Накриває? Дієві заспокійливі, ефект плацебо та інші методи, як не з'їхати з глузду під час війни

Коли тривога та емоції зашкалюють, хочеться випити заспокійливе, щоб зняти напругу та хоч трохи втамувати більш в душі.

Першими спасти на думку можуть "Валер'янка", "Валідол", "Корвалол" і Арестович замість "Новопаситу".

Та чи насправді ці засоби ефективні?

Щоб розібратись, як допомогти собі заспокоїтись у час війни, "Українська правда. Життя" поговорила з неврологиною Олександрою Щебет.

Ви дізнаєтесь:

• чому немає заспокійливих для всіх,
• чому заспокійливе – це не пігулка "на один раз", і важливо перед прийомом завжди проконсультуватися у лікаря (хоча б дистанційно),
• які існують альтернативні методи заспокоєння,
• чи працює фітотерапія: лаванда, меліса, чай тощо,
• які тілесні, письмові та інші творчі практики допоможуть контролювати емоції,
• як заспокоїти людину, яку накрила хвиля емоцій.

Пігулки з ефектом плацебо

Іноді накриває так сильно, що, здається, без допомоги медикаментів не впоратись. Тоді на думку спадає звична всім "Валер'янка", "Корвалол", "Валідол" тощо. Але велика кількість "традиційних" для нас заспокійливих насправді не є дієвими препаратами і діють скоріше на рівні плацебо.

Невролог Олександра Щебет каже, що насамперед людині варто визначитись, що саме вона хоче досягти за допомогою заспокійливого.

"Кожен, хто питає лікаря про заспокійливі засоби, хоче вирішити якусь мету. Але цілі у людей можуть бути абсолютно різні. Хтось хоче випити заспокійливе, щоб спати. Хтось хоче бути менш емоційним, комусь потрібно приспати тривогу", – каже неврологиня.

Та ці завдання вирішують цілком різні групи препаратів.

"Якщо нам необхідно вирішувати справді складні завдання, то потрібно обирати перевірені засоби доказової медицини. І це не валер'янка. В ній, як мінімум замала, концентрація речовини, яка чинила б якийсь вплив на нашу нервову систему", – попереджає неврологиня.

За словами Щебет, випадки самолікування під час війни лише збільшились. Люди витрачають великі гроші на сумнівні препарати, що в поточній ситуації абсолютно не виправдано:

"Якщо ви хочете лікуватись гомеопатією чи фітотерапією, то варто усвідомити, що ви лікуєтесь не препаратом, а його дією, в яку ви вірите. Ефект плацебо дієвий майже у 50% випадків".

Олександра зауважує, що це працює навіть у дітей: дитині дають пігулку, яка насправді є сумішшю глюкози з крохмалем. Кажуть, що це дієве заспокійливе. І це дійсно допомагає заспокоїтись.

Але якщо у вас тривожно-депресивний розлад чи хронічне безсоння, то потрібне реальне розв'язання проблеми.

Тут, за словами неврологині, ефектом плацебо не допоможеш.

Щебет додає, що якщо це не хронічна проблема, а людину саме "накрило", то ефект плацебо чудово працює:

"Вам може допомогти чашка чаю з м'яти, меліси, ромашки, та сама валер'янка тощо. Але коли звичні ритуали не працюють, тоді починаються проблеми – людина біжить в аптеку і купує вже фармакологічні засоби. Але також часто не ефективні.

Хоча ці ліки не допомагають, вони – ліки, які мають побічні дії та дорого коштують. Тому найкраще, що ви можете зробити – це звернутися до лікаря".

Цікаво, що є міжнародні дані по екстракту лаванди та м'яти, які кажуть, що з обмеженими ефектом це може впливати на нас як заспокійливе. Але для цього потрібні високі концентрації. А високі концентрації будь-чого знову ж таки вимагають консультації лікаря.

Фото: Artlover/Depositphotos

Що дійсно працює

Чи існують умовні заспокійливі "для всіх"?

"Зараз я скажу речі, які дозволю собі вимовити лише у воєнний час.

Якщо звичайні фітопрепарати чи чаї, які ви приймали до війни на вас не діють, ви можете спробувати транквілізатори або протитривожні засоби. Ця група препаратів ще називається "анксіолітики".

У мирний час ці препарати рецептурні. Наразі Міністерство охорони здоров'я видало наказ, що ці препарати можна видавати без рецепта, якщо вони не є наркотичними анальгетиками", – розповідає лікарка.

За її словами, найпопулярніший препарат з цієї групи – це гідазепам.

"Цей препарат знають всі, але з ним варто бути дуже обережним. Він дієвий, проте має свої особливості. Тому я настійливо рекомендую проконсультуватись з сімейним лікарем або неврологом перед тим, як розпочинати прийом.

Цей препарат має низку побічних ефектів, які можуть впливати на активність вашого життя, а також препарат має свої особливості приймання", – каже лікарка.

Альтернативні методи заспокоєння

Загалом немедикаментозна профілактика – це перша порада, якщо людина хоче повернути емоційну рівновагу.

Але Щебет наголошує, що в стані надзвичайного стресу, в стані воєнної кризи не діє звичайна психотерапія, яка могла допомагати в мирний час:

"Поради мирного часу типу медитування, практики майлдфулнес, зараз не дієві. Але можуть бути корисні тілесні практики, наприклад, банальне погладжування себе. Також корисні дихальні вправи.

Обійняти того, хто поруч – звучить банально, але працює. При цьому це мають бути саме міцні та сильні обійми, які допомагають виділенню окситоцину, який має заспокійливу дію".

Також, за словами лікарки, зцілюючий ефект на психіку може мати арттерапія, особливо, як що це малювання/ліплення – будь-що, що залучає дрібну моторику. Якщо у вас є можливість поплести бісером, поплести гачком – не нехтуйте цією нагодою.

Інша перевірена доказова практика – методика письма по Пену Бейкеру.

Пен Бейкер – це британський психолог.

Суть цієї практики в тому, що ви ставите таймер на 10 хвилин кожного дня. Сідаєте і пишете на папері все, що у вас крутиться в голові:

"Не потрібно для цього придумувати якісь складні речення. Можете писати навіть якісь уламки фраз, які будуть у вас в голові, пишіть, допоки не спрацює таймер", – радить лікарка.

Коли таймер задзвенить, папірець можна зберегти, спалити, викинути – зробити з ним все, що завгодно.

Такий ритуал варто виконувати хоча б протягом 2-3 тижнів, радить неврологиня.

"Чому стільки? Бо необхідно, щоб в мозку вибудувались нові нейронні зв'язки. Бейкер працював з шахтарями, які мали психологічні проблеми після реформи, проведеною Маргарет Тетчер.

Тоді дуже багато людей втратило роботу, і на фоні цього сильно зростав рівень інфарктів на фоні стресу. Бейкер працював тоді в реабілітаційному центрі для таких людей і виявив цікаву закономірність – ті, хто прописували свої переживання, практично не страждали на тривожно-депресивні розлади, ніж ті, хто не писав. Я дуже раджу своїм пацієнтам такий метод терапії", – пояснює Олександра Щебет.

Фото: estherqueen999/Depositphotos

Як зрозуміти, що вам потрібні заспокійливі

Ознак цього може бути багато, тому краще обговорити свої хвилювання з лікарем.

Але серед типових можуть бути такі:

• поганий, переривчастий сон. Навіть якщо ви у спокійному місті без сирен;
• непосидючість, неможливість сконцентруватись на чомусь;
• роздратування у спілкуванні з оточуючими тощо.

Цілком можливо, що якість життя можуть покращити препарати, особливо якщо немедикаментозна терапія не допомагає, каже неврологиня:

"Важливо зауважити, що якщо це рецептурні препарати з групи транквілізаторів, то прийом таких препаратів має бути не ситуативним, а тривалим – мінімум 3-6 місяців.

При правильному підході препарат допоможе, побічних ефектів не буде, або їхній вплив буде мінімальним".

[BANNER2]

Що робити, якщо людину поряд з вами накрило

Якщо поряд з вами є людина, яку охопили емоції, то найкраще, що ви можете зробити – це бути поряд та надати людині опору, каже Щебет.

"Якщо ви можете людину обійняти, дати теплу ковдру, чай і при цьому не казати слів "та заспокойся" – то такої мовчазної присутності вже може бути достатньо", – радить неврологиня.

Зрив у людини відбувається за принципом чайника, що закипає: спочатку він тихенько, потім звук наростає, а тоді свистить, пояснює Щебет.

"Так само і з емоційним зривом: людина накопичувала емоції тривалий час, але потім механізми нервової системи не витримують, і трапляється викид емоцій. В принципі, це нормально, і радикальних методів тут не потрібно. Просто будьте присутні, поясніть людині, що нічого соромного в цьому немає.

Непокоїтись треба тоді, коли ці зриви стаються дуже часто, наприклад, декілька разів на день і на досить тривалий час вибивають людину з нормального ритму життя. Тут точно треба підібрати транквілізатори", – каже неврологиня.

Наталя Бушковська, спеціально для УП. Життя

Вас також може зацікавити:

Алкоголь – не заспокійливе. Чому необхідно відмовитися від випивки під час війни?

Паніка, агресія, ступор: що робити, якщо людину "накрило" під час війни? Інструкція

Війна вбила морально? Дізнайтесь, чи немає у вас симптомів ПТСР

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.