Ми – скульптори нашого мозку: наукові поради, які зроблять нас сильнішими та здоровішими

8141
6 березня 2019

Наш мозок постійно змінюється.

Ще сто років тому, піонер у сфері нейронаук Сант’яго Рамон-Кахаль мовив: "Кожна людина, якщо вона цього забажає, може стати скульптором власного мозку".

Експертка у сфері когнітивістики та нейронаук Сабіна Бреннан зазначає, що вона – "чудове підтвердження цим словам".

вступила до університету у 46 років, – пише вчена для The Daily Mail.

 Фото: julos/Depositphotos

Через 6 років отримала науковий ступінь з психології, стала PhD та захопилась вивченням здоров’я мозку".

Як науковець, Сабіна Бреннан брала участь у цікавих дослідженнях, вивчала, як стиль життя впливає на мозок.

Чому мозок потрібно тренувати

Фундаментальна риса мозку людини – нейропластичність. Навчання формує наш мозок так само, як фізичні вправи формують наші м’язи.

А новий досвід та нове оточення можуть навіть допомогти формуванню нових клітин мозку.

Нейротропічний фактор головного мозку (BDNF) – це молекула, яка прокращує функції нейронів, захищає клітини від стресу та смерті та сприяє росту нових нейронів.

BDNF – це ключовий фактор для навчання. Середовище, що стимулює мозок, збільшує кількість нейротропічного фактору та покращує нейропластичність мозку.

Сабіна Бреннан стверджує, що розумний вибір способу життя – це ніби інвестиція, яка може підтримати наш мозок під час таких випробувань як старіння, травма або хвороба.

"Наприклад, хвороба Альцгеймера, – уточнює Бреннан. – Наука точно не знає її причини. Мозок вражений Альцгеймером – немічний. Він втрачає свої клітини та тканини й вкритий анормальними протеїновими скупченнями, які називають "бляшками".

Але, за словами Бреннан, не всі люди з бляшками розвивають симптоми хвороби. Тобто, один хворий з чотирьох має бляшки, але не має розумових порушень й продовжує жити повноцінним життям.

"Ми називаємо це стійкістю мозку до симптомів Альцгеймеру", – каже науковиця.

Ця здатність не обмежується деменцією і працює для багатьох хвороб та станів, як наприклад розсіяний склероз чи інсульт.

Що важливо для мозку

Існує дуже багато факторів, які допомагають жити більш дружнім до мозку життям.

Один з найголовніших – соціалізація. Лише 10 хвилин соціальної взаємодії можуть підвищити мозкову продуктивність.

Спробуйте наступні поради:

Посміхайтесь. Люди з сильними соціальними зв’язками рідше страждають на деменцію. Якщо ви відчуваєте себе соціально ізольованим на даному етапі життя, почніть з дрібниць: посміхніться комусь чи притримайте двері.

Волонтерте. Люди, які займаються волонтерством, рідше впадають в депресію, почувають себе щасливішими та мають краще здоров’я.

Уникайте токсичних стосунків. Не всі соціальні зв’язки є здоровими. Токсичні стосунки можуть нашкодити здоров’ю мозку через стрес.

Не бійтесь нового. Новий досвід активує дофамінову систему винагороди, а також стимулює виділення норадреналіну, який сприяє росту нових нейрозв’язків. Отож, прочитайте книгу незвичного жанру, слухайте різні музичні стилі, відвідуйте нові місця.

Весь час вчіться. Це можуть бути онлайн-курси, професійне навчання або навчання суто заради цікавості. Для мотивації приєднайтесь до групи однодумців.

Слідкуйте за серцем

Серце та мозок – пов’язані. З кожним биттям серця кров доносить кисень та інші поживні речовини до мозку. І порушення цієї системи може мати сумні наслідки для його здоров’я.

Авторка стверджує, що третина всіх випадків деменції пов’язані з судинними проблемами.

Як допомогти мозку та серцю водночас?

Дотримуйтесь середземноморської дієти. Ця дієта містить велику кільсть цільного зерна, фруктів, овочів, риби, часнику та оливкової олії.

За словами Бреннан, люди, які дотримуються цієї дієти, рідше мають проблеми серцем та страждають на деменцію.

Інші корисні кроки – уникати солі та більше рухатись. Лише 150 хвилин фізичних вправ на тиждень покращать стан серця, а отже і мозку.

Також науковиця додає, що якщо замість 8-годинного сидіння, ви будете сидіти 6 годин, а дві години стояти, то це чинить такий самий ефект на мозок як і 6 марафонів на рік.

"Наш мозок в принципі працює краще, коли ми стоїмо", – каже вона.

Боріться зі стресом

Незначний стрес може бути корисним. Це може мотивувати вас на нові звершення та робить нас стійкішими до викликів життя.

Але сильний та хронічний стрес негативно впливає на розмір, структуру та функції мозку.

Як впоратись зі стресом:

Ведіть щоденник. Відстежуйте чинники, які провокують стрес саме у вас і намагайтесь уникати їх. Але будьте реалістичними у своїх очікуваннях. Особливо це стосується вашого оточення: колеги, друзі, родина.

Кладіть ключі на одне й те саме місце. Ми всі були у ситуаціях, коли на роботу запізнюєшся, а ключі загубилися. Це той тип стресу, якого ми легко можемо уникнути. Одне місце для важливих речей значно знизить кількість стресу у вашому житті.

Не перевіряйте весь час свою пошту. Робота має бути місцем, а не річчю. Знаходьте час на хобі, соціалізацію та відпочинок.

Організовуйте веселі зустрічі. Сміх в компанії інших людей знижує рівень стресу та тривоги. Вважається, що сміх діє як антидепресант – сприяє виділенню серотоніну. Коли мозок перевантажений інформацією, він чекає на реакцію від тіла коли ви посміхаєтесь, ви подаєте йому сигнал виділити речовини, які можуть зменшити стрес та тривогу.

Вас також може зацікавити:

Ми не хочемо втрачати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я.

powered by lun.ua