Нервові тики у дітей: як розпізнати та допомогти
Війна несе в собі додаткове навантаження на несформовану дитячу психіку.
Одним з проявів реакції на стрес є нервові тики – різкі неконтрольовані рухи або звуки.
"УП. Життя" використала джерела Міністерство охорони здоров'я, WebMD та Cleveland Clinic, щоб розповісти, що таке тикові розлади, наскільки вони безпечні та чи можна їх позбутися.
Що таке тикові розлади
Тикові розлади – це стани, пов’язані з порушенням роботи нервової системи.
Вони змушують людину робити раптові, швидкі, повторювані рухи або звуки, які важко контролювати.
Тикові розлади частіше трапляються у дитячому віці. У кожної п’ятої дитини хоча б раз у житті виникали тики.
Зазвичай вони з’являються у віці 4–6 років, а найпомітніші – між 10 і 12 роками. Водночас хлопці мають в 3-4 рази більший ризик розвитку тикових розладів.
Наразі точно невідомо, чому виникають тикові розлади. Дослідники досі вивчають, як на ризик їх появи впливають генетика та зовнішнє середовище.
Тики часто є спадковими та можуть бути спричинені проблемами під час вагітності або пологів (наприклад, курінням чи низькою вагою при народженні).
Причинами також можуть бути емоційне перезбудження, порушення харчування, режиму та погані звички дитини.
"Наслідками війни можуть бути прояви нервових тиків, заїкання, депресії та різних тривожних станів. Тому батьки та близькі мають докласти всіх зусиль, аби мінімізувати негативний вплив психотравматичних факторів", – пояснюють у МОЗ.
Розлади тиків часто супроводжуються певними психічними станами, такими як:
- депресія;
- тривожність;
- біполярний розлад;
- РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності);
- ОКР (обсесивно-компульсивний розлад).
Існують такі види тикових розладів:
- Тимчасовий тиковий розлад
Цей тип є найпоширенішим у дітей та вражає до 20% дітей шкільного віку.
Він діагностується, якщо моторні або вокальні тики тривають понад місяць, але менш як рік.
- Хронічний (постійний) тиковий розлад
Цей розлад також розвивається у дитячому віці, проте трапляється менш ніж у 1% дітей шкільного віку. При цьому тики тривають понад рік.
- Синдром Туретта
Це найважча
форма тикових розладів, яка розвивається приблизно у 5-10 років.
Зустрічається у хлопчиків у 10 разів частіше, ніж у дівчат.
Як виглядають тики
Тики бувають моторними (руховими) та вокальними (звуковими).
Моторні тики:
- прості: моргання, гримаси, ривки головою, знизування плечима, сіпання носа, рух очей;
- складні: дотик чи нюхання предметів, імітація рухів, підстрибування, незвичні рухи, непристойні жести.
Вокальні тики:
- прості: сопіння, бурчання, гудіння, свист, прочищення горла, гавкіт;
- складні: повторення слів, крики, імітація тварин, нецензурні висловлювання.
Тривожність часто провокує або посилює тики. Стрес також може погіршити симптоми.
Хоча більшість людей з тиками живуть повноцінним життям, іноді можливі такі ускладнення симптомів:
- проблеми з настроєм, навчанням і сном;
- самопошкодження (у рідкісних випадках);
- головний біль;
- розлади гніву.
Чи існує лікування тиків
У багатьох випадках тики слабшають або зникають із віком навіть без лікування. Проте іноді вони можуть залишатися та турбувати дитину і батьків.
Повного лікування тиків не існує, але симптоми можна контролювати такими засобами:
- медикаментами
У разі серйозних випадків або наявності інших супутніх розладів лікар може призначити спеціальне лікування.
- психотерапією
Психотерапія допомагає впоратися з емоціями, тривожністю, депресією, проблемами поведінки, які можуть бути причиною чи наслідком тиків.
Також варто спробувати впоратися з тиками самостійно за допомогою:
- пошуку підтримки – спілкування з іншими людьми, які мають тики;
- зменшення стресу – прогулянки, йога, хобі;
- здорового способу життя – правильне харчування, фізична активність, достатній сон.
Щоб допомогти дитині, треба спробувати її відволікти, але за нагоди варто звернутися до спеціаліста.
У Міністерстві радять не допускати дітей молодших за 10 років до перегляду новин. Та за можливості уникати їхнього обговорення в присутності малечі.
Спеціалісти радять створювати більше ігрових моментів, а до сховища брати книги, казки чи розмальовки.
