10 міфів про посттравматичний стресовий розлад
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) набагато більш поширена проблема, аніж думають багато з нас.
Людина постійно згадує подію, яка її травмувала. Той день "стоїть перед очима", можуть повертатися відчуття, які були тоді.
 |
| Фото fizkes/Depositphotos |
Людину переслідують спогади та кошмари. Є також інші симптоми – порушення пам’яті, постійне напруження, серцебиття, постійне відчуття тривоги.
Від такого ніхто не застрахований.
Експерти та ті, хто живе з посттравматичним стресовим розладом, для The Huffington Post розвінчують найбільш поширені міфи про цей стан
Міф: ПТСР торкається лише людей з військової сфери
Багато людей пов'язують ПТСР з війною.
Директор Центру посттравматичної терапії Warners Heart Вонні Нілон каже, насправді, такий стан психічного здоров'я може розвинутися внаслідок будь-яких тривожних подій, включаючи стихійні лиха, ДТП, терористичні напади, сексуальні домагання.
Розлад може також виникнути через серйозну загрозу для життя або здоров'я.
Міф: Людина з ПТСР не може жити нормальним життям
Багато людей з посттравматичним стресовим розладом працюють, мають особисте життя і вміють керувати цим станом.
"Я маю роботу, сім'ю та багато людей, які мене підтримують", – каже 37-річна Беккі Біч.
У 2001 році вона пережила дуже тяжкі та принизливі стосунки. Жінка каже, її життя здорове і насичене, однак симптоми ПТСР час від часу дають про себе знати.
"Я досі лякаюся, коли хтось надто гучно вимовляє моє ім'я чи коли чую гучний шум. Це провокує панічну атаку й мені потім тяжко заспокоїтися", – зізнається Беккі.
Вона знайшла вихід із ситуації: купила шумопоглинаючі навушники і працює в них. Вдома жінка спить під важкою ковдрою та щоранку медитує.
Їй допомагає.
Міф: Усі відчувають ПТСР однаково
Навіть якщо подія, яка травмувала, була подібною, це не означає що у двох людей посттравматичний стресовий розлад буде проходити однаково.
Бен Джонсон, колишній військовий фельдшер зі штату Невада каже, люди, з якими йому доводилося служити, мали величезну кількість особистих тригерів.
Cеред них – перебування поза сім'єю, виснаження та робота.
 |
| Фото 2630ben/Depositphotos |
"Багато з моїх тренінгів полягали у тому, щоб "бігти до небезпеки", бо саме там будуть поранені пацієнти. Часто у натовпі я "сканую" людей, аби виявити потенційну загрозу. Шукаю небезпеку", – каже Джонсон.
Чоловік також зізнається, іноді може неправильно трактувати те, що чує. Приміром, дитина дуже гучно сміється, а йому чується крик. Або грюкання дверима автівки сприймає за постріл.
Тому й лікування людей з такою проблемою дуже індивідуальне.
Міф: Люди з ПТСР – це бомба сповільненої дії
Ця поширена думка помилкова.
Більшість людей, які потерпають від стресового розладу після травмування не хочуть завдати шкоди ані вам, ані собі, ані комусь іншому.
Тож не слід її лякатися.
Міф: Корисно оберігати людину з ПТСР від її тригерів
Близькі та рідні людей з таким станом часто відчувають потребу відгородити їх від потенційних тригерів. Безумовно, мета благородна і добра.
Хоча, це не завжди корисно.
Елісон Ніколс, менеджерка з маркетингу, яка живе з ПТСР, каже, уникнення подразників може лише загострити проблеми, які вже існують.
За її словами, набагато важливіше знайти спосіб жити з тим, що вже сталося, та насолоджуватися життям.
Міф: Якщо хтось з ПТСР видається здоровим і щасливим, він подолав розлад
Кендра Лідлі, менеджерка та координаторка з Лос-Анджелеса каже, коли люди бачать її щасливою, помилково думають, що їй вдалося оговтатися від травми.
У жінки розлад розвинувся після численних операцій на мозку. Вона каже, шрамів вже не видно й вдалося повернутися до звичного ритму життя.
 |
| Фото konstantynov/Depositphotos |
"Ззовні я виглядаю цілком здоровою і щасливою, проте після тяжких подій у житті мозок щоразу асоціює якісь моменти з травматичним досвідом. Іноді здається, що життя вже ніколи не буде таким, як раніше", – каже Лідлі.
Міф: Тригери – це не проблема
Тригери – це не просто червона гарчірка для людини, яка пережила тяжкий травматичний досвід. Вони запускають складні процеси у підсвідомості, які людині дуже складно припинити.
"Коли сталося те, що мене травмувало, мій мозок зробив все для того, аби я вижила. Тепер коли на горизонті з'являється щось, що пов'язано з цими подіями, він дістає з далекого сховища відчуття, пов'язані з цими подіями і каже "Гей, пам'ятаєш мене?".
Це штовхає мене у паніку і відчуття, що все повторюється. Я в безпеці, але мозок не розуміє", – каже Джина Ібарра, 49-річна письменниця з Лас-Вегаса.
Міф: Тригери завжди очевидні та яскраві
Не завжди річ, яка нагадує про травматичні події, очевидна. Це не обов'язково має бути постріл, запах диму, полум'я чи гучні крики.
Тригер може бути тонкий і на перший погляд непомітний – колір светру, який був у нападника, запах їжі, яку готували в той день, пісня, яка в той час грала по радіо.
Життя з цим розладом може бути набагто складнішим, ніж ви собі уявляли.
Міф: ПТСР проявляється одразу після травматичної події
Друзі та рідні можуть не знати, що у людини розвивається такий синдром.
 |
| Фото photographee.eu/Depositphotos |
Її стан може погіршуватися з часом – через тривале лікування травм, які спричинила подія, інвалідності, поганого самопочуття.
Міф: Життя з ПТСР робить людину слабкою
Посттравматичний стресовий розлад не є ознакою емоційної слабкості. Він може розвиватися у будь-кого, не залежно від рис характеру та інших особистісних характеристик.
"Я кажу своїм клієнтам, це не слабкість. ПТСР – дуже нормальна реакція на дуже ненормальні події. Часто буває, що травмовані люди емоційно набагато сильніші, аніж ті, хто не переживав такого досвіду", – каже Крістін Андерсон, психотерапевт з Нью-Йорка.
Вас також може зацікавити:
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.