5 міфів про щеплення, які варто розвіяти. Знову
Міфи про вакцинацію такі самі живучі як і хвороби, проти яких щеплення захищає.
А хвороби часто живучі, бо міфи породжують страхи і люди вирішують не щепитись.
Вкотре спробуємо розірвати це коло, пояснюючи, коли щепитись можна (і треба), а коли, дійсно, варто зачекати.
Міф 1. "Дітям з алергією не можна вакцинуватися"
Факт: алергія сама по собі не є причиною відмовлятися від щеплення. Єдиний протипоказ: тяжка алергічна реакція (анафілаксія) на попередню дозу вакцини або на її компонент.
Зокрема, алергія на яйця не є протипоказанням ні до щеплення від грипу, ні до щеплення від кору, паротиту та краснухи (КПК). Також це стосується й інших видів алергій: алергії на пеніцилін, а також алергії в родичів не є підставою відкладати вакцинацію. Саме так вважають американські центри з контролю та профілактики захворювань (CDC).
Також існують масштабні дослідження, у яких вивчали алергічні реакції мільйонів дітей. Вони однозначно показують, що вакцини не підвищують ризик розвитку харчової алергії, екземи чи астми.
Насправді все впирається в збіг у часі. Алергію у дітей зазвичай діагностують приблизно в тому віці, коли їм роблять планові щеплення. Тож те, що виглядає як зв'язок, є лише збігом.
Справжні алергічні реакції на вакцини можливі, але вони надзвичайно рідкісні. Алергія не означає, що після щеплення буде анафілаксія. Це різні речі. Алергія у людини може бути на пилок, продукти, ліки чи шерсть тварин, а до вакцини це, зазвичай, не має стосунку.
Тяжка алергічна реакція (анафілаксія) на вакцину трапляється дуже рідко: приблизно в одному випадку на мільйон доз. У дослідженні Vaccine Safety Datalink оцінена частота анафілаксії становила 1,3 випадку на мільйон доз усіх вакцин. Якщо ж реакція виникає, то швидко, зазвичай упродовж кількох хвилин. Саме тому після щеплення за людиною недовго спостерігають, а медики знають, що робити. Майже всі, хто пережив таку реакцію, повністю одужують.
Міф 2. "Для вакцинації треба бути ідеально здоровим"
Факт: Міф розповсюджений і доволі небезпечний. Адже через нього багато дітей з серйозними хронічними хворобами, залишаються без захисту, а саме такі діти потребують його найбільше.
У матеріалі "Не "слабкі", бо вакциновані: що варто знати про вакцинацію дітей з хронічними захворюваннями", ми вже висвітлювали цю тему. Діти, які мають діабет, вроджені вади серця і навіть ВІЛ інфекції (які взято під контроль терапією) не просто можна, але й необхідно вакцинувати.
Так само легка застуда, нежить чи невисока температура не є причиною відкладати щеплення. Безпеку й ефективність вакцинації при легких хворобах підтверджують дослідження. Відкласти щеплення варто лише тоді, коли в людини гостра хвороба середньої тяжкості або тяжка, з температурою чи без. Тоді вакцинують одразу після покращення стану. Також CDC зазначає, що відмова вакцинувати дітей із незначними хворобами часто призводить до пропущених щеплень.
Дитяча лікарка Анастасія Шелевицька пояснює у своєму відео, що відповідно до наказу МОЗ, наявність температури вище 38 градусів належить до тимчасових протипоказів до щеплення. Наприклад, щеплення вакцинами КПК та вакцинами проти вітряної віспи, варто відкласти на 4 тижні від початку захворювання.
Є й тимчасові або індивідуальні обмеження, наприклад, для людей із тяжким імунодефіцитом (щодо живих вакцин). Тому перед щепленням лікар питає про самопочуття та хронічні хвороби.
Міф 3. "Не можна робити декілька щеплень одразу"
Факт: різні вакцини можна вводити під час одного візиту. Дані показують, що одночасне введення кількох вакцин не шкодить імунній системі й не спричиняє хронічних проблем зі здоров'ям.
Імунна система дитини щодня стикається з тисячами мікроорганізмів і інших антигенів: у повітрі, їжі, під час гри. Антигенів у вакцинах значно менше, тож вони не "перевантажують" імунітет. Зазвичай уколи роблять у різні ділянки тіла. А кілька щеплень за один візит означає менше відвідувань лікаря.
Є технічне правило для живих вакцин. Щеплення від кору, паротиту й краснухи та від вітряної віспи вводять або в один день, або з проміжком щонайменше 28 днів.
Міф 4. "Вагітним не можна вакцинуватися"
Факт: Не лише можна, але й треба! Вийняток — "живі" вакцини. Це вакцини від кору, паротиту, краснухи (КПК) та вітряної віспи, а також щеплення від ВПЛ. Їх радять зробити до вагітності або після пологів. Причина в теоретичному ризику для плода.
Водночас інактивовані вакцини під час вагітності не лише безпечні, а й рекомендовані. Американська колегія акушерів-гінекологів (ACOG) радить щеплення від правця, дифтерії та кашлюку (Tdap) під час кожної вагітності, бажано між 27-м і 36-м тижнями. Захисні антитіла передаються малюку через плаценту й захищають його в перші місяці життя, коли сам він ще не може бути щеплений. Вакцину від грипу також можна робити в будь-якому триместрі, лише інактивовану чи рекомбінантну.
Міф 5. "Перед щепленням треба робити аналізи"
Факт: Для здорової людини додаткові обстеження перед щепленням не потрібні. Згідно з рекомендаціями CDC, рутинні огляди та процедури (навіть вимірювання температури) не є обов'язковою умовою вакцинації.
В Україні, як правило, проводять ретельний огляд та вимірюють температуру. Лікар розпитує про самопочуття, перенесені реакції на щеплення та хронічні хвороби. Якщо в дитини гостра хвороба середньої тяжкості чи тяжка, щеплення відкладають.
Дитяча лікарка акцентує — за жодними міжнародними протоколами й українськими також немає такої рекомендації здавати аналізи перед щепленнями.
"Основна ідея в тому, що ми не побачимо чогось такого особливого що про що б могли дізнатись чи запідозрити під час огляду дитини.
Якщо ми говоримо про якісь особливі імунодефіцити, наприклад, то вони зустрічаються рідко і, зазвичай, мають якісь прояви. А для того аби їх побачити банальний загальний аналіз крові нам не завжди допоможе.
Здавати щоразу аналіз перед вакцинацією буде дуже стресово для дитини й зовсім не виправдано", – додає вона.
Вакцинація захищає від страшних хвороб. Не завадьте стереотипам "заламати" цей захист.
