Засновниця "Агентів крові" Олена Балбек: Поки не знайдемо "донора у кожному будинку", будемо працювати

"Агенти крові" з 2015 року займаються популяризацією безоплатного та регулярного донорства крові.

За роки роботи волонтерам цієї організації вдалось залучити до постійного донорства понад 5 тис. осіб у Києві.

А також розширити свою діяльність на три медзаклади:

• Національна дитяча спеціалізована лікарня "ОХМАТДИТ";

• Інститут Серця МОЗ України;

• Національний інститут серцево-судинної хірургії імeні Миколи Амосова.

Ці центри примітні тим, що займаються лікуванням дітей та дорослих з усіх регіонів України, та зокрема проводять понад 20 тис. операцій щороку, більшість з яких стосуються кардіохірургії.

Операції на серці дуже часто потребують підключення пацієнта до апарату штучного кровообігу, який завдяки донорській крові підтримує життєдіяльність організму.

Інститут Амосова щороку потребує крові під час 2500 операцій

За словами кардіохірурга та директора Інституту Амосова Василя Лазоришинця, операція на серці дитини потребує крові від 4-5 донорів, а на серці дорослого - від 7 до 10.

Ці цифри говорять самі за себе і пояснюють, чому в країні та світі загалом варто розвивати культуру донорства крові.

Так, у 2005 році під егідою ООН з’явилося дуже важливе свято - Всесвітній день донора крові, котрий відзначають 14 червня.

Користуючись нагодою, "Українська правда" поспілкувалася із засновницею волонтерського проєкту "Агенти крові" Оленою Балбек, аби дізнатися звідки береться бажання бути донором і наскільки складно розвивати цей рух в Україні.

Олена Балбек, засновниця волонтерського проєкту "Агенти крові"

– У чому полягає головна діяльність організації та скільки волонтерів вона налічує?

– "Агенти крові" – це волонтерська ініціатива, яка розвиває в Україні культуру регулярного та безоплатного донорство крові.

Ми наполягаємо на тому, що здача крові має бути безоплатною та йти від внутрішньої мотивації, а не тому що потім хтось заплатить гроші.

Організація налічує 55 осіб, але склад команди щороку змінюється.

Ми всі працюємо безоплатно, тому кожен має право піти або в силу життєвих обставин, або просто тому, що більше немає внутрішніх ресурсів для волонтерства.

До нас додаються нові люди, які беруть на себе чергування у центрах, тоді більш досвідчені агенти працюють над створенням креативних проєктів та пошуком партнерів.

– Що для вас означає донорство крові і звідки взялась ідея створити таку ініціативу?

– У мене є дуже раціональне пояснення, я мала досвід пошуку донорів тромбоцитів для дитини своєї родички, що й підштовхнуло мене до дії.

Також я вилікувалась від раку, а ще ми з чоловіком маємо собаку і часто шукаємо для безпритульних тварин новий дім.

Життєвих історій предостатньо, тож вибрати було з чого, але саме донорство крові змогло на шість років затримати мене у цій темі.

Ідея зародження проєкту часто приходить тоді, коли її готові прийняти тут і зараз. Я була готова, хоча й надалі ще багато вчилася.

[BANNER1]

– Що керує людиною, котра упродовж шести років безоплатно допомагає вирішувати проблему нестачі крові?

Яка мотивація вашої участі в цьому?

– Моєї мотивації вистачить на ще шість додатковий поверхів піраміди Маслоу.

Насамперед мене мотивують люди – найтісніші мої контакти так чи інакше пов’язані з "Агентами крові".

Знаєте про правило шести рукостискань?

Коли я в проєкті - між мною та найкращими людьми нашої країни дистанція в одне текстове повідомлення.

А ще волонтери, вони також мотивують мене не спинятися і вірять у проєкт тоді, коли я не в силі цього робити.

Другою причиною є навчання: ми завжди робимо щось нове, тому стикаємось з різними проблемами.

Так прокачуються hard skills і soft skills, що дає навігацію в житті, як та куди рухатись далі.

І баланс – проєкт дає мені сховок від всіх кризових ситуацій, що трапляються ззовні, у роботі з "Агентами" я знаходжу свій емоційний спокій.

ДОДАТКОВО ВАРТО ОЗНАЙОМИТИСЯ: 5 міфів про донорство крові

– А що мотивує волонтерів проєкту?

– Нещодавно я робила опитування для команди, де було запитання, чому ви приєдналися до проєкту.

Відповіді були вкрай різні: від особистих історій і до мотивації пізнавати щось нове і допомагати людям.

Але на першу сходинку вони винесли команду, для них є цінним те оточення, яке формують агенти.

Раз в місяць ми неформально зустрічаємось, а також часто перетинаємось на різних акціях – так, волонтери попри новий досвід, знаходять для себе й нових друзів.

Олена Балбек з волонтерами проєкту "Агенти крові"

– За час роботи ви, мабуть, уже вивели для себе портрет сучасного донора крові. Який він?

– Волонтери завжди відзначають, що спільнота донорів крові це дуже виважені люди, які готові свідомо та безоплатно ділитися тим, що допомагає іншим жити.

Наш донор це особа віком від 21 до 50 років, левова частка це люди від 30 до 35 років. Вони мають стабільний дохід, часто задіяні в ІТ або в іншій інтелектуальній сфері.

Серед зовсім юних є студенти, які разом з нами встагють випуститись з університету.

За статтю їх складно поділити, існує теорія, що чоловіки частіше стають донорами, але у нас достатньо багато жінок, тому десь 50 на 50.

А ще ці люди займаються спортом, подорожують, вони відкриті до світу та його пізнання, тому для них долучення до таких проєктів є пунктом за замовчуванням. 100% наших донорів в анкетах відповідають, що повернуться на донацію знову, і повертаються.

Багатьох ми уже знаємо на ім’я і часто вони пропонують свою допомогу для реалізації наших проєктів. Разом ми завжди можемо більше.

[BANNER2]

– Як ви залучаєте нових донорів і що допомагає утримувати вже наявних?

– Ми поставили собі за ціль комунікувати з донорами через креативні проєкти і мотивувати їх до донації не через страждання та прохання, а через зацікавлення.

У нас є фірмова колекція значків, які ми щоразу видаємо донорам, так їхні донації стають регулярними, аби зібрати повну колекцію.

А коли людина здала кров більше трьох разів, то надалі вона уже самостійно повертається, усвідомивши цінність такого вчинку.

Тому "утримувати" нікого не доводиться, а от залучати нових – так.

Тож ми стараємось шукати нові міста та місця, щоб говорити про донорство, запускаємо конкурси постерів, фото-проєкти, розширюємось на інші центри.

Нам головне донести інформацію та надати донорам позитивний перший досвід донації. Після цього вони уже самі залишаються з нами.

От, наприклад, 2020 рік був кризовим для всього світу та донорства зокрема, але завдяки співпраці зі службами таксі за рік карантину з березня 2020-го до березня 2021-го року ми допомогли центрам отримати кров від 1270 донорів.

Оскільки один донор здає 450 мл крові, то за 365 днів пандемії центри отримали 571,5 літрів крові.

Донори усвідомлювали цінність крові навіть тоді, коли люди просто боялися виходити на вулицю.

Айдентика проєкту "Кров не червона, кров – чарівна"

– Взимку ваша команда запустила проєкт "Кров не червона, кров – чарівна".

Розкажіть більше про саму акцію, та яких результатів вдалось досягти?

– Так, у грудні 2020 року "Агенти крові" запустили цю акцію, щоб під час новорічний свят залучити людей до донорства.

Взимку кількість донорів суттєво падає, а потреба у крові прямо пропорційно зростає, особливо у центрах, де проводять операції на серці.

З досвіду ми знаємо, що в Національному інституті серцево-судинної хірургії імeні Миколи Амосова проводять понад 7,5 тис. операцій щороку, 2,5 тис. з яких потребують використання компонентів крові.

Тож ми взялись поповнити базу донорів та 11 четвергів поспіль організовували фото-дні: одні з найкращих майстрів в Україні робили донорам портрети з гемаконом, який ми наповнили кольоровим глітером.

Акція отримала шалений розголос у медіа, тож у висновку ми отримали 200 донацій (90 літрів крові). Цієї крові на той момент вистачило для проведення 70% ургентних операцій в Інституті.

Команді знадобилось би втричі більше часу, аби досягти такого самого результату, проводячи звичайні чергування. Тому креатив має силу, інформаційне охоплення цієї акції йшло уже на десятки тисяч людей.

МОЖНА ДОЛУЧИТИСЯ І ТАК: Без единой капли крови: 4 способа поддерживать движение донорства

– Організація креативних проєктів - це спосіб залучити до донорства молодих людей, чи може є якась інша мета?

– Так. Ми бачимо, що після таких акцій до нас приходять молоді люди, їм цікаво, як це все відбувається, а ще вони отримують повідомлення про те, що їхня кров сьогодні продовжила комусь життя.

Так ми формуємо культуру донорства, яка поширюється уже сама по собі, бо кожен приводить друга чи друзів.

Також у нас є волонтерка Ельвіра, яка не може бути доноркою через низку причин, але вона інтенсивно залучає до донорства інших, а на свій день народження просить друзів прийти у центр та замість неї поділитися кров'ю.

Таку традицію перейняли й інші наші донори, а деякі узагалі святкують в центрах крові своє день народження.

– Нещодавно ви публікували у соцмережах фото з виїзних донацій.

Тобто будь-яка компанія, може попросити вас організувати їм корпоративний день донорства крові? Як це відбувається?

– У нас є волонтерка Віталіна Логвиненко, вона займається корпоративними донаціями.

Для цього потрібно просто написати агентам у соцмережах або мені напряму, далі уже всі деталі та умови представник компанії обговорює з Віталіною.

У 2018 році ми робили такі виїзди безкоштовно та брали всі витрати на себе, а цьогоріч вирішили, що потрібно фандрейзинти для реалізації інших проєктів.

Зараз у нас є чотири пакети від 3 до 30 тисяч гривень з відповідним набором послуг, тому компанія може обрати для себе найбільш вигідний варіант.

"Агенти крові" уже працювали з Dragon Capital, Makeup academy, McCANN, Сільпо, Voki games, MacPaw, Vodafone та іншими компаніями. Відгуки говорять самі за себе.

– Минулого року "Агенти крові" з’явилися в Одесі та Львові. Чи плануєте ви масштабуватися й надалі?

– Так, ми хочемо розширюватись і надалі. Нам уже пишуть з Вінниці та Івано-Франківська, запрошують там розвивати проєкт.

Для цього потрібен людський ресурс і ми завжди його шукаємо у Києві та на місцях.

– Чи є якась конкретна мета, заради якої розвивається проєкт? Що має статися такого, аби ви зрозуміли, що "місія виконана"?

– Мета формується під час руху. Час настільки швидкий, що планувати стратегічні цілі на багато років - занадто самовпевнено.

Втім Всесвітня організація охорони здоров'я підрахувала, що для повноцінного забезпечення лікарень кров’ю, в країні має бути 20 донорів на 1000 осіб. Тобто приблизно одна людина на 10-поверховий будинок.

Поки не знайдемо "донора у кожному будинку" будемо продовжувати працювати.

– Чи є якась історія донора або реципієнта, котра запамяталася вам найбільше?

– Поділюся власною історією: коли я шукала донорів тромбоцитів для маленької дівчинки, то склала свій список донорів з 2+ групою крові. Вони регулярно приходили на мій запит і здавали для дитини кров.

І якось між справами побачила тоді у Facebook допис, що хтось терміново шукає донорів з 2+ групою і час йде на години.

Тоді я мала на руках список з 30-ти здорових донорів, але не поділилась ним. Я не могла так ризикувати, бо між донаціями потрібна перерва, і якщо ці донори тоді б здали кров, то у критичній ситуації не змогли б допомогти мені.

Потім я усвідомила, що ухвалила помилкове рішення і мені стало соромно. Так от, таких ситуацій не має бути. З цим ми і боремося.

Софія Телішевська, спеціально для УП.Життя

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".