Як підтримати людину з депресією. Інструкція від психолога
Депресія – це хвороба, і вона має свої симтоми, стадії та способи лікування.
Захворіти на депресію може будь-яка людина незалежно від релігії, статусу, віку та професії.
У минулому тексті ми розповідали про поширеність депресії в Україні та світі, а також – за якими симптомами її визначати.
[L]На консультаціях чую від клієнток: "Не розумію, чому це трапилося саме зі мною. Це дуже несправедливо. Я просто хочу жити як раніше: мати більше енергії та бажання щось робити..."
Дійсно, не завжди можна визначити причину цієї хвороби. Іноді вона ховається в постійному стресі чи в критичній події, а ще часами – людина сама не в стані її виокремити.
Можливо, хтось з рідних чи друзів поділився з вами, що переживає депресію, а ви не хочете залишатися осторонь.
Як можна підтримати людину, не нашкодивши? З чого варто розпочинати?
Ось сім пунктів, які вам допоможуть зорієнтуватися.
Зауважуйте емоції іншого
Чи не перша дія, яку нам хочеться зробити, коли поруч є людина в пригніченому настрої, заперечити її стан.
Сказати, до прикладу: "Чого ти? Все буде добре!" або: "Ну не можна так заглиблюватися в той свій сум!".
Таким чином, ми намагаємося вберегти себе, дистанціюватися від чужих емоцій, аби вони не вплинули на наше самопочуття.
Втім, так воно не працює. Коли ви заперечуєте або не помічаєте сумні переживання, людина з депресією почувається ще гірше.
Вона стає наче невидимкою, яка не має права відчувати та переживати різні емоції.
Людина розуміє: я залишаюся сама з внутрішнім болем, інші його не помічають.
Аби показати, що ви поруч, визнайте те, що переживає інша людина та що спостерігаєте ви: "Я бачу, що тобі зараз нелегко", "Дякую, що розповіла про свій стан. Мені дійсно прикро, що в тебе нема настрою та енергії".
Тоді людина розуміє, що вона та її переживання реальні та помічені, і вона має з ким їх розділити. Приховування та сором залишаються в минулому.
Уникайте негативних оцінок
При депресії ми не можемо контролювати наш сум, апатію та пригніченість.
Не можемо подалі викинути пригнічуючі думки, коли нам заманеться.
Тому коли поруч є така людина, пригадайте, що її стан – не те, що вона свідомо вибрала для себе. Депресію не можна просто так включити чи виключити, тому не картайте інших за неї.
Уточніть, якої допомоги людина хотіла б від вас
У нас всіх є власні способи, аби покращити самопочуття. Для когось це побути в тиші, приготувати улюблену страву чи піти на пробіжку. Для інших – це поговорити з тими, кому довіряють.
Немає єдиного доброго способу, який працює для всіх без винятку.
Перш, ніж допомагати людині з депресією, запитайте: а яка допомога їй потрібна саме зараз? Що буде корисним? Чи можна її обійняти, чи краще просто посидіти поруч і послухати?
Люди з депресією дуже вразливі. Коли ми запитуємо: "Мені не байдуже на твій стан. Як я можу тобі допомогти?", "Я дуже хочу тобі допомогти, але не знаю, як... Підкажи, що я можу для тебе зробити", ми висловлюємо повагу до людини, її потреб та вибору.
Одночасно – даємо знати, що ти не один/одна, я поруч і тебе чую.
Разом обміркуйте, на що можна опиратися
Навіть під час депресії, у людини є те, що здатне її підтримати.
Це можуть бути види діяльності, спогади, релігія чи певні конструктивні переконання. Як от: "У школі мені складно вдавалася математика, але я її вивчила і навіть пішла на олімпіаду. Згодом, на роботі, опанувала те, що здавалося для мене надскладним. Зараз також вірю, що можу впоратися!"
На людей опиратися теж доцільно. За умови, що ці люди є значимими, і з ними пов`язаний приємний та позитивний досвід дружби чи стосунків.
Обговоріть те, що приносить радість, полегшення, спокій та заохочуйте людину регулярно звертатися до своїх "джерел сили".
З часом в неї побільшає енергії та мотивації, аби повернутися ще до інших занять, які вона виконувала до депресії.
Заохочуйте спортивні активності
Всупереч стереотипам, від заняття спортом депресія безслідно не розчиняється.
Втім, варто розуміти, спорт підвищує рівень адреналіну та ендорфінів. Зарядка, біг, фітнес чи будь-яке інше фізичне навантаження, допомагають людині дистанціюватися від її сумних думок, концентруючись на тому, що вона робить тут і зараз.
Говоріть про депресію правильно
Замовчування та недоговорене у цій темі змушує думати людину, що з нею коїться щось настільки моторошне – аж інші не хочуть це обговорювати та називати.
Очевидно, що їй некомфортно та страшно.
Коли ми ділимося правдивою інформацією про депресією, то знижуємо напругу та сором в того, хто її переживає. Допомагаємо людині розібратися, що з нею відбувається та куди вона може звернутися за допомогою.
Важливо говорити про депресію як про хворобу, яка діагностується та успішно лікується.
Інформацію для обговорення можна взяти з сайту Всесвітньої організації охорони здоров`я.
Поговоріть про візит до психолога/психотерапевта
За декілька років психологічної практики я зустрічала тих, хто одразу звертався за допомогою. Помічав тривожні сигнали – і приходив на діагностику емоційного стану.
Втім, були і такі, хто довго відкладав консультацію. Часто це пов`язано зі страхом бути осудженим та незрозумілим.
Чим раніше людина звернеться за допомогою, тим вищий шанс, що її одужання відбудеться швидше.
Психологи та психотерапевти не оцінюють тих, хто прийшов за допомогою, не роздають ярликів, але визначають ваш стан, пропонують шляхи для покращення ситуації, розробляють план допомоги.
При легкій депресії, зазвичай, обмежуються психотерапією. При помірній може бути психотерапія, психотерапія в поєднанні з антидепресантами чи лише антидепресанти.
Аби зробити найкращий для вас вибір, ви обговорюєте всі варіанти з фахівцями. Ліки може призначити лише психіатр.
Марта Приріз, психологиня, спеціально для УП.Життя
Всі світлини від Depositphotos