Осіння COVІD-мобілізація: як подолати втому від запобіжних заходів і пережити черговий наступ хвороби

Тільки наступила осінь, а COVІD-статистика вже стрімко йде вгору.

Ситуація з COVID-19 цього року відрізняється від ситуації 2020.

З одного боку, поширюється більш небезпечний штам "Дельта".

З іншого – з’явилися вакцини, які знижують ризики захворюваності, а у випадку зараження, запобігають тяжкому перебігу хвороби та розвитку ускладнень, пов’язаних з COVID-19.

"Українська правда. Життя" шукала відповіді на такі питання:

• Як COVІD-міфи сприяють поширенню хвороби, і в свою чергу введенню локдаунів?
• Як подолати втому від протиепідемічних заходів та повернути не COVІD-параною, звісно, а обережність?
• Є надія перемогти COVID-19 остаточно, чи простіше змиритися з тим, що він і всі пов'язані з ним незручності надвого?
• Які дії допоможуть відчувати себе впевненим та максимально захищеним під час осіннього наступу хвороби?

В цьому нам допомагали наступні експерти:

✍️Ігор Кацитадзе, спеціаліст програм з охорони здоров'я ЮНІСЕФ в Україні;

✍️Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров‘я, заступник міністра охорони здоров‘я у 2016–2019 рр;

✍️Олексій Бердник, психолог;

✍️Галина Грановська, лікарка, клінічна імунологиня;

✍️Станіслава Рикова, лікарка-інфекціоністка клініки "Добробут".

Фото: VitalikRadko/Depositphotos

Міфи про COVІD та сумна статистика

Давайте згадаємо: коли ми тільки почули про COVID-19, яка була наша реакція?

Варто згадати славнозвісні Нові Санжари, куди привезли людей, евакуйованих з Уханя, звідки вірус пішов гуляти світом.

Місцеві мешканці від страху заразитися кидалися на автобуси.

Потім вважалося небезпечним навіть гладити котів. Люди ходили вулицями у протигазах і з серйозними виразами на обличчях розповідали, що зранку треба зачиняти вікна, бо в ночі з літаків будуть розпиляти над містами антисептики.

Деякі через дефіцит масок почали шити їх самостійно та оновлювати в пам’яті знання з хімії, щоб зробити собі антисептик з тих речовин, які можна було купити в аптеці.

Українці сумлінно сиділи вдома: робили вологі прибирання та замовляли продукти онлайн.

Здавалося, ще трошки і ми переможемо загрозу. Але, на жаль, бліцкригу в цій війні не вийшло.

Тепер через півтори роки часто ті ж самі люди нехтують елементарними гігієнічними правилами, заперечують вакцинацію та навіть нівелюють саму загрозу коронавірусу.

Інакше кажучи, на зміну первинним та наївним міфам про COVID-19 прийшли інші – більш небезпечні та страшні.

І це тоді, коли за офіційними даними, в Україні від COVID-19 за півтора роки померло більше 54 тисяч осіб.

Ці цифри будуть більш промовистими, якщо подивитися на них в певному контексті.

За даними Державної служби статистики, до старту карантину щомісяця від захворювань дихальних шляхів вмирало близько 1000 чоловік, з них через ГРВІ та пневмонії – близько 500 осіб.

За 2020 рік від COVID-19 померло 20 709 українців. У порівнянні з минулими роками, на 34% зросла кількість померлих через хвороби дихальних шляхів – 16 705 осіб у 2020 році проти 12 488 в 2019.

COVID-19 в 2020 році став третьою за частотою причиною смерті українців.

Друге місце займає онкологія – 10,7%. Найчастіша причина – це серцево-судинні захворювання – 66,1%.

"Лише за вісім місяців цього року від COVID-19 офіційно зареєстрували 35 125 летальних випадків.

Від ковіду уже вмирає більше українців, ніж від ДТП, утоплень, пожеж, отруєнь, вбивств разом узятих і за весь рік.", – пише Павло Ковтонюк.

На фоні таких суворих цифр у суспільстві, в тому числі і у ЗМІ, відбувається певне знецінення та применшення загрози.

"Від самого початку пандемії і до сьогодні у медіа живе наратив применшення і знецінення загрози. Він набував різних форм – від повного заперечення хвороби до порівняння її з грипом, співставлення летальності ковіду з ДТП, ідей ,що нам треба усім перехворіти", – зазначає колишній заступник міністра.

Звідки береться COVІD-втома і що з нею робити

За словами Олексія Бердника, під час першої хвилі пандемії люди чітко дотримувалися застережних заходів, тому що дійсно боялися загроз COVID-19.

Це називається "мотивацією покарання", яка дієва, але в короткостроковій перспективі.

"Люди бояться і роблять все, щоб віддалити себе від загрози. Тому в локдауни більшість сидить вдома і слідкує за статистикою пандемії", – говорить Бердник.

Але якщо людина виконує всі вимоги, а загроза тільки зростає, в якийсь момент в неї можуть на фоні стресу початися тривожні симптоми або навіть депресія.

Фото: VitalikRadko/Depositphotos

І як наслідок – втома від карантинних заходів.

"Коли за плечима вже не один локдаун, то потенційна загроза втрачає значимість. Важливість карантинних заходів суб’єктивно знижується. Люди відвідують публічні заходи, рідше використовують маски та санітайзери", – каже психолог.

Тому на цьомі етапі мотивація покарання хворобою за порушення правил вже не працює. Її необхідно замінити на мотивацію досягнення.

Іншими словами, змінити акценти зі страху на конструктив та результат.

"ЗМІ повинні не залякувати людей, а давати чіткі інструкції, щоб людині було зрозуміло, що робити у випадку зараження, під час хвороби, після одужання", – каже психолог.

На його думку, у людини має сформуватися позитивна мета, заради якої він буде дотримуватися карантинних заходів.

"Якщо ми побачимо в ситуації, що склалася, можливість навчитися новим життєвим стратегіям, розвинути особисті якості, ми зробимо адаптацію до пандемії COVID-19 більш легкою та позитивною", – говорить Бердник.

Перемога чи адаптація?

Але яка це має бути мета?

Перемога над COVID-19 та повернення до повноцінного докарантинного життя чи пристосування до нових умов, яке тягне за собою освоєння нових можливостей, таких як здобуття навиків на онлайн-платформах та віддалена робота?

Ігор Кацитадзе вважає, що на другий рік пандемії вже марно сподіватися на якісь раптові покращення, а треба вчитися жити в нових умовах.

"Рік чи півтора тому ще була думка, що скоро це все закінчиться, і все буде, як раніше. А зараз COVID-19 повинен стати частиною нашого життя", – каже він.

Павло Ковтонюк навпаки вважає, що на сучасному етапі не слід налаштовуватися, що COVID-19 – це надовго.

"Слід зосередитися на тому, щоб подолати цю пандемію. Якщо це буде національним завданням, те, чим ми усі живемо, тоді ми не будемо відчувати такої сильної COVІD-втоми.

Коли є надія, легше витримувати труднощі. Уряд повинен мобілізувати суспільство на перемогу, це важлива частина його роботи, і тільки він може це зробити. Або не зробити", – говорить він.

Ковтонюк переконаний, до хвороби звикати не треба, а влада має запровадити потужну інформаційну кампанію, як під час війни.

"Все суспільство, кожна людина повинна зробити щось для подолання пандемії. З кожного джерела інформації до неї мають приходити повідомлення з закликами та інструкціями, як це зробити.

Рік такої динамічної, насиченої кампанії, і ми можемо подолати пандемію в країні", – каже він.

"Рецепт" подолання COVІD-депресії від Олександра Бердника такий:

"Менше паніки, більше інтересу, ресурсів, розвитку. І тоді з кризи з пандемією ми вийдемо більш сильними та мудрими".

Резюмуючи поради експертів, нагадаємо про важливі кроки, які може зробити кожен українець, щоб вберегти себе від ризиків COVID-19 та його небезпечного штаму "Дельта" цієї осені.

Вакцинація

Чим більше людей отримають вакцину, тим менше буде хворих, вважає Станіслава Рикова.

"Тільки вакцинація допоможе нам подолати пандемію COVID-19", – говорить вона.

На думку лікарки, відповідальність за кількість вакцинованих людей лежить на державі та медичних працівниках. До цієї кампанії також мусять приєднуватися політики та громадські діячі.

"Необхідно проводити просвітницьку та освітню роботу. Лікарі насамперед не можуть заперечувати вакцинацію. Якщо до них звертаються люди з питаннями, то їм необхідно пояснити, що вакцинація – це безпечно", – каже Станіслава Рикова.

Людям, які бояться щеплень більше, ніж COVID-19, Ігор Кацитадзе радить згадати, що після того, як у світі були розроблені перші вакцини, кількість смертей від інфекційних захворювань зменшилась в сотні, а то й в тисячі разів.

Фото: IgorVetushko/Depositphotos

"Безпечність вакцин доводиться шляхом великих міжнародних клінічних досліджень та спостережень. Весь процес від моменту виготовлення вакцини до введення їх в організм людини проходить постійні перевірки. Питання безпечності вакцин не стоїть", – каже він.

Але експерт визнає, що є частина людей, яких навряд чи вдасться переконати у безпечності щеплень. А ось за тих, хто сумнівається, варто боротися.

"Наше завдання – комунікувати, бути відкритими, розповідати про про все, що стосується вакцин: як вони виготовляються, транспортуються зберігаються, що відбувається з організмом, коли вводиться вакцина. Коли людина проінформована про дію та результат, їй легше прийняти рішення", – впевнений Ігор Кацитадзе.

Якою буде осінь-2021, цілком залежить від темпів вакцинації.

"Чим більше людей буде вакциновано, тим менше ймовірність надскладного періоду восени", – говорить експерт.

Павло Ковтонюк закликає українців цієї осені зробити дві речі: вакцинувати себе та переконатися, що вакциновані батьки.

"Варіант "Дельта" – дуже небезпечний, він може принести багато горя. Тому треба підготуватися до нової хвилі", – говорить він.

Дійсно, заразитися COVID-19 можна і пройшовши повну вакцинацію. Але лікарі констатують, що у таких пацієнтів хвороба проходить в більше легкій формі і, як правило, без ускладнень.

"Незважаючи на те, що в новинах було багато інформації про "проривні інфекції" серед щеплених, ми продовжуємо бачити, що не щеплені сильно хворіють, госпіталізуються та помирають.

Вакцинація – це ключовий момент, щоб захистити себе", – каже доктор Елізабет Беатріс, епідеміолог Департаменту громадського здоров'я американського штату Массачусетс в коментарі Healthline.

Маски

Носіння масок повинно стати новою соціальною нормою, говорить Ігор Кацитадзе.

"В деяких країнах Азії та навіть Західної Європи в великих багатонаселених містах люди до COVID-19 носили маски. Тому це повинно стати соціальною нормою", – каже він.

Павло Ковтонюк говорить, що вдягаючи маску в громадських місцях, людина також демонструє іншим, що це – правильна поведінка під час пандемії.

"Не треба забувати, що коли ви вдягаєте маску на ринку або у ліфті, ви не тільки захищаєте себе та інших. Ви також демонструєте іншим, що це нормально, і їм не треба стидатися робити це", – говорить він.

Фото: Ischukigor/Depositphotos

Лікарі наполягають на тому, що маски треба носити всім – як вакцинованим, так і тим, хто не робив щеплень.

"Усі люди, як вакциновані, так і невакциновані, повинні носити маски, перебуваючи у громадських місцях чи місцях скупчення людей", – говорить доктор Елізабет Беатріс.

Як "працює" маска, і чому її носіння важливе для запобігання поширенню інфекції, детально розповіла Галина Грановська.

"Навіть повна вакцинація не здатна забезпечити людині стовідсотковий захист від проникнення вірусу в клітини верхніх дихальних шляхів. Тобто, вірус може проникати в дихальні шляхи людини і деякий час перебувати в клітинах слизової носу та глотки", – каже вона.

Повністю вакцинована людина має великі шанси не захворіти. У випадку, якщо це станеться, вона з великою вірогідністю перенесе хворобу легко, найчастіше "на ногах", прийнявши мінімальні симптоми хвороби за легку застуду.

Але заразити інших людей, перш за все, невакцинованих, вона може.

"Ця людина може виділяти вірус в повітря, інфікуючи оточуючих людей, більшість яких, на жаль, буде не вакцинованими. Таким чином, вакцинована людина, яка в даний час, не знаючи цього і навіть не відмічаючи погіршення стану, переносить COVID-19, може при поганому збігу обставин стати джерелом смертельної небезпеки для когось зі свого оточення", – відзначає лікар.

За словами лікарки, маска працює лише тоді, коли вона вдягнута на обох "гравцях" – на тому, хто виділяє вірус в повітря, і на тому, хто ризикує заразитись.

"Якщо хтось з них проігнорує цей простий і надійний захист, людина, якій досі вдавалось уникати інфікування вірусом, може заразитись.

Достатня відстань та наявність захисних масок – найпростіші і дуже ефективні засоби карантинного характеру. Тому ми рекомендуємо в жодному разі не відмовлятись від цих дієвих правил життя під час пандемії", – говорить Галина Грановська.

За словами Ігоря Кацитадзе, маска може врятувати не лише від COVID-19, а й від сезонних простудних захворювань.

"Маска є фактором захисту, першим бар’єром для потрапляння збудника вірусу до організму", – зазначає експерт.

До того ж, маску не потрібно носити цілодобово, – заспокоює він.

"Можна вийти в парк, якщо ви наодинці, або в колі родині, а навколо немає додаткових ризиків у вигляді скупчення населення, можна без маски дихати свіжим повітрям і насолоджуватися життям", – каже він.

Але експерти підкреслюють, що якщо вакцинована людина знаходиться в середовищі таких саме щеплених людей, то вдягати маску їй не обов'язково.

Однак поки що таке середовище уявити собі важко. Окрім тих, хто відмовляється від вакцинації свідомо, є люди, яким не можна робити щеплення за медичними показниками.

Павло Ковтонюк вважає, що в країні треба запроваджувати диференційовані обмеження для нещеплених та вакцинованих.

"Тоді за певних умов – наприклад коли у кіно, на події, навчальному класі тощо є лише вакциновані – може бути значно полегшений порядок обмежень", – говорить він.

Дистанція та уникнення натовпів на масових заходах

Відвідування концертів, мітингів, футбольних матчів є доступним, коли карантинні обмеження послаблюються.

Але останнім часом широке розповсюдження варіанту "Дельта" збільшує ризик відвідування масових зібрань, особливо у закритих приміщеннях, пише Healthline.

"Для осіб, які не щеплені, великі зібрання в приміщенні продовжують бути дуже ризикованими, особливо якщо ці особи не носять масок", – вважає головний спеціаліст з питань COVID-19 американської медичної компанії Envision Healthcare Адам Браун.

Лікарі кажуть, що перебування у великому натовпі на відкритому повітрі також ризиковане. Поширення вірусу на вулиці може залежати від напрямку вітру, особливо в умовах, коли люди знаходяться поруч, співають або кричать.

Кілька великих зібрань людей були пов'язані зі значними спалахами COVID-19.

Фото: HayDmitriy/Depositphotos

Наприклад, ще до появи вакцин у 2020 році у Південній Дакоті в США відбувся великий фестиваль байкерів та рок-концерт.

Пізніше дослідження показало, що в сусідніх округах, з яких учасників фестивалю було найбільше, випадки захворювання на COVID-19 зросли до 12%. Хоча до фестивалю захворюваність була на рівні 6%.

У Міссісіпі масштабний ярмарок сприяв недавньому зростанню випадків захворювання на COVID-19. Округ, де приходив захід, як і весь Міссісіпі, має низький рівень вакцинації, і зараз має найвищий у штаті рівень захворюваності на COVID-19 на душу населення. В лікарні округу госпіталізована велика кількість людей.

Масові заходи можуть бути небезпечними і для вакцинованих людей. Особливо вони потрапляють в "змішане середовище", де є нещеплені. Але наслідки захворювання для тих, хто пройшов вакцинацію, не такі важкі.

Літні масові заходи в штаті Массачусетс були пов'язані з 469 випадками COVID-19, причому приблизно три чверті з захворівших людей були щеплені. З них лише чотири пацієнти були госпіталізовані, і обійшлося без летальних випадків.

Епідеміологи радять учасникам масових заходів тримати дистанцію в 1,8 метрів, носити маски та мити руки.

За словами доктора Еймі Ферраро, професорки громадського здоров’я та епідеміології з Університету Уолдена в Міннеаполісі, вакцинація проти COVID-19 – найкращий спосіб захистити себе, якщо ви плануєте відвідати великий захід.

До того ж, у США зараз багато організаторів заходів вимагають від відвідувачів щеплення або пред’явлення доказів негативного тесту на COVID-19.

Еймі Ферраро дає такі поради тим, хто все ж таки відважиться відвідати масовий захід в умовах непереможеного COVID-19:

• носіть маски N95 або KN95;
• тримайтеся подалі від замкнутих приміщень, або скоротіть своє перебування там;
• мінімізуйте час, проведений з незнайомими людьми;
• часто використовуйте дезінфікуючий засіб для рук;
• через 3 дні пройдіть обстеження, щоб переконатися, що ви не заразилися вірусом.

В цілому, лікарка поки що не радить відвідувати такі заходи.

"Це не для мене. Я можу дивитися концерти в Zoom ще один рік, поки ситуація не налагодиться. Бо варіант "Дельта" робить ситуацію з COVID-19 гіршою, ніж минулого року", – каже вона.

Вас також може зацікавити:

Лише 23% українців вважають вакцинацію ефективною для профілактики COVID-19. Опитування

Наймолодша жертва COVID-19 в Україні: померла дівчинка, якій виповнився 21 день

Повна вакцинація проти COVID-19 знижує ризик довготривалих симптомів. Дослідження

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.