В Україні та у світі шаленої популярності набуває відносно молоде бойове мистецтво з японським корінням – бразильське джиу-джитсу.

На відміну від багатьох інших традиційних єдиноборств у ньому наголос зроблено на боротьбі в "партері" (на землі).

Здавалося б, що можна робити, коли супротивник опинився на землі?

Багато хто б таку ситуацію прирівняв би до програшу чи поразки, а насправді ж в бразильському джиу-джитсу – це лише початок боротьби.

Президент Федерації бразильського джиу-джитсу України Артем Сидоров, один з родоначальників цього спорту в нашій країні, володар чорного пояса та чемпіон Європи IBJJF-2017 (brown belts) розповів "Українській правді. Життя" про специфіку цього спорту, його міфи та популярність.

Артем Сидоров – один з родоначальників цього спорту в нашій країні

ВРАЗИЛА ПОВНА БЕЗПОРАДНІСТЬ

Якось у Київ приїздив польський майстер Славомир Шевчик (айкідо стилю Кобаясі ‒ ред.), і в рамках семінару він провів ввідне заняття з бразильського джиу-джитсу.

Саме так Артем Сидоров познайомився з цим спортом.

До цього він чув та читав про бразильське джиу-джитсу, але не мав нагоди спробувати. Спробувавши, зрозумів, що це його…

Сподобалось те, що, маючи за плечима доволі впевнений досвід в інших бойових мистецтвах, в партері він був повністю безпорадним проти людини, яка цим займається всього лише як хобі.

З другом Іллєю Пачковським Артем почав практикувати окремі елементи бразильського джиу-джитсу і остаточно, впевнено і безповоротно "захворів".

Знайшовши однодумця в особі Вадима Пузанова, чоловіки вирішили запросити в Україну інструктора ‒ володара чорного пояса, який би їх навчав і курував. Тож якщо говорити про офіційну дату зародження бразильського джиу-джитсу в Україні, то це 2008 рік, коли був проведений перший семінар Макса Карвальо.

Це був перший офіційний приїзд представника школи "Gracie Barra" в Україну.

Маючи за плечима доволі впевнений досвід в інших бойових мистецтвах, в партері Артем спочатку був повністю безпорадним

З’ЯВЛЯЄТЬСЯ БІЛЬШИЙ ТЕХНІЧНИЙ АРСЕНАЛ

Артем пояснює шалену популярність бразильського джиу-джитсу його ефективністю.

Це мистецтво довело і продовжує доводити свою ефективність у прикладному аспекті на турнірах зі змішаних єдиноборств.

"Коли ти знаєш, як виглядає робота знизу в партері, твоя техніка в стійці посилюється. З’являється більший технічний арсенал, і покращується загальне бачення ведення бою", – пояснює майстер.

Бразильське джиу-джитсу постійно розвивається в технічному плані. Це як шахи. З’являються все нові й нові комбінації і ходи. Саме через це воно людям і подобається, своєю інтелектуальністю.

Освоївши певний арсенал технік і комбінацій, ви зможете відносно легко перемогти опонента, не лишаючи йому жодних шансів.

Як приклад, на тренування до Артема приходили в тому числі штовхачі ядра, хлопці 100+ кілограмів чистої м’язової маси, і вони самі були здивовані, що з ними відбувалося в результаті поєдинку.

І ще один із чинників популярності бразильського джиу-джитсу ‒ вас не б’ють в обличчя. Це величезний плюс, якщо людина обирає для себе прикладний вид бойових мистецтв як хобі, й при цьому щодня спілкується з людьми по основній своїй роботі.

Один із чинників популярності бразильського джиу-джитсу ‒ вас не б’ють в обличчя

ГІЛКА, НЕ ЗЛАМАНА ПІД ТЯГАРЕМ СНІГУ

В основу бразильського джиу-джитсу закладено ідею, згідно якої людина невеликої комплекції і сили, використовуючи принцип важеля і застосовуючи больові та задушливі прийоми, може успішно захистити себе від супротивника, набагато більшого за силою і розмірами.

Це мистецтво може практикуватися як система самозахисту (в тому числі й у силових підрозділах спеціального призначення), спортивне єдиноборство або як розділ підготовки бійця до змагань зі змішаних єдиноборств (ММА).

Особисто для Артема Сидорова філософія бразильського джиу-джитсу дуже схожа на філософію традиційного дзю-дзюцу.

Навіть основну ідею традиційного дзю-дзюцу – гілки, не зламаної під тягарем снігу – він вважає більш розкритою саме в сучасному бразильському джиу-джитсу.

Пропустивши через себе весь арсенал техніки борець починає розуміти, чого вартий він та його опонент, звісно суто в технічному плані.

Мабуть тому, ті, хто практикують це бойове мистецтво, стають найдобрішими людьми у світі. Вся агресія переходить з емоційного і м’язового рівня на рівень інтелекту – ти намагаєшся обіграти опонента, а не зламати його.

До речі, саме це – інтелектуальність, – й стало причиною назви академії "Intelligent Jiu-Jitsu Academy", очолюваної Артемом.

Не останню роль в популярності бразильського джиу-джитсу відіграє демократизм та естетика спортивної форми та зіркові адепти Гай Річі, Ештон Катчер, Майкл Дункан, Ед О’Нілл, Пол Вокер, Джейсон Стейтем і Мел Гібсон.

В якому ще виді бойових мистецтв ви зможете побачити рожеві, оранжеві чи пурпурні гі (спортивна форма)?

А міцно прилягаючі до тіла рашгарди? Цей тренд спортивної моди вже давно вийшов за рамки самого бразильського джиу-джитсу.

Навіть в невеличкому українському містечку Дубно Рівненської області налагоджено потужне виробництво спортивного одягу з європейською якістю Gera, яке може задовольнити смаки найвибагливішого джиу-джитсера і спортсмена.

Міцно прилягаючі до тіла рашгарди вже давно вийшли за рамки самого бразильського джиу-джитсу

ОКРЕМА "НАУКА"

Років 10 тому професійні бійці бразильського джиу-джитсу часто перевіряли свої сили в боях зі змішаних єдиноборств (ММА).

Борці бачили в ньому перспективу, але частіше за все, це було пов’язано з можливістю заробити гроші.

Сьогодні ж ситуація не кардинально, але змінилася. Комерційні шляхи цього бойового мистецтва та ММА починають розходитися і ці два види спорту розвиваються вже паралельно, хоча бразильське джиу-джитсу й залишається однією з основ змішаних єдиноборств.

Змагання в джиу-джитсу – це окрема "наука". Для перемоги спортсмен має володіти не лише технікою, але й навчитись долати багато інших перешкод для досягнення мети.

При всьому цьому, змагальне джиу-джитсу – це доволі весело. Уявіть, що вас викликають на зважування перед поєдинком, а у вас зайвих 100 грамів ваги.

Що ви робите?

Правильно, скидаєте нижню білизну і потрапляєте у вагу.

Змагання в джиу-джитсу, як і саме це бойове мистецтво, вимагає від вас зібраності, сконцентрованості та вчить швидко знаходити правильне рішення для розв’язання тієї чи іншої задачі, й іноді це неординарні рішення, комусь навіть смішні, але саме завдяки таким рішенням досягається мета.

Перші змагання в Україні з бразильського джиу-джитсу відбулись в 2010 році. Вони були швидше клубного формату.

Зараз значну роль у розвитку та популяризації цього спорту в Україні, та у долях окремо взятих українських спортсменів, відіграє Федерація бразильського джиу-джитсу, яку очолює Артем Сидоров.

Він запевняє, що, не дивлячись на всі економічні та політичні труднощі в країні, він буде продовжувати підвищувати рівень організації та проведення змагань. Адже це дає результати – у перших змаганнях брали участь близько 80 учасників, на останніх в 2017 році їх вже було 650 з усієї України.

"Через пару років відбудеться справжній бум в бразильському джиу-джитсу в Україні, адже все більше і більше дітей починають ним займатись", – прогнозує майстер.

Що ж стосується світової арени, то хоча у нас й немає ще жодного чемпіона світу з бразильського джиу-джитсу, але українські спортсмени все частіше заявляють про себе на міжнародних змаганнях, збираючи все більшу колекцію таких бажаних всіма "шматочків металу". 

ТРИ МІФИ ПРО БРАЗИЛЬСЬКЕ ДЖИУ-ДЖИТСУ

Тетяна Крижанівська, організатор Фестивалю бойових мистецтв "Воїн світла", шеф-редактор українського журналу про бойові мистецтва "Воїн світла", спеціально для УП.Життя