Все про вірус папіломи людини: нарости на геніталіях, рак і целібат
ОНОВЛЕНО 09.02.2020
Вірус папіломи людини (ВПЛ) – це захворювання, яке передається статевим шляхом.
Також воно може спричинити кілька видів раку.
В Україні виявлили, що серед 40 000 жінок кількість ВПЛ-позитивних складає 34%, повідомляє Центр громадського здоров’я.
Проте заразитися можуть і жінки, і чоловіки.
Про неприємні новоутворення на шкірі геніталій, анусу, що з ними робити та як їм запобігти, розповідає колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун на своїй сторінці у Фейсбук.
 |
| Можна мати одного єдиного партнера чи постійного партнера, не мати сексу роками, і при цьому одного дня побачити папіломи. Фото: puhhha/Depositphotos |
Що викликає папіломи та бородавки
Папіломи та бородавки викликають папіломавіруси.
Їх багато, хтось в цій великій родині більш, а хтось менш безпечний.
Голчасті, округлі, чи схожі на цвітну капусту новоутворення на вульві, вагіні, анусі, а також інколи в ротовій порожнині викликають папіломавіруси людини.
Більшість людей, що мали досвід незахищеного сексу, навіть без проникнення, є носіями папіломавірусу людини.
Хороша новина: більшість штамів цього вірусу гидотні, але доволі не страшні.
Нейтральна новина: можна бути носієм чи носійкою вірусу без жодних його проявів.
Погана новина: існують штами ВПЛ з високою онкогенністю, які сприяють появі раку шийки матки, вульви, прямої кишки чи гортані.
В гортань вірус потрапляє під час орального сексу, але це більш рідкісне явище.
Знову хороша новина: віруси, що викликають шкірні новоутворення аногенітальної області (зона статевих органів та анусу) не є онкогенними.
Тобто ті наростання — це не рак і ним не стануть.
І новина для моралістів: можна мати одного єдиного партнера чи постійного партнера, не мати сексу роками, і при цьому одного дня побачити чи, радше, намацати папіломи.
Тож замість панікувати і звинувачувати себе і всіх колишніх, краще зверніться до лікаря.
 |
| Як виглядає вірус папіломи людини у жінок (зліва) і чоловіків (справа) |
Як віруси потрапляють в організм
ВПЛ потрапляє до нас при контакті геніталій, а також при спільному користуванні секс-іграшками.
Для цього в інфікованої людини не обов’язково мають бути прояви.
Латентний період може тривати від кількох тижнів до кількох років, чи навіть все життя.
Хто від кого заразився – не визначити, хоча теперішній партнер/-ка мають пройти обстеження, якщо в іншого/іншої виявилися папіломи.
Як діагностувати
Лікар бачить, і розуміє, що це папіломи. Про всяк випадок вивчати свій внутрішній світ за допомогою ПЛР-тестів не треба.
Жінки мають регулярно один раз чи двічі на рік проходити обстеження цервікального каналу, тобто шийки матки і її отвору (пап-тест на атипові клітини), і за потреби мазок цервікального каналу аналізують на наявність ДНК папіломавірусів.
Їх дуже багато, тож передусім шукають високо онкогенні штами.
Чоловіки, що мають секс з чоловіками, можуть зробити мазок анусу і перевірити наявність високо онкогенних вірусів, якщо є потреба.
Ще раз: ви не шукаєте віруси (ймовірно, вони там є), ви стежите, щоби все було гаразд із цервікальним епітелієм чи прямою кишкою.
Особливо уважними слід бути людям із ВІЛ/СНІДом чи ослабленою імунною системою (тривалою імуносупресією, чи просто вагітним жінкам).
Це не означає, що потрібно дуже перейматися, а передусім проходити планові огляди.
Як лікуватися
Ми наводимо ліки, але не для самолікування. Лише для того, щоби в разі призначення чогось іншого і відомо, що неефективного, ви не гаяли час і гроші.
Хороший огляд лікування тут
Обережно, ілюстрації можуть засмутити.
Лікар має:
- призначити аналіз на інші хвороби, що передаються статевим шляхом,
- дізнатися щодо алергії на анестетики (це знадобиться при видаленні папілом), діабету (це стан певної імуносупресії)
- і запитати, чи лікували ви таке раніше і як саме.
Попереджати попередніх партнерів не треба.
А ось лікарям варто дати письмове пояснення пацієнту щодо його/її стану та лікування, і запевнити, що це не кінець світу і статевого життя, це досить непогано лікується.
Така порада – reassurance – є в більшості медичних протоколів і щодо інших хвороб.
Також пацієнтам варто кинути курити.
Не тому, що це загальна порада зі здорового способу життя, а тому, що курці гірше піддаються лікуванню.
- Якщо наростів п’ять чи менше, краще їх видалити механічно одразу, і пройти двомісячний курс локальної імунотерапії.
- Якщо їх понад п’ять, то спершу йде два місяці імунотерапії, потім видалення всього, що лишилося, у найоптимальніший спосіб із подальшим циклом імунотерапії.
В обох випадках, якщо є рецидиви, їх одразу видаляють. Людям з імунодефіцитними станами можуть знадобитися триваліші періоди терапії.
М’які некератинизовані папіломи добре піддаються лікуванню подофілотоксином і трихлороцтовою кислотою. Вони просто засихають і відпадають.
- Подофілотоксином обробляють уражені ділянки двічі на день упродовж трьох днів, потім роблять перерву на 4 дні, і знову починають лікування. Так 4-5 циклів.
- Трихлороцтовою кислотою обробляє кондиломи лише лікар. Це не для лікування вдома, і не для великих ділянок.
- Кератинізовані утворення краще лікувати кріотерапією, вирізанням, електрокоагуляцією і трихлороцтовою кислотою.
- Кріотерапію повторюють щотижня чотири рази. Лазерне лікування доцільно для лікування великих чи анатомічно складних ділянок.
- Іміквімод – діюча речовина кількох досить дорогих кремів. Вона підходить для лікування обох типів папілом.
Лікування кремами з іміквімодом триває до 16 тижнів, наносити крем треба через день.
Зважайте, що ця мазь знижує ефективність бар’єрної контрацепції. Іміквімод сприяє виділенню інтерферону-альфа та фактору некрозу пухлин – компонентів противірусного і протипухлинного імунітету.
Інші ліки такого ж штибу – це мазі з сінекатехінами: поліфенолами зеленого чаю.
Вони також спиняють поділу клітин, і лікувати ними слід 16 тижнів щодня. Ефективність не є 100%, можливі рецидиви та побічні ефекти.
Більше жодних ліків, що впливають на імунну відповідь, протоколи навіть не згадують.
Тепер увага. Інтерферонами аногенітальні папіломи рутинно не лікують, хіба що ваш випадок дуже особливий.
Флюороурацил (фторурацил) не призначають.
Вагітним жінкам не можна лікувати аногенітальні папіломи лікарськими препаратами, бо подофілотоксин і іміквімод є тератогенними (тобто можуть викликати вади розвитку у плоду).
Під час лактації також не можна їх використовувати (щодо іміквімоду даних нема, подофілотоксин не радять).
Якщо є потреба, то папіломи видаляють кріодеструкцією, лазером чи операційно. Кесарів розтин робити не потрібно.
У третини пацієнтів папіломи минають самі. Більшість ліків чи заходів, на жаль, не гарантують відсутності рецидиву чи відсутності побічних реакцій. Але краще лікувати, ніж страждати.
Як можна запобігти появі папілом
Найкращий спосіб запобігти зараженню ВПЛ – це не целібат і не перевірка партнерів, а вакцинація в підлітковому віці, в 11-12 років, але можна і з 9 років.
Якщо він уже позаду, жінки можуть здати мазок та ПЛР-аналіз тих штамів вірусу, проти яких захищає вакцина.
Так ви збагнете, чи варто робити щеплення, чи уже ні.
"Вакцинація від вірусу папіломи людини – це те, про що обов'язково треба подумати, якщо ви хочете захиститись від раку.
Я зробила собі цю вакцину. Думаю про те, щоб вакцинувати сина.
Якби у мене була донька, я б навіть не замислювалась і вакцинувала її", – каже гінеколог-онколог Катерина Харченко.
Таке щеплення не входить до плану календарних і безоплатних, і досить дороге. Але подумайте, чи не варто замість чергового розбитого смартфона оплатити дитині захист від раку.
Інший спосіб, який не втрачає своєї актуальності все життя, – це бар’єрна контрацепція.
Нагадуємо, що можна і навіть варто користуватися презервативом при мінеті, а стоматологічною плівкою – при кунілінгусі та анілінгусі.
Щоб ви не думали, що вакцина від папіломавірусу створена для "знищення фертильності": Австралія поставила за мету до 2035 року повністю подолати рак шийки матки завдяки обов’язковій вакцинації, тобто звести нанівець нові випадки.
Тепер про сумне – про рак
Рак шийки матки другий за поширеністю тип пухлин серед жінок.
Саме жінки ризикують передусім, бо онкогенна активність папіломавірусу залежить від жіночих гормонів естрогенів.
Високо онкогенними є типи 6, 11, 16 та 18. Різні типи раку: вагінальний, вульварний, анальний, прямої кишки, цервікальний та гортані в різних пропорціях викликають різні типи папіломавірусу. Зокрема, 31, 33, 35, 39, 45, 51, 52, 56, 59. Більшість випадків раку шийки матки по всьому світу пов’язано з типами 16 і 18.
Ерозія шийки матки, яку побачили при кольпоскопії, не означає, що це рак, чи його початок.
Це цілком природний стан, що не потребує втручання, лише спостереження.
Підозра на передраковий стан може виникнути лише на основі цитологічного тесту (Папаніколау, чи Пап-тест).
Лише якщо підтверджені атипові зміни в епітелії шийки матки, може бути проведена операція зі знищення таких клітин лазером, електрокоагуляцією чи іншими методами.
Папіломавіруси викликають рак не лише в жінок і не лише в матці. З типами 16 та 18 пов’язують плоскоклітинні раки голови та шиї, зокрема, рак гортані.
Вакцинація підлітків: і дівчат, і хлопців є ефективним способом запобігти раку гортані в майбутньому.
Бо навряд чи всі щоразу користуватимуться серветками, в той час як оральний секс підлітки і дорослі вважають найменш ризиковим видом сексу.
Гидотна бородавка може з’явитися одного дня на геніталіях. Краще не соромитися цього незручного питання, і мерщій йти до лікаря.
Як ви зрозуміли, що менше папілом, то легше їх лікувати. Якщо чекати, є шанс, що їх побільшає, а не навпаки.
Не бійтеся видалення, і не покладайтеся на сумнівне лікування народними способами та не рекомендованими протоколами ліками.
Ви можете захистити себе і своїх дітей від кількох типів раку, пов’язаних із папіломами.
Для цього потрібні:
- вакцинація,
- захищений презервативом секс
- і планові огляди у гінеколога для жінок.
Вас також може зацікавити:
Правила інтимної гігієни, або Що не так із жартами про "хвойдарню"
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.