Вони рятували життя, а Росія їх вбила. Історії медиків, які стали жертвами війни

19527
19 червня 2022

У третю неділю червня відзначають День медика. Офіційна статистика свідчить: більше не зможуть зустріти це свято щонайменше 12 українських цивільних медиків – саме стільки загинуло внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Ще 47 отримали поранення.

У цій статистиці є не лише лікарі, які постраждали під час виконання службових обов’язків, а й ті, кого російський снаряд вбив не під час роботи, а вдома чи у бомбосховищі.

"Українська правда. Життя" разом з Міністерством охорони здоров’я розповідають, ким були, де працювали та як загинули українські медики. 

Київська область

Інна Діхтяренко та Віта Білоцька – медики Центру первинної-медико санітарної допомоги у селі Білогородка, що на Київщині. 28 березня у склад, де вони сортували ліки, влучив російський снаряд.

Сімейна лікарка Інна Діхтяренко загинула на місці, її колега, медична сестра Віта Білоцька, перебувала у комі до початку червня. Вона померла, не приходячи до тями.  

Інні Діхтяренко було 27 років. В амбулаторії сімейної медицини вона працювала не так давно, проте встигла заробити любов та повагу пацієнтів. Друзі говорять, що Інна завжди фанатично робила свою роботу, ніколи не відмовляла в допомозі пацієнтам, навіть у позаробочий час надавала консультації, їздила на виклики. Через роботу вона мало проводила часу вдома, майже не відпочивала та не подорожувала.

 Інна Діхтяренко

З початком повномасштабного вторгнення Росії сімейна лікарка кожного дня перебувала на роботі, самостійно поповнювала запаси медикаментів. 28 березня вона вкотре поїхала за ліками для своєї амбулаторії. Пряме влучення російської ракети у медичний склад обірвало її життя. 18 червня президент відзначив загиблу сімейну лікарку медаллю "За врятоване життя". 

Віта Білоцька працювала медсестрою майже 12 років. За цей час вона зарекомендувала себе чуйною до пацієнтів та їх потреб. Під час ракетного удару 40-річна медсестра отримала не лише поранення, а й тяжкі опіки тіла. Врятувати її життя лікарі намагались кілька місяців, проте не змогли. Без матері залишилось двоє неповнолітніх дітей. 

 Віта Білоцька

Донецька область

Маріупольська міська лікарня №4 попередньо втратила щонайменше трьох медиків – Сергія Власюка, Андрія Гнатюка та Анатолія Казанцева.  І це лише тих, чию загибель вдалось підтвердити, з огляду на на ситуацію у тимчасово окупованому місті. 

Незважаючи на бойові дії, лікарі постійно перебували на робочому місці та надавали допомогу пацієнтам. 

Анатолій Казанцев був завідувачем дитячого інфекційного відділення. У середині березня російські окупанти вчергове обстрілювали місто та медичний заклад, зокрема. Внаслідок одного із обстрілів 63-річний лікар, який все своє життя віддав медицині, загинув. Це сталося попри зусилля колег його реанімувати. Поховали завідувача безпосередньо на подвір’ї лікарні. 

 Анатолій Казанцев

Приблизно тоді ж загинув Андрій Гнатюк, який працював завідувачем терапевтичного відділення. За попередньою інформацією, відомий у місті лікар поїхав за водою для закладу, але не повернувся. Пізніше медика знайшли застреленим у машині. Впізнати його вдалось за документами. 

 Андрій Гнатюк

Вже на початку квітня внаслідок обстрілу загинув і Сергій Власюк – лікар відділення екстреної медичної допомоги. Уламок снаряду влучив йому в грудну клітину. Лікар загинув на місці. 

До Дня медичного працівника президент Володимир Зеленський посмертно нагородив всіх трьох медиків Орденом "За заслуги" ІІІ ступеня. 

 Сергій Власюк

Скільки медиків загинуло або безвісти зникло у знищеному Маріуполі та загалом у Донецькій області, ще доведеться встановити. 

Луганська область

Незважаючи на те, що активні бойові дії на Луганщині лише посилюються, наразі відомо про трьох загиблих працівників закладів охорони здоров’я. 

Бригада з Сєвєродонецької багатопрофільної лікарні 8 березня вирушила надавати паліативну допомогу пацієнту. У місті вони потрапили під ворожий обстріл. На місці загинула санітарка Валентина Рухло та водій автомобіля "швидкої" Віктор Слєпцов.

Отримала поранення, але, на щастя, змогла вижити медична сестра Наталія Технікова. Обох загиблих працівників ще у березні посмертно було нагороджено медалями "За врятоване життя". 

На запитання якими людьми були загиблі, їх колега Ольга одразу попереджає:

"Буду плакати, адже не можу повірити, що таких двоє хороших та надзвичайних людей загинули. Валентина ні разу нікому ні в чому не відмовила, завжди була привітна жінка". 

Досі не знайдено тіло загиблого лікаря-реаніматолога Сергія Поповиченка. Він працював у Луганському обласному клінічному онкодиспансері. Відомо, що загинув медик під час евакуації у середині березня. Тоді разом із родиною він намагався виїхати з міста, проте на черговому блокпосту росіяни обстріляли цивільних. Лікар отримав поранення, несумісні з життям, та загинув на місці. Він, як і його колеги, також нагороджений посмертно медаллю "За врятоване життя". 

 

Херсонська область

26 лютого на номер "103" надійшов виклик до чоловіка із вогнепальним пораненням у грудну клітину у селищі Тяглинка. На цей випадок виїхала бригада "екстренки" – фельдшер Андрій Бородін та водій Володимир Ковальчук. Через 16 хвилин після дзвінка вони вже були на місці та надавали допомогу пораненому. 

Тоді ж надійшов ще один виклик. "Швидку" знову викликали у це ж селище. І знову йшлось про вогнепальне поранення. Оскільки першому постраждалому допомогу вже надали, фельдшер вирішив їхати до другого. 

Вже на місці він надав йому екстрену допомогу та викликав ще одну бригаду медиків. Після прибуття медики розділили між собою пацієнтів та повзли їх до Херсону. 

Першою рушила бригада Бородіна та Ковальчука, хвилин за 5 за ними виїхали колеги. По дорозі медики спілкувались один з одним. Вже на під’їзді до міста фельдшер побачив, що у полі стоять танки. Російські військові почали прицільно обстрілювати медиків. На той час вже було відомо, що фельдшера поранили, а стан водія невідомий. 

Рятувати поранених одразу виїхала бригада з обласного центру. Вже на місці вони побачили охоплений полум’ям автомобіль "швидкої". Вибратись із транспорту вдалося лише фельдшеру. Його із чисельними тяжкими пораненнями доставили в лікарню. Загиблого водія посмертно відзначено медаллю "За врятоване життя". 

Харківська область

Щонайменше дев’ять медичних працівників стали жертвами російських обстрілів на Харківщині. Життя більшості з них обірвалось не на робочому місці, проте втрати від цього меншими не стають.

Унаслідок обстрілу загинула 57-річна акушер-гінеколог Мединська Лілія. Наразі навіть достеменно невідомо, коли це сталось. За попередніми даними, росіяни нанесли авіаудар на початку березня. Перебування у бомбосховищі жінку не врятувало. Інформацію про те, що Лілія дійсно загинула, вдалось отримати лише завдяки існуванню списків тих, хто перебував у сховищі. 

Разом із донькою та батьками від російського обстрілу загинула і Людмила Чібіс. Вона працювала медичною сестрою – анестезисткою. Загиблій медичній працівниці було 37 років. У неї залишився трирічний син. Обидва медика працювали у Центральній міській лікарні Ізюма. 

Загалом, географія втрат серед медичних працівників у Харківській області вражає. Як мінімум по двоє працівників вже не прийдуть на роботу до Університетської клініки Харківського медичного університету, Харківської Міської поліклініки №26. Також втрати співробітників мають Обласна травматологічна лікарня та Міська лікарня імені Шалімова. 

Читайте також: Вони не брали до рук зброю, але Росія їх вбила. 20 відомих людей, які стали жертвами війни

Офіційна статистика збирає лише цифри та обставини смерті. Проте за кожною цифрою звітування – ціле життя. Життя, яке вкрали російські терористи. 

На жаль, через відсутність зв’язку із родичами, подекуди через неможливість знайти їх контакти, розповісти про всіх медиків складно. Водночас ми переконані, що історія кожного медичного працівника, чиє життя обірвалось у цій несправедливій війні, буде обов’язкова розказана. Пам’ятатимемо кожного!

Світла пам‘ять і вічна шана загиблим. 





Головне на сайті