Ти не можеш залишити службу, якщо в тебе діарея. Інтерв'ю з інфекціоністом про COVID-19 в тилу, на передовій та інші можливі хвороби
З початком повномасштабної війни українці начебто забули про коронавірус. Утім, за пів року він нікуди не зник.
В Україні знову зростає захворюваність на COVID-19.
"Українська правда. Життя" поговорила з лікарем-інфекціоністом, головою Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федором Лапієм про те:
- чи перетворився COVID-19 на сезонну хворобу,
- чи можливе в Україні утворення нових штамів коронавірусу,
- які прогнози щодо поширення COVID-19 цієї осені та зими,
- чи загрожує коронавірус українським бійцям,
- які інфеційні хвороби можуть наздогнати захисників в окопах,
- чи необхідна четверта доза вакцини проти COVID-19 усім.
Інфекціоніст Федір Лапій. Фото із його Facebook-сторінки |
– Нещодавно деяким групам населення дозволили вводити 4 дозу вакцини проти коронавірусу. Питання – чому не всім? Ідеться про дефіцит чи, можливо, якісь інші причини?
– Одразу зазначу, що мова не йде про дефіцит. У нас профіцит, достатня кількість доз вакцини. Просто чому певним категоріям? Певні категорії – це особи старшого віку і особи з хронічними захворюваннями, які спричиняють високий ризик тяжкого перебігу COVID-19. Щодо людей, які не мають супутніх захворювань, наразі відсутні дані, що другий бустер є для них необхідним для ефективності проведеного курсу вакцинації. Вакцина продовжує добре працювати щодо тяжких випадків, і немає додаткових даних, які б говорили, що ця друга ревакцинація їм потрібна.
– Тобто це, фактично, науково не обґрунтовано?
– Так, сьогодні немає наукових підтверджень, що вона потрібна всім. Стандартна вакцинація плюс ревакцинальна доза працює.
– Як змінився коронавірус в Україні за останні пів року? Чи змінилися симптоми?
– Не можу сказати, що змінилися симптоми. Групи ризику ті самі – це люди від 60 років і старші. Так само залишаються в групі ризику тяжкого перебігу COVID-19 люди, які мають супутні хронічні захворювання. Кардинальних змін в симптоматиці я не зустрічав, якщо говорити про науково підтверджені факти.
– Чи справдилися прогнози стосовно того, що COVID-19 стане сезонною хворобою і буде більше схожим на грип?
– Сьогодні рано робити висновки про те, чи справдилися прогнози. Так, є певна залежність коронавірусної інфекції від сезону. Хоча зараз є підйом захворюваності на COVID-19, який ще не зовсім відповідає сезонній хворобі, наприклад, подібно до грипу.
– Чи є нові прориви ліків чи вакцин за той час, коли ми у повномасштабній війні?
– Щодо ліків важко сказати. Щодо вакцин, то зараз досліджуються адаптовані вакцини під нові варіанти і універсальні вакцини проти COVID-19. Можливо, я говорю дуже й дуже обережно, що для тих, хто отримав раніше щеплення від тяжкого перебігу COVID-19, потрібно буде отримати в майбутньому адаптовану вакцину під нові варіанти або одну дозу універсальної вакцини. Такі розробки ведуться і вони успішні, але це не означає, що вакцина поступить вже.
– З чим може бути пов’язана нова хвиля в Європі?
– Фактор пом’якшення заходів проти COVID-19 є важливим для поширення вірусу. Можливо, те, що люди втомилися, хочуть спілкування, є концерти вперше від початку пандемії, спілкування людей, зустрічі – якраз те основне, що сприяє передачі вірусу.
– Виглядає, що хвиля коронавірусу прямує від Європи до України, і спостерігається підвищення захворюваності. Це пов’язано з тим, що є міграція в Україну чи хвиля вже давно у нас, але статистика цього не показує?
– Я б не думав про конспірологічні теорії, що у нас погано з діагностикою. Я не заперечую, що були раніше проблеми, які посилилися через агресію російської федерації. Але тут, скоріше за все, це пов’язано з міграцією населення і поверненням українців у країну. Тим більше, що в місцях скупчення ніхто не дотримується маскового режиму. Тож достатньо одного хворого на один автобус для поширення інфекції.
– До речі, стосовно масок. Фактично з початком війни скасували обов’язковий масковий режим. На вашу думку, чи відмова від масок глобально вплинула на захворюваність?
– Так. Маски є ефективними, хоч і не на 100%. Але коли країни починають відміняти ці обмеження, кількість випадків хвороби зростає. Тож чим більше людей без масок, тим зручніше передаватися збуднику і поширюватися COVID-19.
– А чому такий запізнілий ефект? Маски скасували пів року тому, а хвилю бачимо лише зараз.
– Насправді ще навесні багато людей в Україні використовували маски. І 2022 рік ми почали із хвилі захворюваності на COVID-19. На початок вторгнення у нас був вже спад. І, хоча була активна евакуація, люди все одно були досить ізольовані. Звичного соціального активного життя не було.
Читайте також: Ми платимо велику ціну. Віктор Ляшко про наслідки війни для медичної системи й українців та ефективність роботи ВООЗ
– Як війна в країні може вплинути на подальше поширення і мутацію коронавірусу?
– Вірус має властивість мутувати. Мутує він лише в організмі, а не поза ним. Велике переміщення людей з одного регіону в інший, нехтування правилами гігієни, інфекційної безпеки сприятимуть для поширення мутованого вірусу. Тут варто назвати як приклад грип 1918 року – іспанку. Через те, що була Перша світова війна і велика кількість військових з Америки прийшла в Європу, їхнє перебування в тісному контакті сприяло поширенню пандемічного вірусу грипу. Загалом це ситуація, подібна до нашої.
– Чи може з’явитися новий штам в Україні?
– Те, що віруси в організмі людини постійно мутують, це нормально. Які будуть мутації – в сторону посилення чи послаблення їхньої агресивності, наперед сказати не можна. Це хай Арестович прогнозує, як вірус буде мутувати далі. Мікробіологи – не арестовичі, і вони говорять – ми не знаємо, як вірус буде поводитися далі. Але можуть утворитися, як більш агресивні, так і менш агресивні варіанти.
– А як стосовно прогнозів на COVID-19 на осінь і зиму? Чого чекати від нової хвилі?
– Хвиля іде, і вона вже помітна в країнах євроспільноти та в Україні. Зараз кількість підтверджених випадків у порівнянні з минулим тижнем, за офіційною статистикою, збільшилася на 40%. Ми бачимо, що у містах країни-агресора так само зростає захворюваність. Якою буде осінь? Ми можемо судити по тому, якою вона була в південній півкулі. В південній півкулі ми бачимо одночасну циркуляцію, відновлення епідемічної потужності грипу і коронавірусу. Можливо, в сезон зими 2022-2023 у нас буде і грип, і COVID-19.
Фото: Sid10/Depositphotos |
– Чи знаєте, яка ситуація з коронавірусом зараз у війську?
– Я знаю, що питання вакцинації неодноразово піднімалося ще до початку широкомасштабної війни і знаходило розуміння в Збройних силах України, майже 100% військових були вакциновані базовим курсом. Поточну ситуацію не знаю, на жаль.
– А як стосовно інших інфекційних хвороб?
– Військові також були вакциновані проти дифтерії і правця. Утім, вакцинація – це трохи болючий момент. Багато в чому це проблема очільників на місцях, керівників з медицини у війську, зокрема місцевих департаментів охорони здоров’я, які повинні були забезпечити проведення вакцинації проти дифтерії і правця. І зважаючи на те, що підрозділи передислоковуються на інші території, перебувають в прифронтовій зоні, саме медики підрозділів повинні за це переживати, звертатися до департаментів охорони здоров’я, а департаменти охорони здоров’я не повинні відмовляти. Бо у воєнний час є військова адміністрація, якій підпорядковуються і ДОЗи.
Бо до мене дуже часто звертаються з питанням, як вакцинувати підрозділ, і буває, звертаються волонтери – де купити вакцину проти дифтерії і правця. Я хочу заспокоїти і сказати: вакцини проти дифтерії і правця у нас достатньо в Україні, проти COVID-19 також.
Тому медики військових підрозділів, пам’ятайте, що ви повинні захищати тих, хто поряд з вами, і звертатися в департамент охорони здоров’я та до своїх керівників по медицині, щоб організував вакцинацію за місцем фактичного перебування.
Волонтерам не потрібно купувати вакцини. Якщо хочете допомогти і раптом потрапляєте на чиновника, який не дуже розуміє важливість цього моменту, то, будь ласка, ваше завдання – "дотиснути" департамент охорони здоров’я, щоб він сприяв вакцинації підрозділів, які знаходяться на їхній території.
– Як загалом умови окопів впливають на поширення інфекційних захворювань?
– Окопи – це зазвичай відкритий простір. Я не хочу назвати це свіжим повітрям, але ризик для передачі повітряно-крапельних інфекцій досить обмежений. Натомість існують ризики поширення інфекцій, які передаються фекально-оральним шляхом. Сюди може відноситися і дизентерія, сальмонельоз, і холера.
На передовій є проблема зберігання продуктів, які псуються швидко, проблема відсутності звичної гігієни, коли після туалету можна помити руки, перш ніж, наприклад, торкатися продуктів харчування і інших людей.
Коли мова йде про бліндаж, там існують ризики для передачі повітряно-крапельних інфекцій. Але для літнього періоду, коли відсутній доступ до чистої, безпечної води, якраз більший ризик для фекально-оральних інфекцій. Бо мухи є мухи, вони прилітають. Вигрібна яма це не water closet (туалет – ред.). Ти не можеш залишити службу, якщо в тебе діарея. Якщо ти перебуваєш в передовому окопі, мусиш терпіти діарею і виконувати завдання, а не залишитися вдома і не піти на роботу.
Тому чисті руки – це важливо. Я, наприклад, в аптечку бійцям, поклав гелеві або рідкі антисептики. Не тому, що їх наявність передбачена стандартами. А тому, що аптечка при тобі і ти з нею йдеш, вибачте, в туалет. При відсутності води, яка б забезпечувала тобі чистоту рук, такі санітайзери дозволяють вам не захворіти самому і не поширювати інфекцію далі.
– Можливо, у вас є рекомендації стосовно того, які медикаменти варто закуповувати волонтерам на зимовий період для бійців?
– Я можу сказати, які волонтерам не варто закуповувати препарати. Це ті препарати, які дуже добре охарактеризовані як фуфлоферони, фуфломіцини і так далі. Коли я бачу, що колеги або волонтери починають збирати мільйони на ці фуфломіцини, то хочу сказати – купіть краще набої на ці гроші. І я просто дуже боюся, що, на жаль, все одно їх купуватимуть купуватися і рекламуватимуть під виглядом захисту Збройних сил, їх будуть впарювати у великих кількостях замість того, щоб провакцинувати їх проти грипу. Найкращий захист від багатьох хвороб – вакцинація. От про це дуже потрібно подбати.
Катерина Хорощак, УП. Життя