Всі хвороби від нервів? ПОДКАСТ про психосоматику з неврологом 

17965
22 січня 2021

Чи дійсно образа може викликати рак? А всі наші стреси та хвилювання проявляються як хвороби? 

Все не так страшно, але й не так просто.

Можливо, ви чули про психосоматику – напрям у медицині та психології, що займається вивченням впливу психологічних факторів на виникнення і подальшу динаміку соматичних (тілесних) захворювань.

Розбираємось, чи є психосоматиці місце в доказовій медицині, та як зрозуміти, що у вас болить: тіло чи душа?

Нагадуємо, що подкаст – це аудіо-формат. Щоб прослухати його, натисніть на плеєр під цим реченням.

Подкаст "Температура – нормальна" виходить кожної п’ятниці. Підписуйтесь у додатках Apple PodcastsGoogle PodcastsSpotifyOvercast та RSS.

Що таке психосоматика

Психосоматика – це відносно нова галузь міждисциплінарної психіатрії і вона вивчає взаємозв’язки між психічним і психологічним станом та соматичними захворюваннями. 

Проте, за словами невролога Олександри Щебет, в Україні психосоматиці надають дещо демонічних ознак. 

"Цей термін досить тиражований і застосовується часто не в тому контексті, в якому треба.

Як наслідок, ми маємо багато невірних тлумачень з боку пацієнтів, які приходять на прийом вже із запитом "полікуйте мені психосоматику". 

І отут настає така колізія: ми не маємо відрізняти тіло від емоцій. Це все цілісний організм і цілісні прояви.

Психоаналітик Зігмунд Фройд казав, що "всі непрожиті емоції одного разу постукаються до вас у вигляді симптомів". 

Це не 100% так, але сенс у цьому є. 

Якщо ми беремо тривогу чи депресію як окремі самостійні захворювання, то безумовно вони будуть давати соматичні прояви. 

Як правило, у нас люди через соматичні прояви й приходять до лікарів. І тоді з’ясовується, що це, наприклад, депресія", – пояснює вона. 

Олександра Щебет, невролог

За словами невролога, звичайно бувають ситуації, коли лікар розуміє, що навіть з фізичним симптомом людині не впоратись без допомоги психотерапевта. 

І в ідеалі для найкращого результату має бути синергія роботи лікуючого лікаря та психотерапевта чи психіатра. 

"Перше, з чого я розумію, що в людини, швидше за все, якесь психосоматичне захворювання, якісь соматофорні моменти, це якщо людина приходить з товстезною пачкою обстежень і каже, що я уже ходжу по лікарях 5, 10, 15 років, мені ще ніхто не допоміг, в мене страшна невиліковна хвороба вегетосудинна дистонія (ВСД).

До міфічного діагнозу ВСД можуть напхати все, що завгодно.

Тоді ти стовідсотково розумієш, що тут однозначно потрібна психотерапія і медикаментозна корекція. 

Я – невролог, і в ідеалі я маю направляти до психіатра, і так і роблю. Але є певна стигматизація цієї професії, вже не так, як раніше, але все одно вона є і люди бояться йти до психіатра. 

І тому спеціалісти первинної ланки теж повинні вчитися, і вони можуть це робити – призначати препарати першої лінії та базову терапію". 

Як приклад Олександра Щебет приводить такий популярний прояв тривожності як панічні атаки.

Пацієнту з такими атаками часто роками лікують серце, астму або "вегето-судинну дистонію".

Важливо, виключити фізичні хвороби, які також можуть спричиняти симптоми схожі на панічні атаки (наприклад, бронхіальна астма, розлади щитоподібної залози, різке падіння глюкози в крові тощо), а потім йти на консультацію до психолога та/чи психіатра.

Отож не варто вестися на попсові фрази типу "горло болить від образи". З'ясувати межу між фізіологічною проблемою дуже важко, а часто і неможливо. 

Психосоматика та стрес

В контексті психосоматики важливо розуміти вплив на нас стресу.  

Прийнято вважати, що це негатив, однак є й позитив він мобілізує організм, дає концентрацію пам’яті та уваги.

Проблема виникає тоді, коли стрес стає хронічним. 

Тоді негативу більше і страждають всі органи тіла. Насамперед імунна та нервова системи.

Як можна пояснити механізм стресу?

Як пояснює невролог, в людському організмі є вісь гіпоталамус-гіпофіз-наднирники це наш регулятор в умовах стресу. 

"Гіпоталамус – це ніби комп’ютер, який дає вказівки, як реагувати тому чи іншому органу або системі, – розповідає Олександра Щебет. 

Всі, напевно, чули про чарівний гормон кортизол, який виробляється наднирниками та який люблять у нас вимірювати всім, кому треба і не треба. 

Дійсно кортизол є потужним регулятором таких процесів, але якщо він постійно у великих кількостях виділяється, то він є токсичним. Токсичним в першу чергу для клітин нервової системи

В умовах хронічного стресу гіпоталамус дає забагато сигналів наднирникам, що провокує постійне виділення кортизолу".

Психосоматика теж може мати вираз у панічних атаках
Фото AndrewLozovyi/Depositphotos

Якщо вдатися в деталі, продовжує лікарка, то "в нашому головному мозку є така структура, яка називається гіпокамп.Вона досі не досліджена, така terra incognita для неврологів. 

Але точно відомо, що в гіпокампі відбуваються процеси, пов’язані з пам’яттю та емоціями. Так-от, кортизол під час хронічного стресу чинить нейротоксичну дію саме на клітини гіпокампу

Гіпокамп стоншується, падає нейропластичність, тобто нейрони стають менш рухливими, починає погіршуватись пам'ять, концентрація та увага. 

І тоді приходить пацієнт, наприклад, і говорить: "У мене погіршилась пам'ять, напевно, в мене Альцгеймер або деменція" або ще якісь страшилки, які вдалося нагуглити. 

А насправді причина в тому, що людина весь час живе в хронічному стресі"

Як психотерапія може допомогти подолати психосоматичні прояви

Уявіть собі ситуацію, у людини на роботі поганий керівник, або вона не на своєму місці або їй не подобаються колеги.

Людина може весь час концентруватись на цій проблемі, як ми кажемо "накручувати", і таким чином заганяти себе у ще більший рівень стресу. 

Звичайно невролог може виписати таблетки від стресу, але це зняття симптоматики, а не усунення причини.

У цьому випадку дуже важливо звернутися до психотерапевта, який навчить людину змінювати свою поведінку та свою реакцію на стресові події, інакше основну проблему не вирішити. 

"Поведінковий стереотип, який формується, нейронні зв’язки, які досить тривалий час формувались на ненависній роботі, психотерапевт допомагає розірвати, – пояснює Олександра Щебет.

Замість цього потрібно сформувати нові стереотипи та реакції. І тоді вже ти на тій самій роботі або на іншій, не будеш так реагувати на того ж самого начальника або на те, що, наприклад, потрібно затриматися у офісі. 

Ви будете шукати якісь позитивні моменти. І стресові моменти – будуть спадати".

Експертка наголошує, що такі зміни – не швидкий процес, за один-два сеанси не відбудуться: 

"Є у мене пацієнти, які, наприклад, і по пів року – рік ходять до психолога, психотерапевта. Але їхній стан потребує тривалої психокорекції, тому що є певні хронічні захворювання. 

Чудово працює в цьому сенсі когнітивна поведінкова терапія. Це умовно золотий стандарт психотерапії. 

Чому? Тому що там є прикладні завдання, які навчають людину змінювати свою стереотипну поведінку. Якщо людина налаштована на те, щоб вийти з цього стану, вона досить швидко може це зробити".  

Часто пацієнти приходять на прийом вже із запитом "полікуйте мені психосоматику". 
Фото TeoLazarev/Depositphotos

Часто людина просто не помічає певних подій, які впливають на її емоційний стан, і не розуміє, чому взагалі страждає. 

"Наприклад, нещодавно у мене була пацієнтка з хронічним головним болем. Ми підібрали їй препарат. Вона вийшла в ремісію, головного болю немає, – наводить приклад зі своєї практики Олександра Щебет.

Минає якийсь період, вона мені телефонує і каже: "Болі повернулися". 

Я намагаюся вияснити, що сталося, що не так: ви змінили препарат, ви перестали його приймати, були стреси. 

"Та ні, не було ніяких стресів, все, як завжди". 

Кажу: "Юля, ну не може бути такого. Щось мало змінитися. Давайте з вами будемо разом думати, що змінилося. Коли почалися головні болі? – Три тижні тому. – Що сталося три тижні тому? – Та не було ніяких стресів. Ну, в чоловіка раптово мати померла, але стресу ніякого не було. – Кажу, хвилиночку, а раптова смерть члена сім’ї, який нічим не хворів, це не стрес? – Ну, це ж не моя мама". 

Людина навіть не усвідомлює, що стрес таки був". 

Іноді гостра реакція на стрес може бути дуже різноманітною. Зокрема, це може викликати й депресію. Тому не варто недооцінювати певні події у своєму житті.

Отож зниження рівня стресу, увага до себе та свого життя, а також співпраця з лікарем та психотерапевтам це те, що допомагає лікувати не лише тіло, але й думки. 

Наталія Бушковська, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина trismegist@yandex.ru/Depositphotos 

Вас також може зацікавити:

COVID-19 в нашому мозку: чому депресія, безсоння та інша неврологія ходить разом з коронавірусом

Психосоматика и гинекология: нарастающая проблема современных женщин

Що таке синдром COVID-стресу та хто на нього страждає. Інтерв'ю з канадським психологом Стівеном Тейлором

Фізично вдома, а думками – на війні: як ми з татом переживаємо його посттравматичний стресовий розлад

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.



powered by lun.ua