Коли буде вакцина від коронавірусу та чи Україна її отримає
Оновлено 16.06.2020
- Коли очікувати на вакцину від COVID-19?
- Якою саме вона буде?
- Скільки може коштувати розробка такої вакцини?
Спробуємо розібратися та відповісти на ці питання разом з:
- дитячим інфекціоністом та імунологом Федіром Лапієм,
- доцентом кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО ім. П. Л. Шупика Юрієм Степановським,
- біофізиком, спеціалістом з молекулярної динаміки Семеном Єсилевським,
- епідеміологом, завкафедри епідемілогії НМУ імені Богомольця Іриною Колесніковою.
Коли буде вакцина від COVID-19?
21 березня 2020 року представник Всесвітньої організації охорони здоров'я в Україні, доктор Ярно Хабіхт заявляв в інтерв'ю "Українській правді. Життя", що не варто очікувати вакцину раніше ніж через рік.
Директор Інституту алергічних та інфекційних захворювань США та головний представник групи протидії коронавірусу Білого дому доктор Ентоні Фаучі в березні 2020 року уточнював термін на 12-18 місяців.
Чому так довго?
Треба упевнитись, що це безпечно, каже доктор Фаучі. У березні розпочалася перша стадія досліджень на невеликій групі здорових волонтерів – 45 людях.
"Ця фаза продовжиться приблизно місяці три. І тільки потім ми розпочнемо другу фазу досліджень", – пояснює Фаучі.
 |
| Представник Всесвітньої організації охорони здоров'я в Україні, доктор Ярно Хабіхт заявляв в інтерв'ю "Українській правді. Життя", що не варто очікувати вакцину раніше ніж через рік. Фото: freepik |
[BANNER1]
Насправді, термін 18 місяців для вакцини – це швидко. Дуже швидко. Деякі експерти навіть вважають, що це занадто швидко.
Таку думку має японський науковець Шібо Янг, який працював над розробкою вакцини та ліків проти коронавірусу ще у 2003 році, під час спалаху атипової пневмонії.
"Перед тим як дозволяти використання вакцини на людях, необхідно упевнитись в безпеці низки вірусних штамів на декількох моделях на тваринах.
А також отримати сильні передклінічні докази того, що вакцина попереджає інфекцію.
Навіть якщо для отримання таких моделей знадобляться тижні або місяці", – вважає Шібо Янг.
Пандемія дійсно серйозно прискорила розробку вакцини.
Перше клінічне дослідження над можливою вакциною від COVID-19 розпочалося через 64 дні після того, як геном вірусу розшифрували, і лише через 4 місяці після першого офіційно підтвердженого випадку.
Для порівняння, вакцину проти менінгіту типу "В" вперше протестували на людях у 2006 році. При цьому у Європі її зареєстрували у 2013-му, тобто через 7 років. А до національного календаря щеплень уряд Великої Британії включив її у 2015.
 |
| Насправді, термін 18 місяців для вакцини – це швидко. Дуже швидко. Деякі експерти навіть вважають, що це занадто швидко. Фото: freepik |
За даними Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC), тестування нової вакцини на людях має пройти такі етапи:
Невелика кількість людей (20-80 учасників) отримує експериментальну вакцину.
Дослідження розширюються і вакцину отримують люди того віку та фізичного стану, на які вакцина і розрахована.
Вакцина тестується на ефективність та безпеку на тисячах волонтерів.
COVID-19 не залишає людству такої кількості часу.
Проте це не перша вакцина, тестування якої прискорюють через відчай, та порушують норми проведення досліджень.
Наприклад, вакцина проти Еболи пройшла тестування на тисячах волонтерів, які були в зоні зараження та мали високий ризик інфікуватись вірусом, проте не було жодної плацебо-контрольованої групи.
Коли люди тисячами помирали від вірусу в Західній Африці, вирішили, що плацебо – це просто не етично.
"Експериментальні ліки та вакцини не можна вивчати у Західній Африці за звичайними процедурами.
Тому що не етично – відмовляти у захисті або лікуванні тим, хто має високий ризик смерті", – заявили тоді науковці британському виданню The Guardian.
[BANNER2]
Хто розробляє вакцину і скільки це коштує?
Процес виробництва ефективної вакцини від початку досліджень до випробувань на людях коштує в середньому $300-500 млн, каже біофізик, спеціаліст з молекулярної динаміки Семен Єсилевський.
Саме тому, коли стало відомо, що президент України Володимир Зеленський пообіцяв за вакцину проти коронавірусу $1 млн, активна наукова спільнота підняла цю заяву на сміх.
Варто також розуміти, що процес виробництва вакцини не лише дороговартісний, але й вкрай ризиковий – лише 7% таких проєктів завершуються успіхом.
Антивакцинатори часто стверджують, що фарма наживається на вакцинах, але насправді, виробляти їх не так вже й вигідно.
Гарно пояснюють це такі цифри: у 1967 році в США вакцини виробляло 26 фармацевтичних компаній, у 1980 – 17, зараз основна потреба покривається чотирма гігантами – GlaxoSmithKline, Merck, Pfizer and Sanofi Pasteur.
Загалом вакцини складають лише 1,5% від глобальних фармацевтичних продажів.
Наприклад, ринок вакцин США у 2019 році оцінювався у $41,7 млрд і у 2024 мав би сягнути $58,4 мільярдів.
При цьому за прогнозами розмір ринку гомеопатії та альтернативної медицини становитиме у 2026 році у $199,2 млрд.
А ринок лише фітомедицини у 2024 році оцінюють в $117.02 млрд.
Федір Лапій стверджує, що інвестиції на розробку нової вакцини можуть сягати й мільярда і більше доларів:
"Якщо маленька лабораторія виготовить вакцинний матеріал, протестує його на тваринах, а потім продасть великій компанії, то навіть на це їй потрібні десятки мільйонів доларів.
Країни кооперуються між собою, об'єднують науковий та фінансовий ресурс... Наприклад, в Іспанії є центр дослідження вакцин в місті Сантьяго-де Компастела. То вони можуть отримати грант від Євросоюзу, або від кооперації країн – коли декілька країн збирають десятки мільйонів євро з країни".
Зараз у світі працюють над 120 проєктами щодо розробки вакцини.
10 з них вже на стадії клінічних досліджень. Зокрема, її намагаються розробити такі фармацевтичні гіганти як Roche, Eli Lilly, Sanofi Pasteur, Takeda та маленькі компанії на кшталт BioNTech.
16 червня клінічні дослідження ще однієї вакцини розпочали й науковці з Imperial College of London.
У досліджені будуть брати участь 300 здорових волонтерів від 18 до 70 років.
Це має бути не просто вакцина з ослабленим вірусом, а вакцина, основою для якої буде генетичний матеріал збудника COVID-19 – SARS-Cov-2.
Очільник дослідження Робін Шатток каже, що, можливо, вакцина буде захищати саме від важких форм захворювання.
На дослідженнях над тваринами вакцина показала себе безпечною та ефективною.
[BANNER3]
Якою буде вакцина від коронавірусу?
Суть всіх вакцин одна – зробити так, щоб імунна система була готова до боротьби з вірусом ще до зустрічі з ним.
Вакцини бувають:
💉 Живі
Містять "живий", але ослаблений вірус. Наприклад, такою є вакцина проти кору, краснухи та паротиту.
Вони працюють так: збудника треба ослабити, але залишити живим.
"Живі ослаблені вакцинні віруси втрачають здатність викликати справжню хворобу, проте, зберігають здатність викликати імунну відповідь організму",–пояснює імунолог Юрій Степановський.
Він додає, що найчастіше науковці це роблять, вирощуючи декілька поколінь патогенів, спеціальними методами у лабораторії ослаблюють їх,
досягаючи такого стану, коли вірус може розмножуватись у клітині, але є безпечним для людини.
💉 Інактивовані
У цій вакцині міститься "мертвий" вірус або бактерія, або навіть частина збудника.
Інактивовані вакцини часто потрібно вводити декілька разів, щоб забезпечити імунну відповідь.
Приклад "мертвої" вакцини – цільноклітинна вакцина проти кашлюку.
Також сюди можна віднести анатоксини. Це імунобіологічні препарати, які містять бактеріальні токсини, що повністю втратили свої токсигенні властивості. Прикладами таких вакцин – є щеплення проти дифтерії та правця.
💉 Субодиничні
Іноді організму достатньо лише одна або кілька частинок від патогену, щоб виробити імунітет, пояснює Федір Лапій.
Такі вакцини також відносять до інактивованих, бо ці вакцини не містять "живого" вірусу чи бактерії. Вони містять специфічні молекули вірусу або бактерії, як правило білки чи полісахариди його оболонки.
Як пояснює ексочільниця МОЗ Уляна Супрун на своїй сторінці у Facebook, процес створення такої вакцини полягає в тому, що за допомогою генетичної інженерії кілька генів вірусу клонуються в іншому організмі, наприклад, в бактерії.
Такі трансгенні бактерії виробляють велику кількість потрібних білків, які науковці потім очищають, "збирають" у вакцину та підсилюють ад'ювантами – речовинами, що збільшують імунну відповідь.
Імунолог Степановський каже, що так, наприклад, створюють вакцину проти гепатуту В.
💉 РНК або ДНК-вакцини
Світ над цим видом вакцини ще працює. Але, можливо, саме таким буде наш захист проти COVID-19.
"Вакцини цього типу містять не самі вірусні білки, а лише генетичну "програму" для їхнього синтезу.
РНК чи ДНК потрапляє у клітину нашого організму і змушує її синтезувати ті вірусні білки, які викликають вироблення антитіл проти збудника", – пояснює Семен Єсилевський.
"Але до цієї нової технології можуть бути питання: чи не буде це спричинювати мутації у клітині?
На сьогодні ми ще не маємо досвіду масового використання таких вакцин", – каже Федір Лапій.
Чим ризикуємо, якщо поквапимось з щепленнями проти COVID-19?
Вакцина буде вводитись мільйонам здорових людей.
Допустити їхні смерті чи інвалідність – страшний сон будь-якого дослідника. Але такий ризик існує.
Наприклад, у 1967 році вакцинація дітей проти респіраторносинцитіального вірусу, який спричинює пневмонії та бронхіти, завершилась госпіталізаціями та двома смертями.
Виявилось, що коли діти після вакцинації зустрічались з диким вірусом, їхня імунна відповідь була настільки сильною, що лише погіршувала хід захворювання, замість того, щоб захищати від нього.
 |
| Вакцина буде вводитись мільйонам здорових людей. Допустити їхні смерті чи інвалідність – страшний сон будь-якого дослідника. Фото: freepik |
Потім, під час створення іншої вакцини, проти атипової пневмонії, науковці помітили той самий ризик ще під час досліджень на тваринах.
Отож перед дослідниками стоїть неабияке завдання: у дуже короткі терміни створити вакцину, яка допоможе, а не зашкодить.
Ризики залежать від того, що є основою вакцини, каже інфекціоніст та імунолог Федір Лапій:
"Ми говоримо про 80 вакцин-кандидатів, над якими зараз працюють у світі.
І наразі працюють над різними типами вакцин – як від традиційних – взяти та інактивувати вірус, субодиничних – виділити певний антиген, до нових технологій виготовлення, коли мова вже йде про генну інженерію, РНК-вакцини.
Прикладом питань, що можуть виникати до безпеки вакцин може бути припущення, коли антиген у вакцині може мати ризик перехресних реакції між антигеном, до якого формується імунітет, та нашим власним організмом, і теоретично це може викликати аутоімунні захворювання".
[BANNER5]
Коли вакцина може з'явитися в Україні?
Процес створення вакцини супроводжує низка питань.
Одні з найважливіших: Якою буде логістика доставки? Як не обділити когось вакциною?
"Під час пандемії вакцини та ліки не можна просто продати найбільш платоспроможному учаснику.
Вони мають бути доступні тим, хто найбільше цього потребує", – вважає Білл Гейтс
За чесним глобальним розподіленням вакцин стежить Коаліція інновацій з готовності до епідемії (CEPI).
Ця організація була створена під час кризи, яку спричинила епідемія лихоманки Ебола.
Але проблеми з доступом до вакцини точно будуть.
"Населення Євросоюзу складає 446 мільйонів людей, забезпечити таку кількість населення вакциною швидко – нереально", – пояснює імунолог та інфекціоніст Федір Лапій.
Як швидко вакцину зможуть отримати українці?
Лапій нагадує приклад 2009 року, коли створили вакцину проти пандемічного грипу.
 |
| Як швидко вакцину зможуть отримати українці? Фото: freepik |
"Зазвичай виробництво вакцини проти грипу запускається десь в березні. Це, щоб за 5-6 місяців її виробити, провести лабораторний контроль, організувати логістику, зміни в інструкції, бо змінюється штамовий склад вакцини тощо.
Вірус пандемічного грипу був розшифрований в червні 2009 року. Часу на виробництво було мало, тому вводили спрощені процедури й виробили моновакцину саме проти пандемічного грипу.
При цьому модель виробництва та поставки такої вакцини вже була налагоджена.
Як діяла в цій ситуації Україна?
Тоді в Україні різні вчені мужі від медицини не могли визначитися і декілька місяців вирішували, чи існує пандемічний вірус грипу взагалі. Зрештою вакцина того сезону так і не потрапила в Україну", – розповідає лікар.
Хоча за словами епідеміолога Ірини Колеснікової, тоді ВООЗ був готовий надати Україні 5 млн доз вакцини безкоштовно.
Інфекціоніст припускає, що схожа ситуація може повторитися в Україні й зараз, адже уряд може побоятись брати на себе відповідальність та вакцинувати населення повністю новим продуктом.
Додайте до цього благодатний в Україні ґрунт антивакцинаторства.
"Чи українці будуть прихильно ставитись до ідеї вакцинації проти COVID-19, чи не почнуть політики спекулювати на цій темі?
Від відповідей на ці питання залежить, чи захоче в майбутньому виробник вакцини мати з нами справу й чи отримаємо ми вакцину", – розмірковує спеціаліст.
[BANNER1]
Як довго нас зможе захищати щеплення від коронавірусу?
Це буде укол на все життя, чи ми потребуватимемо сезонної вакцинації як з грипом?
Наразі відповідати на це питання зарано.
Відомо, що ті, хто перехворів у 2003 році на атипову пневмонію, викликану SARS-Cov, мали тривалий імунітет, більш ніж три роки.
Федір Лапій пояснює, що SARS-Cov-2, збудник, який й спричинює хворобу COVID-19, – це РНК-вірус. А РНК-віруси схильні до мутацій.
Науковці стверджують, що SARS-Cov-2 мутує приблизно вдвічі повільніше за вірус грипу: SARS-Cov-2 за розрахунками вчених має менш як 25 мутацій на рік, вірус грипу – понад 50 мутацій на рік.
Також відомо, що інші коронавіруси мають сезонність й прив'язані до холодної пори року.
[BANNER3]
Побоювання, що вірус не дає тривалого імунітету вже з'являлись в науковій спільноті.
"В деяких досліджннях зазначалося, що деякі пацієнти мали повторне інфікування, але є припущення, що тоді були проблеми з помилками при тестуванні",– каже Лапій.
Колишній очільник Інституту тропічної медицини та вірусології Антверпена Гвідо Ванам припускав, що, можливо, тест на коронавірус в деяких пацієнтів виявився позитивним через залишки РНК вірусу.
"Наразі, наука точно знає, що люди виробляють антитіла до вірусу і ці антитіла є хоча б частково захисними.
Проте чи це захист на місяці чи роки – невідомо", – сказав Ванам в інтерв'ю World Economic Forum.
***
Коли через 20 років після початку перших досліджень винайшли вакцину від поліомієліту, у США, де від хвороби у 1950-х постраждали десятки тисяч людей, церкви дзвонили у дзвони, а перехожі обіймали один одного.
Цілком можливо, що так ми будемо зустрічати вакцину від коронавірусу.
Наталія Бушковська, УП.Життя
Вас також може зацікавити:
Що ви нам вкололи? Про ртуть та білок курячого яйця у вакцинах
Чи вакцинувати дитину у період пандемії? Пояснює ВООЗ та ЦГЗ
Карантин повинен тривати, поки світ не знайде вакцини. Думка вчених
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.