Рівняймося на тубільців: в учених з'явилася нова теорія щодо необхідної людям кількості сну
Але, виявляється, тубільці в Африці та Південній Америці сплять менше за нас і не жаліються. Про це говорять результати дослідження, проведеного американським професором психіатрії Джеромом Сігелем.
Про це пише New York Times.
Вважається, що сучасні американці нині в середньому сплять на 2-3 години менше, ніж до індустріальної революції. Одначе навіть меншою кількістю сну обходяться представники спільнот мисливців-збирачів, що збереглися в Африці та Південній Америці. При цьому вони не користуються електрикою, та й узагалі їхнє життя за тисячі років практично не змінилося.
Зі слів Сігеля, медицина сну досі вважала, що за законами природи людина має вкладатися спати, коли сідає сонце, але ми цього не робимо, бо оточені джерелам штучного освітлення.
Як з'ясувала команда вчених, мисливці-збирачі не сплять ще 3-4 години після заходу сонця, хоча світить їм лише маленьке багаття. А в більшу частину днів тубільці прокидаються за годину до світанку. Вночі вони сплять приблизно 6,5 години – навіть менше за середньостатистичного американця.
Учених вразило те, наскільки схожими виявилися патерни сну в племен, що живуть дуже далеко одне від одного.[L]
На думку Сігеля, сигналом засинати або прокидатися для піддослідних виступає не світло чи його відсутність, а температура повітря. Як помітили вчені, тубільці засинали, коли ставало холодніше, та прокидалися, коли повітря починало знову прогріватися. Ймовірно, організм людини запрограмований таким чином економити енергію.
Між тим згідно з офіційними рекомендаціями Американської академії медицини сну та Спільноти досліджень сну, доросла людина має спати не менше 7 годин на добу. А хронічне недосипання загрожує погіршенням здоров'я, зокрема воно пов’язане ожирінням, діабетом, гіпертонією, серцевими хворобами, інсультами та депресією, вважають спеціалісти.
Водночас президент Американської академії медицини сну Натаніель Уотсон визнає, що дані для більшості досліджень, на основі яких були виведені рекомендації, були надані самими учасниками, тож тут може бути похибка в більший бік. Адже зазвичай люди рахують час, який провели в ліжку, а не той, котрий безпосередньо проспали.
Узагалі питання, скільки потрібно спати, потребує делікатного підходу, зазначив науковець.
"Насправді це просто та кількість, котра дозволяє людині прокинутися з відчуттям свіжості та бадьорості", - зазначив Уотсон.
Як наголошує Сігель, коли людину авторитетно запевняють, що вона мусити спати стільки-то, а вона бачить, що недобирає цю кількість годин, є вірогідність, що вона почне приймати снодійне. Близько 5% американців приймають його, це число за останні 20 років зросло вдвічі.
Як підкреслює Сігель, ми, на відміну від наших пращурів, спимо в середовищі з фіксованою температурою. Саме максимально наближена до природної штучна зміна температури впродовж ночі може стати дієвими ліками від безсоння, припускає вчений.
Нагадаємо, також є поради, що робити та чого не робити, коли не спиться. Ще є добірки "заколисуючих" наїдків та напоїв.