагноз ендометріозу можливий навіть за відсутності больових відчуттів.
У деяких людей із легкими формами ендометріозу спостерігається сильний, виснажливий біль, тоді як у частини пацієнтів із глибоким інфільтративним ендометріозом болю майже немає або він відсутній зовсім.
Ймовірно, це пов'язано з тим, чи виділяють вогнища певні больові медіатори, а також із їхнім розташуванням.
6. Менопауза зупиняє ендометріоз.
Ендометріоз не обов'язково припиняється з настанням менопаузи. Насправді цей стан може вперше розвинутися навіть через роки після завершення менструацій.
Хоча досліджень у цій сфері обмежено, науковці оцінюють, що 2-5% жінок можуть мати постменопаузальний ендометріоз.
Так само як гістеректомія не завжди виліковує ендометріоз, менопауза не може гарантувати його зникнення.
7. Ендометріоз завжди провокує безпліддя.
Дослідження свідчать, що 30-50% жінок з ендометріозом мають труднощі із настанням вагітності. Ця хвороба може знижувати шанси на вагітність через анатомічні порушення (злуки, деформації звʼязок, яєчників або маткових труб). Через це яйцеклітині та сперматозоїду важко зустрітись. Водночас при обмеженнях прохідності маткових труб можливі ектопічні (неправильно розташовані) вагітності.
Попри таку статистику, ендометріоз автоматично не вказує на діагноз "безпліддя". Багато жінок з ендометріозом вагітніють природно або з допомогою репродуктивних технологій. За рахунок того, що при вагітності не відбувається відшарування ендометрію (бо він стабілізований прогестероном, який значно підвищений під час вагітності), ендометріоз не розвивається та може навіть регресувати.
Якщо жінка намагається завагітніти, то їй (за потреби) спочатку пропонують курси медикаментів чи хірургічне втручання, або ж нічого не призначають та одразу дозволяють вагітніти.
8. Переривання вагітності спричиняє ендометріоз.
Міф про те, що аборт спричиняє ендометріоз, не має наукового підтвердження.
Хоча точна причина ендометріозу досі невідома, його виникнення ймовірно пов'язане з генетичною схильністю. Немає жодних доказів того, що аборти спричиняють ендометріоз.
9. КОКи можуть вилікувати ендометріоз.
Комбіновані оральні контрацептиви (КОКи) не виліковують ендометріоз, проте вони справді можуть допомогти зменшити симптоми завдяки пригніченню овуляції та менструацій.
Водночас не всім пацієнткам варто приймати саме КОКи при ендометріозі. Найоптимальнішими є похідні прогестерону (гестагени). Це природний жіночий гормон, який відповідає за другу фазу менструального циклу та підтримку вагітності, він зупиняє подальше потовщення ендометрію та стабілізує його.
Ендометріоз реагує на зміни менструального циклу так само, як і ендометрій (внутрішній шар, слизова оболонка матки). Під час менструації, на тлі падіння рівня гормонів (особливо прогестерону), буде відбуватися відшарування цих вогнищ. Тому прийом гестагенів допомагає стабілізувати ендометрій та, відповідно, вогнища ендометріозу.
До інших препаратів, що застосовуються при ендометріозі, належать знеболювальні засоби, зокрема нестероїдні протизапальні препарати.
10. Високий рівень естрогену спричиняє ендометріоз.
Підвищений рівень естрогену не вважається доведеною причиною ендометріозу. Водночас вчені припускають: хоча високий рівень естрогену не сприяє виникненню ендометріозу, сам естроген та його рецептори можуть брати участь у процесах, пов'язаних із розвитком цього стану.
Крім того, зазначається, що активація певних типів лейкоцитів може спричиняти хронічне запалення та потенційно сприяти розвитку ендометріозу.